Постанова № 40189621, 08.08.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/913/2014 Суддя 1 інстанції: Букіна О.М.

Категорія: ч.1 ст.483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., за участю представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, представника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Грабчака П.В., прокурора Свербиуса А.О., розглядаючи апеляційні скарги представника Київської регіональної митниці Міндоходів Дєдєньової Д.О. та заст.прокурора Солом'янського району м.Києва Нагальнюк Р. на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ «ВІВАТІМПОРТ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Солом'янського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2 будь-яких дій, які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об»єктивну та суб»єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України не вчиняв, оскільки декларантом ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» виступав ОСОБА_8, який працював на посаді уповноваженого на роботу з митницею з червня 2013 року. Крім того контракт № ЕХ-08-05-13 був укладений між ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» та компанією «MAXIMUS BUSINESS LTD» 08 травня 2013 року, тобто до того, як останню було виключено з Реєстру. Будь-яких доказів того, що компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD»на момент укладення контракту була до цього нездатна ні у протоколі про порушення митних правих, ні у матеріалах справи не наведено. Також представником Київської міжрегіональної митниці Міндоходів не заперечувалось та не було спростовано, що дані, зазначені в товаросупровідних документах, правдиві та відповідають дійсності. При цьому, ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» виконало всі вимоги закону при митному оформленні товару, оскільки в митній декларації за формою МД-3 зазначено достатньо відомостей, за допомогою яких можна ідентифікувати й класифікувати товар.

В поданій апеляційній скарзі представник Київської регіональної митниці Міндоходів Д.О.Дєдєньова просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в 100% вартості предметів правопорушення з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів правопорушення, а враховуючи відсутність цих товарів з стягненням їх вартості.

Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням норм матеріального права. Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, однак при цьому взагалі не врахував обставини справи, наявність всіх необхідних доказів в матеріалах справи, висновки його не відповідають фактичним обставинам.

Крім того, апелянт зазначає, що відносно посадових осіб ТОВ «Віватімпорт» заведено 69 справ, з яких 42 вже розглянуті судом першої інстанції та в який прийнято рішення про визнання цих осіб, що притягуються до відповідальності, винними у вчиненні порушення митних правил. Враховуючи абсолютну однаковість обставин вказаних справ про порушення митних правил, заведених відносно посадових осіб ТОВ «Віватімпорт» на підставі офіційного повідомлення митних органів Великобританії, вбачається факт суперечливого застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

В поданій апеляційній скарзі заст.прокурора Солом'янського району м.Києва Нагальнюк Р. просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил та накласти на нього адміністративне стягнення.

Апелянт вважає постанову суду необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її прийнято без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, неврахування характеру вчиненого правопорушення, що в сукупності суперечить вимогам ст.245 КУпАП.

Під час судового розгляду не прийнято до уваги те, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщаються, не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Київської регіональної митниці Міндоходів Грабчака П.В., прокурора Свербиуса А.О., які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, захисника ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_3, яка вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, обгрунтованою, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають,перевіривши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника Київської регіональної митниці Міндоходів частково за наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 19.09.2013 року в зоні діяльності Південної митниці з Туреччини на митну територію України у контейнерах № ARKU8367550, № ARKU8423801 на підставі товаросупровідних документів: коносаменту (Bill of Lading) № 13/09/300/05373-0008577 від 12.09.2013, інвойсу № EX-0036 від 11.09.2013 переміщено товари «рушники», загальною вагою брутто 12727.50 кг., вартістю 29113,73 дол. США.

Відповідно до товаросупровідних документів:

- продавцем є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» (1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія);

- відправником товарів є "OGUZHAN TEKSTIL TURIZM INSAAT SAN. VE TIC. A.S." (IZMIR ASFALTI 5 KM DENIZLI. Туреччина);

- одержувачем товарів є ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» (ЄДРПОУ 38490763, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10, оф. 1).

Товари поставлені на виконання умов контракту № EX-08-05-13 від 08.05.2013, укладеного між ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» та компанією «MAXIMUS BUSINESS LTD» (Великобританія) в на умовах поставки CIP Київ.

20.09.2013 товари, заявлені до митного оформлення в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів (митний пост «Західний») в режимі ІМ-40 за МД №100250000/2013/071215, оформлено та випущено у вільний обіг.

06.09.2013 відповідно до законодавства України з питань митної справи, зокрема ст.567 Митного кодексу України Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з метою перевірки законності ввезення товарів на митну територію України до Департаменту митної справи Міндоходів ініційовано направлення запиту до митних органів Великобританії.

10.12.2013 Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з Департаменту митної справи Міндоходів листом № 26448/7/99-99-24-03-10-17 від 05.12.2013 вх. № 2185085/5 отримано відповідь митних органів Великобританії.

З відповіді митних органів Великобританії встановлено, що компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» є ліквідованою та з 17 травня 2013 року виключена з реєстру.

До митного контролю, в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України подані інвойс № EX-0036 від 11.09.2013, відповідно до яких продавцем та відправником товарів є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD».

Крім того, на інвойсі № EX-0036 від 11.09.2013, який також містить посилання на контракт EX-08-05-13 від 08.05.2013, проставлено печатку компанії «MAXIMUSBUSINESS LTD», яка, відповідно до відповіді митних органів Великобританії, на час видачі вищевказаних документів є ліквідованою.

Відповідно до статті 6 Закону України № 959-XII від 16.04.1991 «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).

В контракті № EX-08-05-13 від 08.05.2013 в розділі «Определения» зазначено, що «Счет - фактура (инвойс) - является неотъемлемым документом к Контракту, в котором стороны согласовывают ассортимент, количество, цену за единицу, общую стоимость, условия поставки каждой партии Товара и имеет силу Приложения (Спецификации)».

Отже, на час поставки товарів, враховуючи ліквідацію компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», контракт EX-08-05-13 від 08.05.2013 був фактично не дійсним, а інвойс № EX-0036 від 11.09.2013, який є невід'ємною частиною контракту та його Доповненням (специфікацією), виданий ліквідованою компанією (стороною зовнішньоекономічного контракту), яка не є здатною до укладання контракту.

Отже товари «рушники», загальною вартістю 29113,73 дол. США., або 232706,04 грн. згідно курсу Національного банку України на день переміщення (19.09.2013), були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та продавця товарів, що є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.483 МК України.

Відповідно до облікової картки ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» директором підприємства є ОСОБА_2.

Директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» гр. ОСОБА_2, за своїми посадовими обов'язками є керівником підприємства і відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства зобов'язаний надавати для митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Відповідно, директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» ОСОБА_2 до поставки товарів в Україну, під час узгодження інвойсу № EX-0036 від 11.09.2013, який є невід'ємною частиною контракту та його Доповненням (специфікацією), повинен був пересвідчитись в правоздатності компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD» (1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія).

Таким чином, дії ОСОБА_2 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 232 706,04 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та продавця товарів .

Винність ОСОБА_2 в інкримінованому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.483 КУпАП повністю доведено матеріалами адміністративної справи , зокрема даними протоколу про порушення митних правил №0114/10000/14, документами, наданими до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів товариством «Віватімпорт» для розмитнення товарів (контракт, інвойс, товаросупровідні документи), листом митних органів Великобританії з інформацією про ліквідацію компанії «Maximus BusinessLTD», наказом про призначення на посаду директора ТОВ «Віватімпорт» ОСОБА_2

Згідно ст. 486 ч.1 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як видно з матеріалів адміністративної справи, суд першої інстанції на підставі наявних в ній доказів, прийшов до неправильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи.

Так , висновок суду першої інстанції про те, що директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» ОСОБА_2 не подавав митному органу, як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця та відправника товару, не подавав митному органу неправдиві відомості для визначення митної вартості товару та не вчиняв дій щодо переміщення зазначеного вантажу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, апеляційний суд м.Києва вважає неогрунтованими.

У відповідності до ч.3 ст.265 МК підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України.

В графі 14 «Декларант/представник» митної декларації у даній справі зазначено ТОВ «ВІВАТІМПОРТ».

Відповідно до ст.459 МК України суб»єктами адмніністративної відповідальності за порушення митних правил підприємствами- є посадові особи цих підприємств.

Виходячи з обов»язку надавати для митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією ( ст.266 МК України) директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» до поставки товарів в Україну, під час узгодження інвойсу ЕХ-0036 від 11.09.2013 року, який є невід»ємною частиною контракту та його Доповненням ( специфікацією), повинен був пересвідчитись в правоздатності компанії «MAXIMUSBUSINESS LTD» (1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія).

Таким чином директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» ОСОБА_2 є суб»єктом адміністративної відповідальності, хоча особисто не подавав митному органу, як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця та відправника товару. ОСОБА_8, на якого посилається представник ОСОБА_2 не є посадовою особою ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» , а тому не може бути суб»єктом даного правопорушення.

Відповідно до статті 6 Закону України №959-ХІІ від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб»єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору( контракту), мають бути здатними до укладання договору ( контракту) відповідно до цього та інших законів України.

Отже на час поставки товарів, враховуючи ліквідацію компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», відповідно до відповіді митних органів Великобританії, яка будь-яких сумнівів не викликає вищевказаний контракт був не дійсним, а інвойс який є його доповненням, виданий ліквідованою компанією (стороною зовнішньоекономічного контракту), яка не є здатною до його виконання

Крім того переміщення предметів із приховуванням від митного контролю- це їх переміщення через митний кордон шляхом подання документів, які містять неправдиві дані, зокрема це такі дані в яких відомості в тому числі щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються тощо не відповідають дійсності.

Суб»єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Для кваліфікації дій за ст.483 МК України не мають значення мотив і мета їх вчинення, а також чи настали від цього шкідливі наслідки.

Тому посилання суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не подавав митному органу неправдиві відомості для визначення митної вартості товару є безпідставними, оскільки об»єктивну сторону правопорушення склало подання документів, що мають ознаки підробки, які містять неправдиві дані, зокрема це такі дані в яких відомості в тому числі щодо їх відправника.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги заст.прокурора Солом'янського району м.Києва Нагальнюка Р., які спростовують висновки суду першої інстанції про те, що в митній декларації за формою МД-№ зазначено достатньо відомостей, за допомогою яких можна ідентифікувати й класифікувати товар. Оскільки підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон і це не тільки митна декларація, як зазначає суд першої інстанції, але і інші зокрема: контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тощо.

Крім того суд в мотивувальній частині постанови вказав дві підстави для закриття провадження, зокрема у зв»язку з відсутністю доказів вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та за відсутністю в його діях складу такого правопорушення, що також свідчить про суперечливість висновків суду та їх непослідовність.

Також, з інкримінованих ОСОБА_2 в протоколі дій об»єктивної сторони, необхідно виключити- подання документів, що містять ознаки підробки, подання документів, що містять неправдиві дані щодо одержувача товару та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, як такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин вважаю постанову суду першої інстанції не законною та не обґрунтованою, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови.

Доводи апеляційної скарги представника Київської регіональної митниці Міндоходів Д.О.Дєдєньова з приводу неоднакового застосування закону судом першої інстанції у аналогічних справах, не заслуговують на увагу, оскільки суд приймає рішення у кожній справі на підставі зібраних у ній доказів та фактичних обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України скоєне ОСОБА_2, було виявлено 10 грудня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 467 МК України, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, якщо воно є триваючим.

Тому вирішити питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 не можливо, у зв'язку із спливом строку.

Керуючись ст. ст. 467,527,528 МК України, 293 294, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заст.прокурора Солом'янського району м.Києва Нагальнюк Р.-задовольнити. Апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці Міндоходів Дєдєньової Д.О., - задовольнити частково.

Постанову судді Солом'янського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, -скасувати та постановити нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а саме що дії ОСОБА_2 призвели до переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та продавця товару.

Провадження у справі закрити у зв»язку з закінченням, на момент розгляду справи, строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Т.В.Фрич