Рішення № 4019235, 30.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/143

30.06.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій

ім. Світлани Ковальської»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Струць Д.В. (довіреність від 20.02.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

30.06.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(надалі ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»(надалі ТОВ «БК «Київрембуд», відповідач) суми основного боргу в розмірі 102 258, 08 грн., пені в розмірі 12 257, 82 грн., 3% річних в розмірі 1 916, 79 грн., суми інфляційних нарахувань в розмірі 8 925, 25 грн., а всього суми в розмірі 125 357 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 229 від 14.06.2005р. не виконані зобов’язання щодо оплати виготовленої та поставленої продукції. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 102 258, 08 грн. з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку з урахуванням пені, 3% річних, інфляційних збитків.

Відповідач надав відзив на позов, у якому повністю відхиляє всі позовні вимоги, оскільки на його думку всі взаємовідносини сторін відбувались без договірних відносин через закінчення строку дії договору, а надані суду накладні неналежним чином оформлені та підписані. Про факт визнання заборгованості згідно з листом № 1153 від 19.12.2008р. відповідач заперечує, оскільки у вихідній кореспонденції відповідача відсутній даний лист, а підпис директора який міститься на листі суттєво відрізняється від підпису на договорі, з чого зроблено висновок, що даний лист підписано не уповноваженою особою і він не може бути доказом визнання заборгованості.

Клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 30.06.2009р. судом відхилено, причини неявки до суду визнані неповажними. Відповідачем у справі являється товариство (ТОВ «БК «Київрембуд»), а не представник підприємства Лисенко І.О., ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Окрім того, розгляд справи в судовому засіданні 25.05.2009р. відкладався саме за клопотанням відповідача, та через невиконання вимог ухвали суду, неявку в судове засідання представників відповідача. Про наслідки ухилення від участі в судовому засіданні відповідача попереджено ухвалою від 25.05.2009р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2005р. між ТОВ «БК «Київрембуд»та ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»укладено договір про виготовлення та поставку товару № 229 за умовами якого останнє зобов’язувалось виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар відповідно до прайс-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов’язувався своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).

Порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 7 договору та зокрема, згідно п. 7.1 відпуск товару здійснюється по вільним відпускним цінам; ціна товару, що входить у партію поставки вказується виконавцем у рахунку-фактурі і вважається погодженою замовником, в разі прийняття товару. Замовник зобов’язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки (п. 7.5 договору).

Про виконання договірних зобов’язань, виготовлення та поставку на користь відповідача продукції свідчать накладні на фактичний відпуск товарів № 10200 від 30.06.2008р. на суму 77 494, 57 грн., № 94850 від 01.06.2008р. на суму 2 112, 07 грн. (товарно-транспортні накладні № 277578, № 277884 від 02.06.2008р.), № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31 061, 62 грн. (товарно-транспортні накладні № 281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602, 60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1 388, 80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4 561, 76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1 924, 70 грн. (товарно-транспортна накладна № 282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10 041, 14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6 181, 76 грн. (товарно-транспортна накладна № 281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4 598, 96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9 484, 42 грн. (товарно-транспортні накладні № 284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786, 19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19 097, 88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.), № 11264 від 11.09.2008р. на суму 13 336, 88 грн. (накладна № 107119 від 04.09.2008р., перепустки № 323081 від 04.09.2008р., № 323472 від 05.09.2008р.), поставка товарів за вказаними накладними підтверджується товарно-транспортними накладними про що зазначено у накладних, а копії таких залучено до справи.

Посилання відповідача на неналежне оформлення накладних якими підтверджується поставка товару, відсутність у товарно-транспортних накладних підписів водія (експедитора) тощо не є підставою вважати відсутнім у відповідача обов’язок по оплаті товару отриманого на підставі вказаних накладних, оскільки як умови договору, так і положення чинного законодавства не передбачають обов’язкового зазначення у накладних реквізитів договору, а відповідачем не надано жодних інших договорів, що укладались із позивачем в період виникнення спірних відносин, та в будь-якому випадку оформлення первинних документів не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати поставленого на його користь товару.

Судом взяті до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позов, однак в силу положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обов’язок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони.

Так, при вирішенні спору, суд визнає представлені до матеріалів справи накладні, товарно-транспортні накладні належними доказами поставки відповідачу товарів в межах договору № 229 від 14.06.2005р. також і у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір діє до 31 грудня 2005р., а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами; і у випадку якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Заперечення відповідача з приводу закінчення терміну дії договору судом не приймається, оскільки в даному випадку сторони в договорі передбачили автоматичну пролонгацію договору, і наступним календарним роком по відношенню до 2005р. є 2006 рік, у відношенні до 2006р. є 2007 рік, а у відношенні до 2007р. є 2008 рік у якому і здійснювались поставки продукції з приводу оплати якої виник спір у даній справі.

Окрім того, у відповіді на лист-вимогу позивача, ТОВ «БК «Київрембуд»зазначає, що поставка даного бетону за договором № 229 від 14.06.2006р. була здійснена для будівництва житлового комплексу на вул. Борщагівській 182-В в м. Києві, замовником і інвестором якого є ВАТ «АК «Київреконструкція»…

В даному випадку має місце помилка при зазначенні року укладення договору, оскільки первинні документи (товарно-транспортні накладні, накладні) містять адресу доставки товару, та об’єкту поставки –вул. Борщагівська 182-В, що відповідає викладеному в листі за вих. 1153 від 19.12.2008р., а договір за № 229 у 2006 році між сторонами не укладався і сторонами вказані обставини не заперечуються.

Відомостей щодо звернення до правоохоронних органів із заявами про факти підроблення підписів та печатки підприємства, неправомірні дії невідомих осіб від імені підприємства, інших належних доказів про невиконання підприємством листа за вих. 1153 від 19.12.2008р. у якому ТОВ «БК «Київрембуд»визнається заборгованість за поставлений товар у розмірі 105 528, 08 грн. суду не представлено, а наведене відповідачем у відзиві на позов лише свідчить про небажання сплачувати штрафні санкції обумовлені договором, керуватись умовами договору при визначенні строку оплати поставленого товару та про можливу неспроможність підприємства погасити заборгованість що виникла.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки бетону регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виготовлення продукції).

Поставлена на користь відповідача продукція згідно зазначених вище накладних, відповідачем оплачена не у повному обсязі, заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 102 528, 08 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Досягнення згоди щодо поставки продукції (бетону, бетонних виробів і конструкцій, іншого товару) за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов’язань, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 7.5 Договору № 229 від 14.06.2005р. строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого за накладними № 10200 від 30.06.2008р., № 94850 від 01.06.2008р., № 95347 від 03.06.2008р., № 95947 від 06.06.2008р., № 96004 від 07.06.2008р., № 96058 від 07.06.2008р., № 96312 від 09.06.2008р., № 96323 від 09.06.2008р., № 96541 від 09.06.2008р., № 96636 від 11.06.2008р., № 96806 від 12.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р., № 480196 від 17.07.2008р., № 11264 від 11.09.2008р., станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, враховуючи відсутність доказів повної оплати переданого товару згідно договору № 229 від 14.06.2005р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 102 258, 08 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.2 Договору № 229 від 14.06.2005р. за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені згідно розрахунку позивача здійсненого з урахуванням строку настання платежу за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) складає 12 257, 82 грн.. Вказаний розрахунок судом не прийнятий, оскільки здійснений без урахування кількості днів у 2008р. –366, у зв’язку з чим за перерахунком суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 12 227, 31 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 8 925, 25 грн. здійсненим з урахуванням суми заборгованості у відповідному періоді, наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим. Сума трьох відсотків річних за прострочення сплати боргу в періоді з 05.07.2008р. по 05.03.2009р. за розрахунком позивача складає 1 916, 79 грн., та оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, враховуючи, що нарахована позивачем сума 3% річних є меншою, аніж розрахована судом за вказаний період, вимоги про стягнення 3% річних у сумі визначеній позивачем підлягають задоволенню.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 229 від 14.06.2005р. відповідачем не спростовано, документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 102 258, 08 грн. основного боргу, 12 227, 31 грн. пені, 8 925, 25 грн. інфляційних збитків та 1 916, 79 грн. –3% річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 253, 58 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 357, 86 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»(02094, м. Київ, вул. Краківська 11-А, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32959795) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії 7, ідент. код 05523398) 102 258, 08 грн. (сто дві гривні двісті п’ятдесят вісім гривень 08 копійок) основного боргу, 12 227, 31 грн. (дванадцять тисяч двісті двадцять сім гривень) пені, 8 925, 25 грн. (вісім тисяч дев’ятсот двадцять п’ять гривень 25 копійок) інфляційних збитків та 1 916, 79 грн. (одну тисячу дев’ятсот шістнадцять гривень 79 копійок) –3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»(02094, м. Київ, вул. Краківська 11-А, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32959795) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії 7, ідент. код 05523398) 1 357, 86 грн. (одну тисячу триста п’ятдесят сім гривень 86 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 06.07.2009