Ухвала суду № 40179558, 11.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р.Справа № 818/1489/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 818/1489/14

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення рішення №0000222204 від 05.02.2014 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.01.2014 р. Охтирською ОДПІ проведено перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (най маними особами), за результатами якої складено акт перевірки № 0008/18/28/22/30903007 від 17.01.2014 р. (а.с. 7-9).

05.02.2014 р. Охтирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000222204, яким до позивача застосовано 65530,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), за порушення п. 2.8, п.2.9, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено го Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2014 року №0000222204 прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 (далі по тексту Положення №637), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно Положення №637 касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку

Судом встановлено, що згідно відомостей від 31.05.2013 року № СЗ-0000024 та № СЗ-0000025 позивачем було здійснено виплату го тівкових коштів за оренду земельних часток (паїв) в сумі 26 467,97 грн. та 9 823,25 грн. (а.с. 25-27).

Апелянтом зазначено, що підприємст вом порушено пп. 2.8, 2.9 розділу 2 та п. 3.5 розділу 3 Положення № 637 в частині проведення виплат го тівкових коштів (орендна плата за земельні паї) у загальній сумі 36 291,22 грн. не за окремими видаткови ми касовими ордерами та видатковими відомостями, а за видатковими відомостями. У зв'язку з тим, що готівкові кошти (орендна плата за земельні паї) не могли бути виданими з каси за цими документами, було встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 32 765,28 грн.(ліміт готівки в касі на підп риємстві становить 9 690,00 грн., залишок готівки, згідно касової книги за 31.05.2013 року на кінець ро бочого дня становив - 6 164,06 грн., розрахунково перевищення ліміту залишку готівки в касі становить: 36 291,22 - (9 690,00 - 61 647,06) = 32 765,28 грн.

Також, згідно п. 2.10 розділу 2 Положення № 637 за видатковими відо мостями здійснюються лише виплати, які належать до фонду оплати праці згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5.

Проте, колегія суддів вважає помилковими зазначені доводи податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до глави 1 Положення № 637, касова операція - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Згідно п. 2. Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

В п. 2.8 Положення № 637 передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п. 2.9 Положення № 637, готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Колегія суддів зазначає, що п.2.10 Положення № 637 не обмежує право підприємства на здійснення виплати готівки з каси орендодавцям за видатко вими відомостями. Крім того, в даному пункті взагалі не зазначено, що підприємство повинно здійснювати за видатковими відомостями лише виплати, пов'язані з фондом оплати праці згідно Інструкції зі статисти ки заробітної плати.

Також, слід відзначити, що відомість на виплату грошей (видаткова відомість) затверджена Поло женням № 637 і наведена у додатку 1 до даного Положення.

Згідно абз.2 Примітки до даного додатку вказано, що дана відомість застосовується до видачі заробітної плати, інших виплат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно здійснювалась видача коштів з каси орендодавцям за видатковими відомостями, прирівнюючи дані виплати до інших виплат.

Відповідно до п. 3.4 та п. 3.5 розділу 3 Положення № 637 видача готівки з каси проводиться за вида тковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають бути під писані керівником та головним бухгалтером або працівником підприємства, який на це уповноважений керівником. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одер жаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відо мості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Письмові докази свідчать, що позивачем виконано вимоги п. 3.4 та п. 3.5 розділу 3 Положення № 637, оскільки видаткові відомості, згідно яких було здійснено видачу готівкових коштів за оренду земельних часток (паїв) на суми 26 467,97 грн. та 9 823,25 грн. підписані керівником та головним бухгалтером; наявні усі підписи отримувачів готівки; орендодавці відсутні у штатному розписі і не є працівниками підприємства та для виплати коштів складена окрема відомість.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що видаткові відомості, згідно яких було здійснено видачу готівкових коштів за оренду земельних часток (паїв) на суму 36 292,22 грн. були оформлені без порушень Положення № 637, а тому висновок відповідача про перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі підприємства 31.05.2013 року на кінець робочого дня є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в порушення приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову та законності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.

Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2014 року №0000222204 прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року по справі №818/1489/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 818/1489/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.