Вирок № 40190497, 19.08.2014, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/1312/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2014м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурорів Войтова С.В. і Вжешневського В.Ф., обвинуваченого ОСОБА_2,потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Печеськи Красилівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не судимого, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого перебуває одна малолітня дитина, військовозобов'язаного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.1,190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді економіста Красилівського підприємства теплових мереж (далі - Красилівське ПТМ), маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протягом опалювальних періодів 2011-2013 років, які тривали з 15 жовтня до 15 квітня вказаного проміжку часу, виписував для них рахунки-фактури, використовуючи заготовлені бланки квитанцій Красилівського ПТМ з відтиском мокрої печатки вказаного підприємства, які він попередньо взяв в абонентському відділі Красилівського ПТМ, вносив у їх незаповнені графи за допомогою кулькової канцелярської ручки з чорнилом синього кольору інформацію про сплату приватними підприємцями за послуги опалення в орендованих ними магазинах, після чого в графі «касир» власноручно виконував підпис від імені неіснуючої посадової особи. Виготовлені завідомо підроблені документи з метою приховування незаконного заволодіння грошовими коштами цих приватних підприємців, які останні внаслідок обману надавали йому як плату за надані Красилівським ПТМ послуги з теплопостачання, ОСОБА_2 передав вказаним приватним підприємцям на підтвердження оплати ними вказаних послуг.

Використовуючи вказані підроблені документи, шляхом обману, що виразився створенням у вказаних вище осіб хибного переконання щодо наявності у нього повноважень, які надають йому право приймати грошові кошти за надані Красилівським ПТМ послуги з теплопостачання, з корисливих мотивів, не маючи на те законних підстав, ОСОБА_2 у зазначений період отримував від вказаних приватних підприємців грошові кошти, призначені для оплати наданих їм Красилівським ПТМ послуг теплопостачання. Заволодівши незаконним шляхом грошовими коштами даних осіб, отриманих від них як плату за послуги з теплопостачання, ОСОБА_2, в подальшому використав їх на власний розсуд, чим завдав для ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 57495,23 грн..

Так, маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами приватного підприємця ОСОБА_5, яка повинна була сплачувати Красилівському ПТМ кошти за надані послуги з теплопостачання, ОСОБА_2 в період з 21 січня 2011 року по 17 грудня 2013 року виписав останній для оплати послуг по опаленню орендованого нею магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташований за адресою АДРЕСА_2 для сплати за послуги з теплопостачання, що надавалися Красилівським ПТМ на загальну суму 26928,52 грн.. На підставі вказаних рахунків-фактур ОСОБА_2 шляхом обману незаконно отримав від ОСОБА_5 гроші в сумі 26928,52 грн., які в послідуючому використав на власні потреби. Після заволодіння незаконним шляхом даними грошовими коштами ОСОБА_2 з метою приховування своїх злочинних дій та переконання ОСОБА_5 у правомірності і дійсності вчинених нею платежів, передав останній заздалегідь підроблені квитанції по особовому рахунку Красилівського ПТМ, як підтверджуючі документи про сплату нею 26928,52 грн. за спожиті послуги з теплопостачання на підставі вказаних рахунків-фактур за період з 21 січня 2011 року по 17 грудня 2013 року.

Крім того, діючи повторно, маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами приватного підприємця ОСОБА_3, яка повинна була сплачувати Красилівському ПТМ кошти за надані послуги з теплопостачання, ОСОБА_2 в період з 21 січня 2011 року по 20 листопада 2013 року виписав останній для оплати послуг по опаленню орендованого нею магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7», що розташований за адресою АДРЕСА_3, рахунки-фактуру за № 93 для сплати за послуги з теплопостачання, що надавалися Красилівським ПТМ на загальну суму 19160,55 грн.. На підставі вказаних рахунків-фактур ОСОБА_2 шляхом обману незаконно отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 19160,55 грн., які в послідуючому використав на власні потреби. Після заволодіння незаконним шляхом даними грошовими коштами ОСОБА_2 з метою приховування своїх злочинних дій та переконання ОСОБА_3 у правомірності і дійсності вчинених нею платежів, передав останній заздалегідь підроблені квитанції по особовому рахунку Красилівського ПТМ, як підтверджуючі документи про сплату нею 19160,55 грн. за спожиті послуги з теплопостачання на підставі вказаних рахунків-фактур за період з 21 січня 2011 року по 20 листопада 2013 року.

Крім того, повторно, маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами приватного підприємця ОСОБА_4, яка повинна була сплачувати Красилівському ПТМ кошти за надані послуги з теплопостачання, ОСОБА_2 в період з 15 лютого 2012 року по 20 листопада 2013 року виписав ОСОБА_4 для оплати останньою за опалення орендованого нею магазину «ІНФОРМАЦІЯ_8», що розташований за адресою АДРЕСА_3, рахунки-фактуру за № 63 для сплати за послуги з теплопостачання, що надавалися Красилівським ПТМ на загальну суму 11406,16 грн.. На підставі вказаних рахунків-фактур ОСОБА_2 шляхом обману незаконно отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 11406,16 грн., які в послідуючому використав на власні потреби. Після заволодіння незаконним шляхом даними грошовими коштами ОСОБА_2 з метою приховування своїх злочинних дій та переконання ОСОБА_4 у правомірності і дійсності вчинених нею платежів, передав останній заздалегідь підроблені квитанції по особовому рахунку Красилівського ПТМ , як підтверджуючі документи про сплату нею 11406,16 грн. за спожиті послуги з теплопостачання на підставі вказаних рахунків-фактур за період з 15 лютого2012 року по 20 листопада 2013 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів за вказаних обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся в своїх діях, дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснив, що він, перебуваючи на посаді економіста Красилівського ПТМ, маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протягом опалювальних періодів 2011-2013 років, які тривали з 15 жовтня до 15 квітня вказаного проміжку часу, виписував для них рахунки-фактури, на підставі яких, шляхом обману, що виразився створенням у цих підприємців хибного переконання щодо наявності у нього повноважень, які надають йому право приймати грошові кошти за надані Красилівським ПТМ послуги теплопостачання, з корисливих мотивів, не маючи на те законних підстав, отримував від вказаних приватних підприємців грошові кошти, призначені для оплати наданих їм Красилівським ПТМ послуг з теплопостачання. Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами названих осіб, він використав їх на власний розсуд, чим завдав для ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 57495,23 грн., яку на даний час їм повністю добровільно відшкодував.

Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст доказів щодо обставин правопорушення, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України ухвалив недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежитися лише допитом ОСОБА_2, потерпілих та дослідженням лише тих доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що шляхом обману ОСОБА_2 на протязі вказаного часу незаконно заволодів їх коштами у зазначеному розмірі, які вони давали йому як плату за надані послуги з теплопостачання. Заподіяну шкоду обвинувачений їм добровільно відшкодував.

Оцінивши показання обвинуваченого, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєні умисних дій, які виразилися в заволодінні майном потерпілих шляхом обману, вчинене повторно, та в складанні і видачі працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення,вчинені повторно, і кваліфікує його дії за ст.ст.190 ч.1,190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України,

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Суд враховує, що ОСОБА_2 раніше не судимий, тимчасово не працює, на утриманні має одну малолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, повністю відшкодував завдану шкоду.

Згідно з ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне повне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд призначає ОСОБА_2 покарання в межах санкцій ст.ст. 190 ч.1,190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України у виді обмеження волі.

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від відбування покарання відповідно до Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на день набрання чинності цим Законом у нього на утриманні є одна малолітня дитина, щодо якої він не позбавлений батьківських прав.

Потерпілі не заперечували щодо задоволення клопотання. Прокурор не заперечував щодо заявленого обвинуваченим клопотання та вважав, що воно підлягає задоволенню з викладених ОСОБА_2 підстав.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Статтею 86 КК України передбачено, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року зі змінами, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, які на день набрання чинності цим Законом мали дітей, яким не виповнилось 18 років та щодо яких вони не були позбавлені батьківських прав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році», його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» і на день набрання цим Законом чинності (19 квітня 2014 року) має на утриманні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до довідки, виданої службою у справах дітей Красилівської районної державної адміністрації від 14 липня 2014 року №521, відомості щодо позбавлення обвинуваченого батьківських прав відносно його сина відсутні.

За таких обставин обвинувачений відноситься до осіб, які підпадають під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обставини, передбачені ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого, судом не встановлені.

Враховуючи, що ОСОБА_2 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про амністію в 2014 році» у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом він є батьком дитини віком до 18 років, стосовно якої не позбавлений батьківських прав, злочини у вчиненні якого він обвинувачується не є особливо тяжкими, а також те, що Закон України «Про амністію в 2014 році» поліпшує становище обвинуваченого, зокрема, передбачає звільнення його від призначеного покарання, суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого про його звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» задовольнити.

Процесуальні витрати по справі за проведення судової почеркознавчої експертизи №94 П від 03.06.2014 року в сумі 885,46 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.1,190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, призначивши покарання:

- за ст.190 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;

- за ст.190 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк чотири роки;

- за ст. 358 ч.2 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;

- за ст. 358 ч.3 КК України у виді обмеження волі строком на три роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк чотири роки.

На підставі ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» - звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст.ст. 1 п. «в», 14 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи №94 П від 03.06.2014 року в сумі 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 46 копійок .

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В. І. КРАСНЯК