Ухвала суду № 40179725, 14.08.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"14" серпня 2014 р. Справа № 922/457/14

Вх. номер 457/14

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши заяву боржника - СТОВ "Відродження" про відстрочку виконання рішення по справі за позовом: ТОВ "Інтертехінвест", м. Дніпропетровськ

до СТОВ "Відродження", смт. Золочів

про стягнення 120000,00 гривень

за участю представників:

боржника (заявника) - Гур'янова С.Б. (довіреність б/н від 14 квітня 2014 року);

стягувача - Петренко Л.В. (довіреність №807 від 14 серпня 2014 року),

Шепель М.А. (довіреність №806 від 14 серпня 2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від по справі №922/457/14 позов було задоволено повністю та стягнуто з сільськогосподарського ТОВ "Відродження" (код ЄДРПОУ 30773463) на користь ТОВ "Інтертехінвест" (код ЄДРПОУ 37988349) суму фіксованих штрафних санкцій у розмірі 120000,00 гривень та 2400,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видано наказ.

04 серпня 2014 боржник надав до суду заву про відстрочку виконання вищевказаного рішення до 15 липня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2014 року було прийнято вищезазначену заяву та призначено її розгляд на 14 серпня 2014 року.

14 серпня 2014 року боржник надав до суду додаткове обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення (вх.№28364).

Також, 14 серпня 2014 року стягувач надав до суду заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення (вх.№28362).

Судом були досліджені та долучені до матеріалів справи надані документи.

В судовому засіданні 14 серпня 2014 року боржник підтримав надану заяву, просив суд задовольнити її в повному обсязі.

В судовому засіданні 14 серпня 2014 року стягувач проти відстрочення виконання рішення заперечував.

Вислухавши представника заявника (боржника), дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, суд встановив наступне.

Свою позицію боржник обґрунтовує скрутним фінансовим становищем, що ускладнює виконання рішення суду. Боржник зазначає, що не ухиляється від свого обов'язку перед стягувачем, проте не має реальної можливості сплатити борг внаслідок таких обставин: неврожаю, світової фінансової кризи та погіршення економічного стану країни, внаслідок чого знизився обсяг товарообігу та прибутку від реалізації товару; неналежного виконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником, внаслідок чого утворилась дебіторська заборгованість, стягнення якої триває, проте всі кошти ще не сплачені; виконання зобов'язань (податки та збори) перед бюджетом України. Боржник (відповідач) визнає свій борг перед стягувачем (позивачем), проте зазначає, що примусове виконання рішення може призвести до банкрутства підприємства та припинення його діяльності взагалі. Відстрочка виконання рішення дасть можливість боржнику відновити свою платоспроможність, зберегти робочі місця, та за рахунок стягненої дебіторської заборгованості та отриманого за час відстрочки прибутку, сплатити борг перед стягувачем у повному обсязі без введення процедури банкрутства підприємства. До пояснень боржником додані документи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 7 підпункту 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" N 9 від 17.10.2012 року (з наступними змінами та доповненнями) Вищій господарський суд України роз'яснив, що на підставі статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі (п.7.1.1.), що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. У пункті 7.2. Вищий господарський суд України зазначив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд вважає, що в ситуації, що склалася, є доцільним надання боржнику відстрочення виконання рішення суду від 18 березня 2014 року у справі № 922/457/14 до 15 липня 2014 року. Суд враховує при цьому інтереси стягувача, оскільки такий термін надасть змогу боржнику спланувати свою подальшу діяльність, в тому числі і заходи, що сприятимуть погашенню заборгованості перед стягувачем та більш ефективного виконання рішення суду.

Згідно довідки з ЄДР (а.с.21), основними видами діяльності підприємства боржника є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном, розведення великої рогатої худоби, надання послуг у рослинництві.

Боржник надав фінансовий баланс підприємства, відповідно до якого в підприємства є деякі оборотні кошти. Проте він не має можливості погасити з них заборгованість перед стягувачем, оскільки боржник отримує прибуток фактично раз на рік, а весь час несе витрати по збору врожаю, затрати на паливо-мастильні матеріали, заробітну платню робітникам, несе податковий тягар, сплачує орендну плату за користування земельними ділянками, вкладає кошти на посівну, в т.ч. озимих, придбання добрива, тощо.

Оскільки вирощування зернових культур має сезонний характер, то отримання прибутку з вирощеної продукції можливе лише після збору вражаю та проходженням спеціального технологічного циклу. Прибуток з продажу фуражного зерна нижчий ніж з пшениці, що набрала клас.

Згідно додаткових обґрунтувань заяви, божник зазначає, що в орендному користуванні в нього перебувають земельні ділянки 1700 га. Для того, щоб мати змову використовувати ці земельні ділянки, боржник сплачує орендну плату.

Згідно наданої боржником довідки від 27 червня 2014р., заборгованість за оренду земельних ділянок станом на 26 червня 2014р. складає 876998,70 грн.

Згідно наданих доказів, ТОВ "Відродження" уклало договори оренди землі з метою можливості здійснення основної статутної діяльності, основним видом якої є вирощування зернових культур, підприємство використовує землі за цільовим призначенням, сплачує плату за землю, у складі якої і земельний податок.

У своїх поясненнях боржник зазначив, що у 2014 році сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" посіяно 9895 кг. посівного матеріалу кукурудзи на 130 520 тис. грн., посівного матеріалу соняшника 8 980 кг на 263 832 грн. Для посіву боржник придбав пізньостиглі культури кукурудзи та соняшнику, які відрізняються тривалим періодом дозрівання, що змінюється залежно від строків сівби, групи стиглості гібридів, погодних і грунтово-кліматичних умов.

Так, біологічна стиглість зерна більшості гібридів кукурудзи настає за його вологості 30-40%. За такої вологості зерно повністю придатне для збирання, в ньому накопичується максимальна кількість сухої речовини, завершуються процеси, пов'язані із формуванням посівних якостей і технологічних властивостей зернівки. Соняшник завершує біологічне дозрівання за вологості насіння 25-28% залежно від погодно-кліматичних умов. Але для цієї культури характерна надто велика нерівномірність біологічного стану як між рослинами, так і між окремими кошиками. Тому до збирання й обробки цих культур слід підходити індивідуально, з урахуванням стану кожного поля.

Поточного року підприємство очікує отримати врожайність кукурудзи 4,5 тон/га та соняшника 2,5 тон/га. Збирання врожаю соняшнику підприємство планує розпочати у жовтні, а кукурудзи приблизно у листопаді. При цьому, для збирання врожаю боржник планує залучити підприємства, що надають послуги зі збирання, що потребує додаткових видатків зі сплати за отримані послуги, та оплату за паливно-мастильні матеріали.

Також негативною обставиною, що ускладнила розрахування із стягувачем, стало різке збільшення вартості пального (майже на 50%), до того ж, поставники палива, з огляду на ситуацію в державі, наближеність Харківської області до проведення антитерористичної операції та безпосереднього кордону з Російською Федерацією, відмовляються надавати ПММ з відстрочкою платежу.

Крім того, вже у другій половині поточного року, (до листопада), підприємство повинно сплатити 126500 тис грн.. за отримані добрива, 87 089 грн. за отримані засоби захисту рослин, 34 288 грн. за гербіциди. До того ж, щомісячно підприємство повинно сплачувати зарплатню працівникам в розмірі 45 тис. грн. та пов'язані з цим податки у розмірі 33 тис. грн.

Згідно довідки підприємства, станом на 1 липня 2014 року дебіторська заборгованість ТОВ "Відродження" складає 24807,00 грн., кредиторська заборгованість - 11013,20 грн., грошові кошти на розрахунковому рахунку - відсутні.

Боржник вперше звертається до господарського суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення, обумовлюючи зокрема тим, що у випадку виконання рішення суду сьогодні, створена реальна загроза повного припинення діяльності підприємства, його банкрутства, звільнення працівників, неможливості погашення податкового боргу. Боржник зауважує, що на сьогодні присутня фактична можливість зберегти підприємство, існує реальна можливість його розвитку, що надасть реальну можливість, як погасити заборгованість перед стягувачем, так і зберегти робочі місця, виконати зобов'язання перед державним бюджетом України щодо сплати податкового боргу тощо, які за умови реалізації всіх основних фондів підприємства, якими є об'єкти, на які за рішенням суду у даній справі звернуто стягнення, виконати буде неможливо. Наслідком такої реалізації наразі стане повна неплатоспроможність підприємства. Натомість відстрочення виконання рішення суду надасть можливість продовжити діяльність боржника, сукупність активів якого буде забезпечувати окрему господарську діяльність на постійній основі, забезпечить погашення боргу на користь бюджету та кредиторам.

Згідно доводів представника заявника, відстрочка виконання рішення суду дозволить підприємству поступово вийти зі скрутного фінансового становища.

Вирішуючи питання стосовно надання відстрочки виконання рішення суду, з заявою про яку звернувся боржник, суд враховує, що відстрочка рішення суду має базуватися зокрема на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів, боржників та інших суб'єктів правовідносин. Враховуючи заперечення стягувача, суд прийшов до висновку, що відстрочення виконання рішення на тривалий строк, а саме, до 15 липня 2016 року, може призвести до несприятливих для стягувача процесів, проте відстрочка на менший строк дасть змогу боржнику погасити заборгованість перед кредитором та стабілізувати фінансове становище підприємства.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд вважає, що наведені боржником обставини є такими, що роблять неможливим виконання судового рішення, тобто є винятковими.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви боржника та можливість надати відстрочку виконання рішення суду до 15 липня 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про відстрочку виконання рішення суду від 18 березня 2014 року по справі № 922/457/14.

Відстрочити до 15 липня 2015 року виконання рішення господарського суду Харківської області від 18 березня 2014 року по справі №922/457/14 про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (62203, Харківська область, смт.Золочів, вул.Піонерська, 40, код ЄДРПОУ 30773463) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (49040, м.Дніпропетровськ, вул.Мукаша Салакунова, 25/6, код ЄДРПОУ 37988349) суми фіксованих штрафних санкцій у розмірі 120000,00 гривень та 2400,00 гривень судового збору.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/457/14