Постанова № 40195271, 19.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2014 року Справа № 904/3516/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідача ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.,

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

Представники сторін:

від позивача: Вакуленко Ю.М., директор, наказ № 4-К від 13.12.08;

від відповідача: Оскаленко М.Ю., представник, довіреність № 15 від 09.06.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 р.,

прийнятого за результатами розгляду справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Проектно-будівельна фірма "Стройкомплекс ЛТД",

м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 991, 22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Стройкомплекс ЛТД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза" про стягнення заборгованості у розмірі 85 991,22 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 р. ( суддя Ярошенко В. І. ) позов задоволено повністю - стягнуто з Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна фірма «Стройкомплекс ЛТД» заборгованість у розмірі 85 991, 22 грн. та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд виходив з обставин доведеності неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати виконаних робіт за договором підряду від 27.12.2010 р. № С-018.10.

Не погодившись з вказаним рішенням Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Спецавтобаза" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги, Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Спецавтобаза" посилається на те, що при визначенні висновків про задоволення позову, суд не застосував положенні Цивільного кодексу України, якими регулюються питання моменту виникнення обов'язку по оплаті за зобов'язаннями та якими визначені підстави, з яких можливо вважати зобов'язання таким, що порушено. Відповідно до п. 4.1. договору підряду, 10-денний термін для проведення оплати розпочинається після настання трьох наступних подій: підписання акту здачі-приймання; підписання рахунку від підрядника; надходження бюджетних коштів на рахунок замовника згідно плану фінансування робіт. Проте, Позивач наполягає тільки на факті складання сторонами договору акту здачі приймання робіт. Об'єкт, на якому проводилися роботи, перебуває у власності територіальної громади Дніпропетровської області ( Відповідач є балансоутримувачем комунального майна ), та відповідно до ст. 322 ЦК України, роботи по договору фінансувалися з обласного бюджету, про що сторони зазначили в договорі. Фактично, Відповідач бюджетні кошти на фінансування робіт по договору підряду № С-018.10 не отримував.

Також, Відповідач вважає безпідставними висновки суду щодо наявності в договорі усіх істотних умов та визнання актів приймання-передачі, на яких ґрунтується позов, первинними документами. Так, сторони не узгодили істотну умову договору - строк договору. Крім того, із доданої до позову копії акту про виконання робіт в жовтні 2013 року, в ньому не містяться усі обов'язкові реквізити ( наприклад дата і місце складання акту, є тільки посилання що роботи передаються виконані в жовтні 2013 року ). А тому Відповідач вважає, що такий «акт» не є первинним документом, а тому не може підтверджувати наявність здійснення господарської операції.

У відзиві на апеляційну скаргу, Відповідач просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати № 495 від 05.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 24 від 17.06.2014 р., у відпустці, та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 р. визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С, Павловського П.П.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. у справі № 904/3516/14, апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза" прийнято до розгляду, який було призначено на 19.08.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати № 551 від 18.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Павловського П.П. у відпустці, керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 р. визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С, Кузнецова В.О.

У судовому засіданні 19.08.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, та доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2010 році між Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD ( Підрядник ) та Дніпропетровським обласним комунальним підприємством "спец автобаза" ( Замовник ) було укладено Договір підряду № С-018.10, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник на свій ризик приймає на себе виконання наступних робіт: "Капітальний ремонт системи теплооснащення теплогенераторної № 2 ДОКП "Спецавтобази" по вул. Мостова, 3 у м. Дніпропетровську". Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з п. 1.2 договору об'єм, характер, вартість та строки виконання робіт, передбачених у п. 1.1 цього договору визначаються локальним кошторисом ( додаток № 1), а також протоколом узгодження договірної ціни ( додаток № 2 ), які є невід'ємною частиною даного договору і є підставою для проведення взаєморозрахунків. Загальна вартість робіт визначається згідно локального кошторису ( додаток № 1 до договору ) і складає 268 088,59 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 44 681, 43 грн. ( п. 3.1 договору ).

Додатковою угодою № 2 до договору підряду від 27.12.2010 № С-018.10 та протоколом узгодження договірної ціни до додаткової угоди № 2 сторони встановили вартість будівельно-монтажних робіт: - з робіт у теплогенераторній № 2 - 150 039 грн.; - із заміни трубопроводів системи теплопостачання - 117 489 грн. Всього за додатковою угодою № 2 - 267528 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 44 588 грн. ( п. 4 додаткової угоди № 2 ).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2, строк виконання робіт - до 30.12.2012 р. ( арк. с. 11-12 ).

Додатковою угодою № 3 до договору підряду від 27.12.2010 р. № С-018.10 сторони продовжили строк дії взаємних зобов'язань до 30.12.2013 р. ( п. 1 додаткової угоди № 3 ).

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 3 та протоколом узгодження договірної ціни до додаткової угоди № 3 вартість будівельно-монтажних робіт складає: - з роботи у теплогенераторній 72 507,80 грн.; - із заміни трубопроводів системи теплопостачання - 84230, 52 грн. Всього за додатковою угодою № 3 - 156738, 32 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 26123, 05 грн. ( арк. с. 13-14 ).

П. 4.1 договору сторони узгодили, що Замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання фактично виконаних робіт, рахунків від Підрядника та надходження бюджетних коштів на рахунок замовника, згідно плану фінансування робіт.

На виконання умов договору, Підрядник надав, а Замовник прийняв будівельні роботи на загальну суму 85 991, 21 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, підписаними обома сторонами ( арк. с. 16-28 ). Також, Позивач виставив Відповідачу рахунки-фактури на оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 85 991, 21 грн. ( арк. с. 29-31 ), які були прийняті Замовником.

Відповідач не здійснив оплату вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 85 991, 21 грн.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 856 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що на час розгляду спору у господарському суді Відповідачем не заперечено факт виконання робіт за представленими актами виконаних робіт та не надано доказів повної оплати наданих послуг на суму 85 991, 22 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача суми основного боргу підлягає повному задоволенню в розмірі 85 991, 22 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

Доводи скаржника що договір підряду № С-018.10 є неукладеним, оскільки сторони у даному договорі не узгодили строк дії договору, що є істотною його умовою з огляду на нижчевикладене, апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки строком дії спірного договору, відповідно до ст. 180 ГК України, є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору, та який узгоджений сторонами у додаткових угодах до договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Додатковими угодами № 2, № 3 сторони встановили строк виконання робіт за договором підряду № С-018.10 від 27.12.2010, зокрема, за додатковою угодою № 2 до договору - до 30 грудня 2012 року та за додатковою угодою № 3 до договору - до 30 грудня 2013 року.

Щодо заперечень Відповідача стосовно невідповідності актів виконаних робіт за жовтень 2013 року нормам чинного законодавства, оскільки останні не містять обов'язкові реквізити, зокрема, дату та місце складання.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти прийняття виконаних робіт за договором підряду мають дату - за жовтень 2013 року, також, у вищезазначених актах встановлено місце проведення робіт: м. Дніпропетровськ, вул. Мостова, 3.

У даному випадку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що дані акти були складені в останній день місяця, тобто - 31.10.2014 р. та місцем складання і підписання актів було місце проведення робіт - м. Дніпропетровськ, вул. Мостова, 3. Крім того, суд небезпідставно прийняв до уваги те, що у минулі періоди між сторонами складалися та підписувалися акти прийняття виконаних робіт за спірним договором без також встановлення конкретної дати та місця їх складання. Роботи за даними актами були прийняті та сплачені Відповідачем у повному обсязі без зауважень ( арк. с. 77-80 ).

Судом першої інстанцій правомірно не взято до уваги посилання Замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, тому що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. N 15/5027/715/2011 ( п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду ( за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України )» із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого господарського суду України від 12.03.2013 р. N 01-06/473/2013 ).

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 р. у справі № 904/3516/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 20.08.2014 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнееєв

Суддя В.О. Кузнецов