Рішення № 4019027, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/134

25.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології»

про стягнення суми боргу та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Кучеренко О.О. (доручення № 88 від 21.06.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 25.06.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКС»(надалі ТОВ «ТЕКС», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології», відповідач) заборгованості за виконані проектні роботи згідно договору № 26/11/08 від 26.11.2008р., а саме 90 000 грн. основної заборгованості, 0, 01% штрафних санкцій –360 грн. та 360 грн. пені за несвоєчасну оплату робіт.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за договором № 26/11/08 від 26.11.2008р. укладеним з ТОВ «Індустріальні будівельні технології»рахується заборгованість в сумі 90 000 грн., яка відповідачем не погашається. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму штрафу та пені нарахування яких передбачено договором.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на юридичну адресу ТОВ «Індустріальні будівельні технології» (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 12.06.2009р. наявна в матеріалах справи). Ухвалою суду від 21.05.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість останнього про розгляд справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2008р. між ТОВ «ТЕКС»та ТОВ «Індустріальні будівельні технології»та ТОВ «ТЕКС»укладено договір на виконання проектних робіт № 26/11/08 за умовами якого останнім доручено, а проектувальником (позивач у справі) прийнято на себе зобовязання у встановлений термін і на умовах визначених договором виконати роботи, а саме:

- розробити проектну документацію на стадії «Проект»(П) на інженерні заходи по застереженню зсуву і ерозійно небезпечних явищ котедж них забудов в с. Старі Безрадичі, Обухівського району, Київської області (відповідно до ДБН А 2.2-3-2004, та до інших чинних нормативних документів в області проектування).

Згідно з п. 2.3 договору проектувальник вважається таким, що виконав свої обов’язки в цілому за договором або (по кожному етапу окремому етапу) з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт або етапу робіт по об’єкту.

Виконання робіт за договором, з приводу оплати яких виник спір підтверджується актом здачі-приймання від 25.12.2008р. згідно з яким виконавцем (позивач у справі) були виконані роботи по договору на суму 140 000 грн., а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Прийняті та виконані роботи відповідачем оплачені частково (за умовами договору виплачено 50 000 грн. авансу, про що зазначено в акті здачі-приймання від 25.12.2008р. та позивачем не заперечується), заборгованість станом на час вирішення спору по договору складає 90 000 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень п. 5.5, 5.6 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.11.2008р.) після підписання договору замовник протягом 10 робочих днів сплачує проектувальнику авансовий платіж в розмірі 50 000 грн.; кінцева оплата робіт в розмірі 90 000 грн. проводиться замовником протягом 3 днів з моменту передачі проектувальником замовнику проектної документації стадії «П»по акту прийому-передачі виконаних робіт.

Строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт станом на час вирішення спору є таким, що настав, з урахуванням підписання акту прийому-передачі 25.12.2008р, розрахунок з позивачем мав бути здійснений не пізніше 29 грудня 2008р. (протягом 3 днів від дня підписання акту).

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних по договору робіт, що підтверджується актом від 25.12.2008р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 90 000 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.3 Договору № 126/11/08 від 26.11.2008р. за порушення термінів платежів замовник на письмову вимогу проектувальника сплачує останньому пеню в розмірі 0, 01% за кожний день прострочення від суми, яку зобов’язався сплатити замовник, і сплату якої прострочив, але не більше 10% від такої несплаченої (простроченої) суми.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період прострочення –13.01.2009р. по 22.02.2009р. складає 360 грн. та не перевищує розмір пені в разі його розрахунку за подвійною обліковими ставками НБУ, що діяла в періоді прострочення (розрахунок суми пені із зазначенням кількості днів прострочення перевірений судом та наведений у позовній заяві).

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 360 грн. розрахованого з посиланням на п. 7.2 договору не можуть бути задоволені судом, оскільки положення вказаного пункту договору передбачають відповідальність проектувальника, яким є сам позивач, у разі порушення встановлених договором термінів виконання робіт.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 126/11/08 від 26.11.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача у сумі 907, 20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 014, 95 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології»(02160, м. Київ, просп. Возз’єднання 15, р/р 26009329 в ВАТ «Піреус»Банк МКБ «Київська дирекція», МФО 380151, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32662289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС» (юрид. адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 15; адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 31/27, к. 36-42, р/р 26008544667001 в філії РЦ «Приватбанк», МФО 320649, ідент. код 32556520) 90 000 грн. (дев’яносто тисяч гривень) основного боргу, 360 грн. (триста шістдесят гривень) пені.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології»(02160, м. Київ, просп. Возз’єднання 15, р/р 26009329 в ВАТ «Піреус»Банк МКБ «Київська дирекція», МФО 380151, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32662289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС»(юрид. адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 15; адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 31/27, к. 36-42, р/р 26008544667001 в філії РЦ «Приватбанк», МФО 320649, ідент. код 32556520) 1 014, 95 грн. (одну тисячу чотирнадцять гривень 95 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.06.2009