Ухвала суду № 40187869, 19.08.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2349/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2665/14

Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А.

Доповідач Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Триголова В.М.,

суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.,

при секретарі: Коваль А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 червня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23 червня 2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість у розмірі 453 833, 95 гривень та судовий збір у розмірі 3654 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову банку до неї відмовити за безпідставністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 03.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 490077264, згідно якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 78244,00 грн. ОСОБА_2 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього (а.с.6-8).

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши ОСОБА_2 кредит у сумі 78244,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_2

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору ЗАТ (зараз - ПАТ) «Альфа Банк» та ОСОБА_1 уклали договір поруки від 03.07.2008 року, відповідно до якого остання поручається за виконання ОСОБА_2 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (а.с.11).

Згідно з умовами договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про досудове врегулювання спору, але на дату подання позовної заяви вимога виконана не була (а.с. 15-17).

Разом з тим, ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим склалася заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 03.05.2014 року складає 453 833, 95 грн., з яких 54120,98 грн. - заборгованість за кредитом;, 34349,02 грн. - заборгованість за відсотками; 9368,98 грн. - заборгованість за комісіями. Станом на 03.05.2014 року розмір неустойки становить - пеня- 355994,97 грн.

Кредит був наданий 03.07.2008 року та повинен був бути повернутий 03.07.2014 року, але відповідно до п.6.1. Загальних умов кредитування, банк має право дострокової вимоги повернення кредиту у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що у ОСОБА_2 утворилась заборгованість перед позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього зобов'язань за кредитним договором № № 490077264 від 03.07.2008 року, а ОСОБА_1 зобов'язалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість задоволення позову ПАТ «Альфа-Банк» та стягнення боргу з відповідачки.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо пред'явлення банком позову лише до неї, як до поручителя, хоча боржником згідно кредитного договору висупає ОСОБА_2 Так, договір поруки укладається саме для забезпечення виконання кредитного договору, а поручитель згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України відповідачє перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо інше не встановлено договором поруки

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку (ч.1 ст. 543 ЦК України), скориставшись своїм правом, передбаченим цивільним законодавством, позивач правомірно звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_1, як до поручителя, що не позбавляє останню в майбутньому прав кредитора у зобов'язанні (права пред'явлення вимоги до боржника), після його повного виконання. (ст. 556 ЦК України).

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 червня 2014 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) С.М. Бондаревська

Л.М. Омельченко

ВІРНО: