Ухвала суду № 40188971, 19.08.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/450/14

Справа № 688/2795/14-к Головуюча в 1-й інстанції Стаднічук Н.Л.

Категорія: ст. 81 КК України Доповідач Болотін С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2014 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Болотіна С.М.,

суддів Латюка П.Я., Цугеля І.М.,

з участю секретаря Купельської Н.П., Нікітіної О.А.,

прокурора Павлишина В.І.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 24 червня 2014 року, -

В с т а н о в и л а :

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року відмовлено в задоволенні клопотання

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, гагауза, неодруженого, раніше судимого:

- 26.09.2002 року апеляційним судом Одеської області за ст. ст. 93 п. п. «а», «і», 142 ч. 3, 357 ч. 3, 42 КК України (в редакції 1960 року) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відмовляючи в задоволенні клопотання місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 не завжди тактовно поводить себе по відношенню до представників адміністрації колонії, за час перебування в колонії допускав порушення вимог відбування покарання.

В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1, просить ухвалу місцевого суду скасувати. Вважає, що суд незаконно і необґрунтовано, без належної оцінки наявних в справі доказів постановив рішення про відмову в його звільненні від призначеного судом покарання. Стверджує, що став на шлях виправлення, а тому є всі законні підстави для його умовно-дострокового звільнення від покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, прокурора, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Як встановлено в процесі апеляційного розгляду, вироком апеляційного суду Одеської області від 26.09.2002 року ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 93 п. п. «а», «і», 142 ч. 3, 357 ч. 3, 42 КК України (в редакції 1960 року), засуджено на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час відбування покарання у Шепетівській виправній колонії № 98 неодноразово порушував вимоги режиму відбування покарання, за що мав стягнення, що підтверджується матеріалами провадження.

Згідно характеристики, затвердженої начальником Шепетівської виправної колонії № 98, засуджений ОСОБА_1, поряд з отриманими заохоченнями, допустив 13 порушень умов відбування покарання.

Отже, дані про те, що засуджений ОСОБА_1 сумлінною поведінкою довів своє виправлення, відсутні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано, що підстав для застосування щодо нього ст. 81 КК України не встановлено.

При вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 суд з'ясував дані, що характеризують особу засудженого, його поведінку, ставлення до праці та виправлення.

В своїй ухвалі суд зазначив мотиви, з яких прийшов до висновку про відмову ОСОБА_1 в умовно-достроковому звільненні від покарання.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26.04.2002р. "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.

Матеріали справи в своїй сукупності не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення засудженого ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на упереджене ставлення адміністрації виправної установи до нього не заслуговують на увагу, оскільки в справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу таких обставин, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях засудженого, який є прямо зацікавленою особою, його роздумах щодо процесів в державі, діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях адміністрації виправної установи та суду в упередженості і необ'єктивності, вільному тлумаченні кримінального закону, що не можна визнати допустимими доказами.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен грунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку, ставленні до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі, а не за час, який безпосередньо передує розгляду клопотання чи подання.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1

Те, що ОСОБА_1 до праці ставиться задовільно, не спростовує встановлених судом обставин і висновків та не дає підстав вважати, що засуджений сумлінною поведінкою довів своє виправлення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком апеляційного суду Одеської області від 26 вересня 2002 року, залишити без зміни, апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Болотін С.М.