Постанова № 40181289, 24.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 р. Справа № 804/8969/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача Кращенко М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "МТрейд" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2014 року Приватного підприємства «МТрейд» (далі - позивач, ПП «МТрейд») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001111501 від 15.04.2014р., №0001131501 від 15.04.2014р., №0001311501 від 14.05.2014р., №0001321501 від 14.05.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

Криворізькою центральною ОДПІ проведено документальну позапланову виїзні перевірку ПП «МТрейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства України зовнішньоекономічним контрактом від 15.10.2012р. б/н. За результатами даної перевірки складено акт за №1076/22-01/31682608 від 25.12.2013р.

В Акті перевірки від 25.12.2013р. Центральна ОДПІ вказує на порушення допущенні з боку ПП «МТрейд» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі - Закон №185) в частині несвоєчасної оплати за виконані роботи за договором підряду від 15.10.2012р. у сумі 521267,00 рос. руб. та п.1 ст.10 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет №15-93) в частині не заповнення п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку розділу III «Майно та товари за кордоном» станом на 01.07.2013р. та на 01.10.2013р.

Позивач не погоджується із доводами Акту перевірки, вважає, що дії відповідача, щодо встановлення порушень їх відображення в Акті перевірки є такими що суперечать нормам законодавства, а відповідно є протиправними. Висновки акту позивач вважає такими, що не відповідають дійсності, суперечать наданим документам первинного бухгалтерського обліку, заздалегідь неправдивими. Відповідно, повідомлення - рішення податкове повідомлення-рішення №0001311501 від 14.05.2014р., яким донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 01.12.2013р. по 27.01.2014р. у сумі 7527,89грн. та податкове повідомлення-рішення №0001321501 від 14.05.2014р., яким донараховано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 340грн. та №0001311501 від 14.05.2014р., №0001321501 від 14.05.2014р. таким, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив наступне.

У розумінні Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями рейд» на підставі акту виконаних робіт від 23.01.2013 було здійснено експортну операцію з виконання робіт з монтажу обладнання замовника - ЗАТ «Заводу гідромеханізації».

Також відповідач зазначив, що валютна виручка за виконані роботи від ЗАТ «Заводу гідромеханізації» надходила з порушенням законодавчо встановлених термінів (понад 90 календарних днів), тому Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України станом на 01.07.2013 та на 01.10.2013 р. надані ПП «МТрейд» до Криворізької центральної ОДПІ та Управління Національного банку у дніпропетровській області надано з порушенням порядку декларування, а саме: не заповнення п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» розділу ІІІ «Майно та товари за кордоном», чим порушено пункт 1 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.

Виходячи з наведеного, Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), з вимогами, викладеними у позовній заяві не згодна, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, Криворізькою центральною ОДПІ проведено документальну позапланову виїзні перевірку ПП «МТрейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства України зовнішньоекономічним контрактом від 15.10.2012р. б/н. За результатами даної перевірки складено акт за №1076/22-01/31682608 від 25.12.2013р.

В Акті перевірки від 25.12.2013р. Центральна ОДПІ вказує на порушення допущенні з боку ПП «МТрейд» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі - Закон №185) в частині несвоєчасної оплати за виконані роботи за договором підряду від 15.10.2012р. у сумі 521267,00 рос. руб. та п.1 ст. 10 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині не заповнення п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку розділу III «Майно та товари за кордоном» станом на 01.07.2013р. та на 01.10.2013р.

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 25.12.2013р., ПП «МТрейд» подало до податкового органу заперечення стосовно таких висновків. За результатами розгляду заперечень відповідач надав відповідь від 24.01.2014р. за №938/10/0481-22-01, відповідно до якої заперечення підприємства не були прийняті до уваги, а висновки акту - залишені без змін.

Податковим органом складено та надано в адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 25.01.2014р., яким донараховано суму грошового зобов'язання на загальну суму 73545,35грн., в т.ч. донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 24.04.2013р. по 30.11.2013р. у сумі 72865,35грн. та донараховано штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680 грн.

В свою чергу, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою від 06.02.2014р. №75 на дане податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення №1969/10/04-36-1008-09 від 02.04.2014р., яким скаргу позивача залишено без змін, однак скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 25.01.2014р. в частині 680,00 грн. застосованої до ПП «МТрейд» штрафної санкції за порушення декларування валютних цінностей, як неправильно оформлене; збільшено на 265,25грн. суму нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД; донараховано штраф в сумі 680грн. за порушення декларування валютних цінностей.

На підставі даного рішення про результати розгляду скарги, Криворізька центральна ОДПІ склала та направила в адресу позивача нове податкове повідомлення-рішення №0001111501 від 15.04.2014р., яким донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 24.04.2013р. по 30.11.2013р. у сумі 73130,60грн. та податкове повідомлення-рішення №000113 1 501 від 15.04.2014р., яким донараховано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 680грн.

Не погодившись з рішенням прийнятим Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області, ПП «МТрейд» звернулося з відповідною скаргою до Міністерств доходів і зборів України за №193 від 14.04.2014р. Міністерство доходів і зборів України прийнято рішення про результати розгляду скарги , яким залишено без задоволення скаргу підприємства та залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 25.01.2О14р. з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 15.04.2014р. №0001131501, №0001111501).

Таким чином, з огляду на зміст рішень про результати розі ляду скарг, що прийняті Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерством доходів і зборів України, та враховуючи приписи п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 25.01.2014р. вважається відкликаним.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що Центральною ОДПІ також було проведено додаткову документальну позапланову перевірку ПП «МТрейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за зовнішньоекономічним контрактом від 15.10.2012р. за період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р. За результатами даної перевірки складено акт від 24.04.2014р. за №430/22-01/31682608.

В Акті перевірки від 24.04.2014р. Криворізька центральна ОДПІ вказує на порушення допущенні з боку ПП «МТрейд» ст. 1 Закону №185 в частині несвоєчасної оплати за виконані роботи за договором підряду від 15.10.2012р. у сумі 171267,00 рос. руб. та п.1 ст.10 Декрету №15-93 в частині не заповнення п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку розділу III «Майно та товари за кордоном» станом на 01.01.2014р.

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 24.04.2014р., ПП «МТрейд» подало до податкового органу заперечення стосовно таких висновків. За результатами розгляду заперечень. Відповідач надав відповідь від 12.05.2014р. за №6353/10/04-81-22-01, відповідно до якої заперечення підприємства не були прийняті до уваги, а висновки акту - залишені без змін.

Податковим органом складено та надано в адрес позивача податкове повідомлення-рішення №0001311501 від 14.05.2014р., яким донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 01.12.2013р. по 27.01.2014р. у сумі 7527, 89 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001321501 від 14.05.2014р., яким донараховано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей у розмірі 340 грн.

Відповідно до матеріалів справи, ПП «МТрейд» (Підрядник) було укладено з ЗАТ «Завод гідромеханізація» (Російська Федерація) (Замовник) договір підряду на виконання монтажних робіт від 15.10.2012р. (далі -Договір підряду).

Згідно п.п.1.1, 1.3, 1.4 розділу 1 Договору підряду з урахуванням додаткової угоди до договору від 29.12.2012 №1 (мовою оригіналу) «Подрядчик принимает на себя обязательство выполнить работы по монтажу следующего оборудования:

-Пульпопровод стальной плавучий Ду 600 на шаровых соединениях (27 секций)

-Кран-завозня, г/п 3 т.

-земснаряд «Гидромех 4000»

Подрядчик обязуется выполнить все работы, указанные в п. 1.1 настоящего договора, собственными силами и собственными средствами.

Заказчик обязуется передать Подрядчику оборудование необходимое для выполнения работ, провести приемку результата работ и оплатить Подрядчику работы в соответствии с условиями настоящего договора.»

Згідно п.3.1 Договору підряду (мовою оригіналу) «Общая сума настоящего договора

составляет 599259,00 рос. рублей без учета НДС, НДС 119 852,00 рублей, итого сума договора составляет 719 111,00 рос. рублей. Сума договора не является твердой и подлежит изменению и согласованию Сторон».

Криворізька центральна ОДПІ в вищевказаних актах перевірки робить висновок, що оскільки ПП «МТрейд» в рамках Договору підряду було виконано роботи для замовника нерезидента, то незважаючи на той факт, що дані роботи проводилися на території України, вони вважаються експортом робіт, посилаючись при цьому на визначення «експорт» та «товар», які наведенні в ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-ХІІ (далі -Закон про ЗЕД) та п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 (далі - Інструкція №136). Віднесення виконання таких робіт до експортних, призводить, на думку податкового органу, до розповсюдження на строк проведення розрахунків за таким договором норм Закону №185. ПП «МТрейд» не погоджується з таким твердженням Відповідача з нижчевикладених підстав.

Так, дійсно в розумінні ст.1 Закону про ЗЕД та п.1.1 Інструкції №136 експортом (експортом товарів) є продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. В свою чергу, під товаром розуміється будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

В свою чергу, ст.1 Закону №185 передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Таким чином, зі змісту даної статті Закону №185 слідує, що, якщо резидент здійснює експорт товару без його вивезення за межі митної території України, тобто без оформлень вантажної митної декларації, то вимоги Закону №185 не поширюються на такі експортні операції. Однак при цьому такої конкретизації щодо експорту робіт (послуг) закон не містить.

В даному випадку, суд зазначає, оскільки Закон №185 не містить конкретизації щодо експорту робіт (послуг), на яких розповсюджуються його норми, водночас конкретизуючи експорт товарів, та виходячи з принципу рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, закріпленому у ст.2 Закону про ЗЕД та ст.377 Господарського кодексу України, вважаємо, що на здійснення експорту робіт (послуг) на території України, також вимоги Закону №185 не повинні розповсюджуватися. Так як дане питання неврегульоване, необхідно застосовувати до його регулювання аналогію закону, тобто норми подібні за змістом до даних відносин (подібними за змістом до експорту робіт, послуг і с експорт товарів).

Окрім цього, в даному випадку слід застосовувати п.4.1 ст.4 та п.56.21 ст.56 Податкового кодексу «України, якими закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підсак закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

В свою чергу, ст.377 Господарського кодексу України встановлено, що зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу (товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги), та/або робочою силою.

Таким чином, поняття зовнішньоекономічної діяльності, яке надає Господарський кодекс України, визначає єдиною ознакою такої діяльності можливість перетину митного кордону України майном (до якого віднесено і виконанні роботи) та/або робочою силою.

Статтею 1 Закону про ЗЕД також передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, виконання робіт відноситься до зовнішньоекономічної діяльності у випадку, якщо вони безпосередньо виконанні за межами митного кордону України (у разі перетину кордону робочою силою), та/або їх споживання здійснюється за такими межами. Роботи, виконанні ПП «МТрейд» в рамках Договору підряду, виконанні на території України (п.1.4 Договору підряду), споживання результату робіт (змонтоване обладнання) також здійснюється на території України власником змонтованого обладнання ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг, Україна).

Також в підтвердження того, що розрахунки за виконані на території України на адресу нерезидента роботи не підлягають валютному контролю, свідчить також п.1.6 Інструкції №136, де чітко зазначено, що якщо відповідно до експортного договору резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором.

Виходячи з вищевикладеного, на виконання резидентом робіт на території України в адрес нерезидента норми Закону №185 не розповсюджуються.

В Акті перевірки від 25.12.2013р. відповідач вказує, що оплату за виконані роботи здійснено наступним чином:

03.12.2012р. здійснено передоплату за виконанні роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «МТрейд» у сумі 197844, рос. руб./ 50919,11грн.;

12.08.2013р. здійснено оплату за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «МТрейд» у сумі 150000рос.руб./36397,50грн. (платіжне доручення №1963 від 12.08.2013р.);

19.11.2013р. здійснено оплату за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «МТрейд» у сумі 200 000 рос. руб./48916,00грн. (платіжне доручення №2140 від 19.11.2013р.).

В Акті перевірки від 25.12.2013р. зафіксовано, що станом на 30.11.2013р. заборгованість ЗАТ «Завод гідромеханізації» перед ПП «МТрейд» становить 171267рос.руб./42323,50 руб.

Виходячи з порушення строку зарахування валютної виручки на рахунок ПП «МТрейд», відповідачем було донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 24.04.2013р. по 30.11.2013р.

В акті перевірки від 24.04.2014р. податковим органом зафіксовано, що 27.01.2014р. здійснено остаточну оплату за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «МТрейд» у сумі 171267 рос. руб./39956,60грн. (платіжне доручення №2254 від 27.01.2014р.) і як наслідок донараховано ПП «МТрейд» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 01.12.2013р. по 27.01.2014р.

Однак,суд вважає, що вказані в Акті від 25.12.2013р. дати здійснення оплати нерезидентом в адресу ПП «МТрейд» не відповідають дійсності, оскільки:

- сума у розмірі 150000 рос.руб./36397,50грн. надійшла на поточний рахунок підприємства не 12.08.20 1 3р., а 09.08.2013р. згідно SWIFT - повідомлення;

- сума у розмірі 200 000 рос. руб./48916,00грн. надійшла на поточний рахунок підприємства не 19.11.2013р., а 18.11.2013р. згідно SWIFT - повідомлення.

Також щодо розрахунку пені суд зазначає, що день, коли здійснено оплату нерезидентом не повинен зараховуватися до періоду прострочення, оскільки відповідно до ст.4 Закону №185, порушення резидентами строків, передбачених ст.1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

В свою чергу, п.30.1 ст.30 Закону України від 05.04.2001р. №2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, суд зазначає, що моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Оскільки днем вважається 24 години, а в день оплати такі 24 години прострочення не сплили, то і в період часу, за який здійснюється нарахування пені, день оплати включатись не повинен.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що відповідачем не вірно проведено розрахунок пені за податковими повідомленнями - рішеннями №0001111501 від 15.04.2014р. та №0001311501 від 14.05.2014р. В Актах перевірки від 25.12.2013р. та від 24.04.2014р. Центральною ОДПІ вказано на порушення підприємством п.1 ст.10 Декрету №15-93 в частині не заповнення п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку розділу III «Майно та товари за кордоном» станом на 01.07.2013р. та на 01.10.2013р.

Відповідно до п.1 ст.9 Декрету №15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Нацбанку України, який встановлює порядок і терміни декларування. Фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України, здійснює також центральний податковий орган України (п.3 ст.13 Декрету №15-93).

Згідно ст.12 Декрету №15-93 валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають з пункту 1 статті 9 цього Декрету.

Зі змісту ст.12 Декрету №15-93 слідує, що декларування валютних цінностей підлягає валютному контролю лише стосовно тих зобов'язань, які виникають з валютних операцій, що також підпадають під валютний контроль.

Сам механізм валютного контролю викладено в Інструкції № 136. Як уже зазначалося, п.1.6 Інструкції N136 чітко передбачено, що якщо відповідно до експортного договору резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором.

Отже, валютні операції з експорту товарів (робіт, послуг), без вивезення з митної території України, не підлягають валютному контролю, і як наслідок зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна щодо таких експортних операцій також не підлягають валютному контролю.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, ПП «МТрейд» правомірно не здійснювало декларування заборгованості нерезидента, що виникла в рамках Договору підряду, тобто Криворізькою центральною ОДПІ безпідставно застосовано до підприємства штраф у розмірі 680 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0001131501 від 15.04.2014р. та у розмірі 340грн. за податковим повідомленням - рішенням №0001321501 від 14.05.2014р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «МТрейд» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001111501 від 15.04.2014р., №0001131501 від 15.04.2014р., №0001311501 від 14.05.2014р., №0001321501 від 14.05.2014р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «МТрейд» судові витрати в розмірі 182, 70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 липня 2014 року

Суддя Н.В. Захарчук