Ухвала суду № 40190138, 05.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2014 р. м. Київ К/800/61198/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Борисенко І.В., Моторний О.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року

у справі №2а-27447/10/0570

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» (надалі - ДП «Донецька залізниця»)

до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі – Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001142342/0-19085 від 10.11.2010 року №0001142342/1-20411 від 14.12.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згодом, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ №0001142342/0-19085 від 10.11.2010 року №0001142342/1-20411 від 14.12.2010 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Костянтинівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка Вагонного депо Костянтинівка ДП «Донецька залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, про що складено акт №1049/23-2-01075158 від 26.10.2010 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу було встановлено порушення п.п. 2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, вагонним депо Костянтинівка не нарахований та не сплачений податок на прибуток від операцій, що не входять до Переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 16.02.1998 року №173, за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження Костянтинівською ОДПІ були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Вагонне депо Костянтинівка Державного підприємства «Донецька залізниця» є структурним підрозділом ДП «Донецька залізниця» без права юридичної особи, перебуває на обліку Костянтинівської ОДПІ, як платник окремих видів податків. Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі свого структурного підрозділу Вагонного депо Костянтинівка протягом 2008-2010 років надавало послуги з ремонту вагонів стороннім організаціям, відповідно до договорів підряду, актів виконаних робіт, виписок з банківського рахунку, щодо проведення розрахунків. Вагонне депо Костянтинівка не задекларувало податок на прибуток від послуг по ремонту вантажного парку вагонів, які не є основними фондами Укрзалізниці (стороннім організаціям) у розмірі 965144,00грн., дохід від послуг по ремонту вантажного парку вагонів був відображений та задекларований Державним підприємством «Донецька залізниця» у складі консолідованого податку.

Відповідно до п.п.2.1.3 п.2.1, п.п.2.2.1 п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платником податку є: філії, відокремлення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), зазначених у п.п.2 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платниками податку на прибуток, одержаного від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, одержані від господарської діяльності залізничного транспорту визначаються в межах доходних надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до Статуту ДП «Донецька залізниця» метою та предметом діяльності залізниці є зокрема, усі види ремонту вагонів та локомотивів (як власних, так і інших).

Згідно з п.1.32 с.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність-будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з пункту 2.1 Положення про вагонне депо Костянтинівка Державного підприємства «Донецької залізниці» здійснює свою діяльність у сфері транспортних послуг, у тому числі ремонт (спеціалізований) залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року №334/94-ВР затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, хоча вищезгаданою нормою передбачалось визначити перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності і не передбачалось відокремлення на рівні підзаконного акта «основної» діяльності залізничного транспорту.

Підсумовуючи викладене, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що визначення питання суб'єкта (платника) податку законодавство пов'язує з отриманням прибутку від господарської чи не від господарської діяльності та організаційної визначеності самого управління залізниці. Відповідно, законодавство не пов'язує вирішення цього питання з терміном «основна» діяльність залізничного транспорту.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.