Ухвала суду № 40190137, 05.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2014 р. м. Київ К/800/52271/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Борисенко І.В., Моторного О.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року

у справі №805/9470/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (надалі – ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд»)

до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі – Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013р. №0000481502

Постановою Донецького окружного адміністративного суду України від 21.08.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «БМФ "Азовстальбуд" з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно декларації наданої у квітні 2013р, за березень 2013р., за результатами якої складено акт №438/15-2/01237193 від 04.06.2013р. та встановлено порушення вимог п.203.2 ст.203 та п.57.1 ст.57 ПК України, несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання у сумі 521397,66грн. з податку на додану вартість по декларації за березень 2013р.

11.06.2013р. відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000481502, яким позивачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 52139,77грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами попередніх інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що 20.02.2013р. ПАТ «БМФ "Азовстальбуд" надано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013р, згідно з якою узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 521753грн.

30.04.2013р. ПАТ БМФ "Азовстальбуд" подано до банківської установи платіжне доручення №1122 від 30.04.2013р. на суму 521753грн. на сплату податку на додану вартість за березень 2013р., проте вказане доручення повернуто банком через недостатність коштів на рахунку, згідно п.3.6 гл.3 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

29.05.2013р. позивачем сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2013р. у сумі 525615грн., що підтверджується платіжним дорученням №1356.

Відповідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що граничним терміном сплати позивачем податку на додану вартість за березень 2013 року є 30.04.2013р.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що узгоджену суму податкового зобов'язання ПАТ «БМФ "Азовстальбуд" сплачено із затримкою 29 календарних днів.

Щодо посилання позивача на те, що останній неодноразово звертався до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України стосовно питання зняття арештів з належних йому банківських рахунків, то судами попередніх інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки встановлено, що позивач також мав рахунки у банківських установах, на які не накладався арешт виконавчою службою. Крім того, доказів про відсутність на банківських рахунках коштів, на які виконавчою службою не накладався арешт суду надано не було.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.