Рішення № 4018796, 23.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/134

23.06.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»

До

третя особа

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»

Закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжна»

про

За зустрічним

позовом

стягнення 12 317, 75 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»

про стягнення 39 779, 46 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники:

Від позивача:

Прохоренко А.О. –представник за довіреністю від 16.03.2009 року;

Від відповідача:

Від третьої особи:

Здрак О.Я. –представник за довіреністю від 16.02.2009 року;

Мартинюк О.С. –представник за довіреністю № 160/2/09 від 10.03.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»заборгованості за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 16.10.2008 року у розмірі 12 317, 75 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він згідно замовлення відповідача від 07.10.2008 року та договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2002008 року здійснив перевезення вантажу у міжнародному сполученні, що підтверджується дорожнім листом вантажного автомобіля № 887777 та вантажною митною декларацією № 100000007/8/333550 від 20.10.2008 року. Підтримуючи свою правову позицію, позивач зауважив на тому, що відповідач всупереч покладених на нього зобов’язань не розрахувався з позивачем за надані ним послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 16.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року розгляд справи відкладено до 31.03.2009 року з підстав задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

04.03.2009 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»вартість зіпсованого майна у сумі 26 791, 78 грн. та вартість понесених додаткових витрат пов’язаних з закупівлею зіпсованого майна у розмірі 12 987, 68 грн. Обгрунтовуючі зустрічні позовні вимоги відповідач посилається на те, що вантаж, перевезення якого було здійснено позивач, частково був зіпсований, а саме виявився бій скла загальною вартістю 26 791, 78 грн. Крім того, відповідач внаслідок зіпсування частини вантажу й з метою недопущення несвоєчасного виконання замовлень був змушений придбати скло у Приватного підприємства «Тактик дистриб’юшн», а тому просить стягнути з позивача додаткові витрати у сумі 12 987, 68 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2009 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»прийнято до розгляду з первісним позовом по справі № 27/134 та призначено розгляд справи на 31.03.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2009 року подав докази, витребувані попередніми ухвалами суду, надав усні заперечення на зустрічну позовну заяву та заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна», оскільки між ТОВ «Прометей»та ЗАТ «УСК «Княжна»було укладено договір № 11.03–01-08/33 добровільного страхування відповідальності автоперевізників від 17.01.2008 року, відповідно до якого остання, у разі встановлення факту пошкодження вантажу з вини перевізника, повинна здійснити виплату страхового відшкодування, тому прийняте судом рішення може вплинути на права та обов’язки ЗАТ «УСК «Княжна».

Представник відповідача у судовому засіданні 31.03.2009 року подав докази, витребувані ухвалою від 16.03.2009 року та надав усні пояснення на зустрічний позов.

У судовому засіданні 31.03.2009 року було оголошено перерву до 14.04.2009 року для вирішення питання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 14.04.2009 року було оголошено перерву до 27.04.2009 року для встановлення необхідних для всебічного та об’єктивного розгляду справи фактів.

Представник позивача у судове засідання 27.04.2009 року не з’явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.04.2009 року заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, підтримавши клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідач підтримав подане 31.03.2009 року клопотання позивача про залучення ЗАТ «УСК «Княжна»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 року було продовжено строк вирішення спору, залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 25.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 року розгляд справи відкладено до 09.06.2009 року у зв’язку із неподанням сторонами витребуваних доказів.

У судовому засіданні 09.06.2009 року оголошено перерву до 16.06.2009 року для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

16.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей»(надалі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»(надалі - замовник) був укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні (надалі - Договір), за яким замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов’язання щодо перевезення вантажів замовника власним автомобільним транспортом по території України та іноземних держав згідно замовленням замовника, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що замовник зобов’язаний оформити письмове замовлення на перевезення вантажу з зазначенням маршруту, адреси завантаження та доставки вантажу, дати подачі транспортного засобу, найменування, вага та габарити вантажу, а також інші особливості перевезення вантажу, та повідомити перевізника не пізніше ніж за 24 години до початку перевезення.

Позивач надав відповідачу заявку на перевезення вантажу № б/н від 07.10.2008 року, відповідно до якої відповідач мав перевезти вантаж за маршрутом Честохова (Польша) –Київ (Україна).

Відповідно до пункту 52 Статуту автомобільного транспорту вантажовідправник зобов’язаний до прибуття автомобіля під вантаження підготувати вантаж до перевезення, з тим, щоб забезпечити раціональне використання рухомого складу і цілісність вантажу. Вантажі, які потребують тари для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню їх при перевезенні, повинні пред’являтись до перевезення у справній тарі, яка відповідає державним стандартам або технічним умовам, а в окремих випадках –в іншій справній тарі, що забезпечує їх повне збереження.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник зобов’язаний забезпечити упакування та кріплення вантажу по нормам, які гарантують зберігання вантажу під час транспортування.

Згідно із п. 2.2 Договору перевізник зобов’язаний контролювати процес завантаження/розвантаження, правильність розподілу вантажу з ціллю недопущення перевісу максимально допустимих параметрів, перевіряти зовнішній стан упаковки, порядок завантаження/розвантаження. При відсутності можливості перерахунку, у разі невідповідності даних в товарно-супровідних документах з фактичними, чи при інших недоліках, виявлених при завантаженні (ненадійне кріплення вантажу, перевантаження та ін.), чи розвантаженні, які можуть привести до додаткових витрат, перевізник зобов’язаний проінформувати про це замовника та проставити необхідні підтверджуючі відмітки в СMR-накладній чи в іншому документі.

За товарно-транспортною накладною СМR № 1001494 позивач прийняв до перевезення вантаж згідно заявкою від 07.10.2008 року.

Під час перевезення було пошкоджено частину вантажу, внаслідок чого він став непридатним для застосування. На підтвердження факту пошкодження вантажу позивачем додано до матеріалів справи акт огляду та звіт інспекції від 24.10.2007 року, яка була проведена Компанією «Екліс».

Як вбачається із звіту інспекції, в автомобілі Volvo д.н. 2233КХВ/18341КХ було виявлено в ящику Р2214730 - 28 листів битого скла, в ящику Р2217419 - 27 листів битого скла та в ящику Р2217363 1 лист битого скла. Загальна вартість пошкодженого вантажу складає 2 445, 91 евро.

Також, актом інспекції було встановлено, що по результатам огляду пірамід для транспортування було виявлено:

- високий ступінь пошкодження металу іржою по всій площі;

- деформація (зігнуті стійки);

- чорна резина неміцно закріплена до металевих стійок піраміди.

Внаслідок деформації стійок піраміди для транспортування, дерев’янні ящики під впливом сил транспортної інерції були зміщені з місць установки, що призвело за собою ослаблення кріплення і пошкодження скла. Враховуючи характер та локалізацію пошкодження вантажу, причина пошкодження –неналежна підготовка піраміди для транспортування до перевезення вантажу.

Пунктами 5.2, 5.3, 5.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України встановлюються наступні вимоги до упаковки: вона має забезпечувати повне збереження вантажу під чс його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт. При виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань і тривалість транспортування.

Пунктом 10.16 Правил перевезення вантажів транспортом України передбачено, що замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів, а також застосування тари та упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

Відповідно до п. 57 Статуту автомобільного транспорту УРСР водій зобов’язаний перевірити відповідність кріплення і укладки вантажу на рухомому складі лише вимогам безпеки руху і забезпечення збереження рухомого складу.

Згідно із п. 8.20 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України водій зобов’язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілісності рухомого складу, а також сповістити замовника про виявленні недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Також, п.п. 2.1 та 2.2 Договору передбачено, що замовник забезпечити упакування та кріплення вантажу по нормам, які гарантують зберігання вантажу. В той же час перевізник повинен контролювати процес завантаження та повідомляти замовника про всі виявлені недоліки та проставити необхідні підтверджуючі відмітки в CMR-накладній.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи накладної CMR водієм не було зроблено ніяких поміток щодо пошкодження іржею пірамід для транспортування. Тобто вимоги п. 2.2 Договору не були виконані в повному обсязі.

Посилання позивача на те, що водій не міг помітити недоліки пірамід для транспортування, оскільки вантаж був ззовні зафіксований стальними стрічками та обтягнутий плівкою не приймаються судом до уваги тому, що п. 2.2 Договору зобов’язано перевізника здійснювати контроль процесу завантаження, у тому числі зовнішній стан упаковки, а не тільки результат остаточного завантаження.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що замовник повинен був здійснити упакування та кріплення вантажу по нормам, які гарантують зберігання вантажу під час транспортування, а перевізник контролювати процес завантаження та кріплення, суд приходить до висновку про наявність спільної вини відповідача та позивача в даних господарських правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів на дорогах «транспортер обязан возместить ущерб, вызванный полной или частичной потерей груза, размер подлежащей возмещению суммы определяется на основании стоимости груза в месте и во время принятия его для перевозки».

Частиною 4 ст. 23 Конвенції встановлено, що «кроме того, подлежат возмещению: плата за перевозку, таможенные сборы и пошлины, а также прочие расходы, связанные с перевозкой груза, полностью в случае потере всего груза и в пропорции, соответствующей размеру ущерба при частичной потере; иной убыток возмещению не подлежит».

Враховуючи вищезазначене, розрахунок понесених збитків внаслідок бою скла повинен проводитися з врахуванням митних зборів та інших витрат на перевезення.

До зустрічної позовної заяви відповідач подав розрахунок збитків внаслідок бою скла з розрахунку 36, 82 грн. за 1 кв. метр вартості скла Low-e 4 mm та 31, 90 грн. за скло Float 4 mm.

Як вбачається з поданого розрахунку, відповідач до вартості 1 кв. метра скла додав вартість повернення металевих стійок, проте суд вважає дане нарахування невірним враховуючи наступне.

Як було зазначено вище, у разі пошкодження вантажу, крім вартості пошкодженого товару підлягають поверненню плата за перевезення, митні збори, а також інші витрати пов’язані з перевезенням вантажу.

Суд не може віднести витрати на повернення металевих стійок до інших витрат на перевезення вантажу, оскільки витрати на повернення металевих стійок не залежать від пошкодження вантажу. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що у разі не пошкодження товару дані стійки не були повернуті вантажовідправнику та використовувалися б відповідачем. Крім того, з матеріалів справи не вбачається причинно-наслідкового зв’язку між витратами, які поніс відповідач при поверненні металевих стійок та збитками внаслідок бою скла. Обґрунтування щодо включення вартості повернення стійок до розрахунку вартості 1 кв. метра скла відповідач не надав.

Тому, за перерахунком суду 1 кв. метр вартості скла Low-e 4 mm становить 36, 43 грн., а 1 кв. метр вартості скла Float 4 mm –31, 51 грн.

Таким чином, вартість пошкодженого товару становить 26 475, 96 грн. згідно наступного розрахунку:

202, 44 кв. м * 31, 51 грн. = 6 378, 88 грн.

195, 21 кв. м * 36, 82 грн. = 7 111, 50 грн.

7, 23 кв. м * 31, 51 грн. = 227, 82 грн.

202, 44 кв. м * 31, 51 грн. = 6 378, 88 грн.

202, 44 кв. м * 31, 51 грн. = 6 378, 88 грн.

Оскільки, судом була встановлена спільна вина сторін щодо пошкодження вантажу, тому збитки внаслідок пошкодження скла, які підлягають стягненню з позивача становлять 13 237, 98 грн. (26 475, 96 грн. / 2)

Щодо стягнення оплати за перевезення вантажу, то суд задовольняє дану вимогу частково у сумі 9 854, 20 грн. враховуючи наступне.

Частиною 4 ст. 23 Конвенції встановлено, що «кроме того, подлежат возмещению: плата за перевозку, таможенные сборы и пошлины, а также прочие расходы, связанные с перевозкой груза, полностью в случае потере всего груза и в пропорции, соответствующей размеру ущерба при частичной потере; иной убыток возмещению не подлежит».

Отже, не підлягає оплаті за перевезення вантаж, який було пошкоджено.

В ході розгляду справи сторони зазначили, що було пошкоджено 40% від загального обсягу вантажу.

Згідно із заявки на перевезення вантажу від 07.10.2008 року встановлено, що вартість перевезення становить 2 500 дол. США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день розвантаження. Отже, загальна вартість перевезення вантажу на день розвантаження вантажу становила 12 317, 75 грн.

Таким чином, враховуючи спільну вину сторін у пошкодженні вантажу та розмір пошкодженого вантажу вартість оплати за перевезення, яка підлягає стягненню з відповідача становить 9 854, 20 грн.

Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача суму додаткових витрат на закупівлю зіпсованого скла у Приватного підприємства «Тактик дистриб’юшн»у розмірі 12 987, 68 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язань –причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв’язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

На підтвердження понесених додаткових збитків відповідач подав видаткові накладні № Т-0000916 від 17.10.2008 року та № Т-0000919 від 20.10.2008 року.

Як вбачається з вказаних накладних, в них не міститься зазначення виду скла, а саме не можливо встановити чи дійсно відповідачем було куплено скло виду Low-e 4 mm та скло Float 4 mm, а не інше, яке коштує дорожче. Крім того, відповідач не надав доказів, що дане скло було придбане для відновлення його порушеного права. Отже, відповідач не подав доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між понесеними збитками, які поніс відповідач та діями позивача.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги щодо стягнення з позивача додаткових збитків у розмірі 12 987, 68 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 854, 20 грн. Зустрічний позов підлягає задоволенню частково у сумі 13 237, 98 грн. понесених збитків за пошкоджений вантаж. Додаткові збитки у розмірі 12 987, 68 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 908, 909, ЦК України, ст. 224 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10А; код ЄДРПОУ 34981183) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»(08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 59; код ЄДРПОУ 20600771) заборгованість у розмірі 9 854 (дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 98 (дев’яносто вісім) грн. 54 коп., та 94 (дев’яносто чотири) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті первісних позовних вимогах відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»(08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 59; код ЄДРПОУ 20600771) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10А; код ЄДРПОУ 34981183) збитки у розмірі 13 237 (тринадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 132 (сто тридцять дві) грн. 38 коп., та 39 (тридцять дев’ять) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В решті зустрічних позовних вимогах відмовити.

7 Після набрання рішенням законної сили видати накази

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

Дідиченко М.А.