Рішення № 4018540, 09.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09 Справа № 6/32

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сервіс - К», м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 23 868 грн. 13 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Медика О.С., дов. від 01.01.08;

від відповідача –Шкварова-Недельчук А.В., дов. № 1-3/3д-9 від 26.12.08;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 23 868 грн. 13 коп., в тому числі: заборгованість –22 667 грн. 20 коп., 3% річних –165 грн.81 коп., інфляційні –1 035 грн. 12 коп.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги відхилив посилаючись на неналежне оформлення позовної заяви.

Позивачем після закінчення судового засідання, яке було призначено на 09.02.09 об 10-10 год. і закінчилось об 10-20, надав до суду (об 14.00 год.) пояснення до позовної заяви, за яким фактично збільшив позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних. Разом з цим будь-яких посилань на ст. 22 ГПК України позивач не вказав, доказів доплати держмита та направлення пояснення відповідачу не надав.

Разом з цим, слід визначити, що вказане пояснення судом лише залучається до матеріалів справи, але не розглядається, оскільки воно не було предметом розгляду в судовому засіданні і було надано до суду вже після винесення рішення.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

24.06.08 позивач відвантажив відповідачу товар за накладними № 313973 і № 313912 на загальну суму 22 667 грн. 20 коп.

З метою отримання оплати за товар, позивач направив відповідачу лист від 20.08.08, яку відповідач не оплатив та не оспорив, у зв’язку з чим залишилася заборгованість в сумі 22 667 грн. 20 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 165 грн.81 коп., інфляційні в сумі 1 035 грн. 12 коп.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних у відзиві.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами письмовий договір не укладався, а товар відпускався на підставі накладних №№ 313973 і № 313912 від 24.06.08 на загальну суму 22 667 грн. 20 коп.

Також позивачем були складені податкові накладні та рахунок № 310875 від 23.06.08, але доказів направлення або вручення вказаного рахунку позивачем не надано.

Наведені обставини справи свідчать про те, що сторонами не був узгоджений певний строк оплати поставленого товару.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

З метою отримання оплати за поставлений товар позивач склав лист від20.08.08 №600-02 і відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.08 направив лист відповідачу, який останній отримав 22.08.08.

Тобто, з урахуванням наведеної вище норми законодавства, у позивача виникло право на отримання відповідної суми заборгованості з відповідача з 29.08.08 (на 8 день після відправлення листа).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 22 667 грн. 20 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних слід визначити наступне.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 22 667 грн. 20 коп., право вимоги якої у позивача наступило з 29.08.08. Позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений за період з 20.08.08 по 17.11.08 в сумах 1 035 грн. 12 коп. і 165 грн. 81 коп. відповідно. Але вказаний розрахунок здійснений невірно, оскільки нарахування повинні бути здійснені з 29.08.08 і тому інфляційні за період вересень –листопад 2008 року складають 988 грн. 51 коп., а 3% річних – 148 грн. 53 коп.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 22 667 грн. 20 коп., інфляційні в сумі 988 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 148 грн. 53 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтованих заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код 32320704, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сервіс –К», м. Дніпропетровськ, 26 (фактична адреса –м. Дніпропетровськ, вул. Южна, 2б; м. Луганськ, вул. Гастелло, 35а), код 32748711, заборгованість в сумі 22 667 грн. 20 коп., інфляційні в сумі 988 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 148 грн. 53 коп. , витрати по сплаті державного мита в сумі 238 грн. 04 коп., та на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 68 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 11.02.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть