Постанова № 40182081, 11.08.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія:

Провадження № 33/792/123/14

Справа №677/1250/14-п Головуючий в 1 інстанції Вознюк Р.В.

Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАП Доповідач Вітюк І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 року м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Вітюк І.В., при секретарі Купельській Н.П., з участю прокурорів Мушинського В.В., Войтова С.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду від 04 липня 2014 року, -

В с т а н о в и л а:

Постановою Красилівського районного суду від 04 липня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, працюючого інспектором-контролером контрольно-ревізійного відділу корпорації «Сварог Вест Груп», -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172- 6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

За постановою суду, ОСОБА_1, перебуваючи у 2013 році на посаді старшого слідчого СВ Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області, будучи особою начальницького складу органів внутрішніх справ та відповідно до п.п.«д» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, будучи попередженим про спеціальні обмеження, встановлені цим Законом, у порушення вимог ч.1 ст.12 цього ж Закону умисно не подав за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП. Проте обставини, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію за 2013 рік до 01.04.2014 року, передбачені абзацом 2 ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відсутні.

Так, ОСОБА_1 з 03.05.2013 по 20.02.2014 року перебував на посаді старшого слідчого СВ Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області.

Згідно наказу №26о/с від 18.02.2014 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 старшого слідчого СВ Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області звільнено з органів МВС в запас Збройних Сил України з 20.02.2014 року на підставі п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (за власним бажанням).

Старшим слідчим слідчого відділення Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_1 при звільненні умисно не було подано декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, а також він умисно не подав такої декларації до 01.04.2014 року, чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Свої вимоги аргументує відсутністю у його діях умислу на невчасне подання декларації про доходи, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Звертає увагу апелянт і на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 червня 2014 року не викладено спосіб та суть адміністративного правопорушення, його кваліфікуючі ознаки.

Крім того, стверджує, що до 04 червня 2014 року він не міг підпадати під суб'єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, так як це не передбачала вказана стаття у редакції на момент інкримінованому йому адмінправопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку вимог викладених у поданій апеляційній скарзі про необхідність закриття провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, міркування прокурорів про законність та обґрунтованість судового рішення та необхідність залишення його без змін, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вимоги фінансового контролю, тобто в несвоєчасному поданні декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбачені ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого слідчого СВ Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області, являвся особою начальницького складу органів внутрішніх справ та відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб'єктом декларування.

Оскільки ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, то у відповідності до ст. 12 вказаного вище Закону зобов'язаний щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Згідно наказу №26о/с від 18 лютого 2014 року, ОСОБА_1 було звільнено з органів МВС в запас ЗСУ з 20 лютого 2014 року на підставі п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (за власним бажанням).

Тоді як декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 подав лише 22 травня 2014 року, тобто із пропуском строку, передбаченого ч.1 ст. 12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

В обґрунтування причин пропуску строку, ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив те, що про обов'язок подачі декларації про доходи до 01 квітня 2014 року він знав, однак після звільнення з роботи був заклопотаний своїми справами, подальшим працевлаштуванням, а тому забув вчасно подати дану декларацію. Вказані дії, на його думку, не були спрямовані на приховування доходів, являються необережними, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Разом з тим, статтею 172-6 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність як за неподання, так і за несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Таким чином, несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, підпадає під дію статті 172-6 ч.1 КУпАП, а його твердження про відсутність умислу, спростовується обізнаністю з вимогами ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що не заперечувалося правопорушником в судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_1 в період проходження служби подавав декларацію про доходи за 2012 рік, вивчав із особовим складом Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області законодавство по боротьбі із корупцією, що свідчить про його усвідомлення наслідків відповідальності за корупційні правопорушення, в тому числі і за інкриміноване йому діяння.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст.3 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» одним із основних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

З врахуванням викладеного, вважаю рішення місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності достатньо вмотивованим, обґрунтованим і переконливим. Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст. 33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин справи та особи правопорушника і є розмірним та справедливим.

Підстав для скасування постанови суду та закриття провадження у справі апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд, -

П о с т а н о в и в :

Постанову Красилівського районного суду від 08 липня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Вітюк І.В.