Рішення № 40183768, 18.08.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-2487/2011

Провадження № 22-ц/779/1457/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Гавриляк Є.М.

сторін: представника позивача ПАТ "Універсал Банк" Микитин О.Б., відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ПАТ "Універсал Банк" на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

19.05.2010 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 27.05.2008 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 51 800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,45 % річних, з кінцевим терміном погашення 10.05.2033 року. Пунктом 1.1.1 Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом понад встановлений строк (або термін погашення) встановлюється підвищена відсоткова ставка в розмірі 37,35% річних, яка застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.У зв'язку з порушенням зобов'язань станом на 22.02.2010 року заборгованість становить 56 796,32 доларів США, що по курсу НБУ становить 454 256 грн. 97 коп. З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору було укладено договір поруки від 27.05.2008 року з ОСОБА_3, відповідно до якого відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем та відповідають по всіх зобов'язаннях в повному обсязі.

Просило задовольнити позов і стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Рогатинського районного суду від 08.07.2010 року дану справу передано на розгляд Івано-Франківському міському суду.

07.02.2013 року ПАТ "Універсал Банк" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь Банку 77 553,94 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку становить 619 888 грн. 64 коп., та судові витрати.

02.12.2013 року ПАТ "Універсал Банк" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь Банку 82 894,56 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку становить 662 576 грн. 22 коп., та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.03.2014 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" 662 576 грн. 22 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ "Універсал Банк" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є незаконним в частині відмови у стягненні заборгованості із поручителя, внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у стягненні заборгованості із поручителя, суд першої інстанції керувався ст.559 ЦК України вказавши, що зобов'язання ОСОБА_3 за порукою припинилось у зв'язку із пропущенням строку на пред'явлення вимоги до неї.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин", пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову. У зв'язку з чим зазначають, що пред'явленням вимоги до поручителя і є пред'явлення до нього позову.

Як передбачено ч.4 ст.559 ЦК України, припинення поруки у разі, якщо строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання у повному обсязі, таким строком є 10 травня 2033 року. Тобто, шестимісячний строк пред'явлення вимоги може рахуватися з 10.05.2033 року або з часу застосування кредитором права на повернення кредиту достроково.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення в солідарному порядку заборгованості із ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представника позивача, відповідачку та її представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно кредитного договору від 27 травня 2008 року ВАТ "Універсал Банк" надало ОСОБА_5 кредит в розмірі 51 800 долдарів США, з кінцевим терміном повернення до 10.05.2033 року, зі сплатою за користування кредитом 12,45% річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та ОСОБА_3 як поручителем, було укладено договір поруки від 27.05.2008 року. Відповідно до договору поруки ОСОБА_3, як поручитель, поручилася перед кредитором за виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором від 27.05.2008 року.

Відмовляючи у задоволенні позову до поручителя, судом першої інстанції допущено порушення вимог матеріального права і не враховано, що відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленому в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання основного зобовязання не встановлений або встановлениий моментом предявлення вимоги, порука припиняється якщо кредитор не предявить вимоги протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як встановлено судом та вбачається із п.4.2 договору поруки від 27.05.2008 року, порука за даним договором припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою. Зобовязання боржника не припинилося. Банк не змінював обєму зобов'язання щодо боржника. Умови повернення кредиту та відсотків за ним обумовлено як в кредитному договорі, так і в договорі поруки.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про погашення боргу, так і предявлення до нього позову. Строк виконання основного зобов'язання не настав і він встановлений в договорі поруки часом повернення кредиту не пізніше 10 травня 2033 року, тому і порука не припинилася. Право дострокової вимоги погашення заборгованості за кредитним договором належить позивачу. Позивач своєчасно використав своє право на звернення до відповідачів, обставини, за яких у позивача виникло таке право, виникли, встановлено в п.5.2.5 кредитного договору. Вкзані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості за кредитним договором і позивач своєчасно звернувся одночасно до боржника і поручителя з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Виходячи з вищенаведеного,суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку, що зобов'язання ОСОБА_3 за порукою припинились у зв'язку із пропущенням кредитором строку на пред'явлення вимоги до неї.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішепня суду в частині відмови стягнення заборгованості з поручителя підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2014 року, в частині відмови в позові до поручителя ОСОБА_3 скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" солідарно з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в розмірі 662576 ( шістсот шістдесять дві тисячі п'ятсот сімдесять шість ) гривень 22 копійки та 3561 гривню судових витрат.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Вакарук

Л.В. Ясеновенко