Постанова № 40180604, 04.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 р. Справа № 804/5865/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №14" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово -експлуатаційна організація №14» (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь держави податкову заборгованість по наступним податках:

- з податку на додану вартість в сумі 750956, 90 грн.;

- з податку на прибуток в сумі 267991,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків, у зв'язку з чим існує податковий борг в загальній сумі 1018948,69 грн. Оскільки податковий борг не погашений платником податків добровільно, тому податкова інспекція просить примусово стягнути кошти в доход бюджету в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується підписом його уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення судової повістки, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Житлово -експлуатаційна організація №14» зареєстроване виконкомом Криворізької міської ради та знаходиться у Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як основний платник податків з 14.01.1994 р. за №288, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 19.07.2012 р. №325.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник у березні 2014 року в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також пені,кА виникла внаслідок надання розстрочки податкового боргу за Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 р. за справою №2а/0470/8160/11 та становить 1018948, 69 грн., а саме з податку на додану вартість 682787, 44 грн., пені з податку на додану вартість 68169, 46 грн., податку на прибуток підприємств 267991, 7+ грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що керуючись п.п.6.2.1, п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, який діяв на момент виникнення правовідносин, позивачем було направлено КП «Житлово -експлуатаційна організація №14» першу та другу податкові вимоги по несплаченим узгодженим податковим зобов'язанням 2001 року, відповідно від 17.10.2001 р. №1/38 та від 26.11.2001 р. №2/127.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Відповідно до п. п. 36.1. - 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України)

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом підлягає задоволенню, оскільки підтверджена матеріалами справи.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово -експлуатаційна організація №14» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків Комунального підприємства «Житлово -експлуатаційна організація №14» (код ЄДРПОУ 20282565) у банках обслуговуючих такого платника податків, у тому числі готівкових коштів на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 750956, 90 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 90 коп. на бюджетний рахунок 31119029700025, код платежу 14010111, одержувач Управління державної казначейської служби у Тернівському районі, код 38031648, Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012; з податку на прибуток у розмірі 267991, 79 грн. (двісті шістдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня) 79 коп. на бюджетний рахунок 33211806700025, код платежу 11020202, одержувач Управління державної казначейської служби у Тернівському районі, код 38031648, Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук