Рішення № 40176027, 19.08.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" серпня 2014 р. Справа № 927/914/14

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

юридична адреса: АДРЕСА_1, 17500

поштова адреса: АДРЕСА_2, 17500

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, вул. Київська, 281, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Прилуцької міської ради,

вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, 17500

Предмет спору: про стягнення 34055,85 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 особисто

від відповідача: Денисенко О.О. довіреність № 03-33/5964 від 15.08.2014 року, представник

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 18.08.2014 року, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, про стягнення 33055,85 грн. боргу за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом, з якого 15593,91 грн. за пільгове перевезення громадян за період з жовтня 2013 р. по листопад 2013 р., включно, та 18461,94 грн. - за період з січня 2014 р. по квітень 2014 р. (не включаючи останній місяць). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 2 від 08.02.2013 р. на фінансування заходів з виконання державних програм соціального захисту.

У судовому засіданні 18.08.2014 р. позивач зазначив, що в прохальній частині позовної заяви ним допущена описка, а саме, згідно позовної заяви сума вимог, що заявлена до стягнення складає 34055,85 грн. (15593,91 грн. + 18461,94 грн.), замість 33055,85 грн., за визначений вище період.

Відповідач відзивом на позов від 29.07.2014р. № 11-05/5530 та представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2014 р. проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши про те, що заборгованість за спірний період з жовтня по листопад 2013 р., включно, та з січня по квітень 2014 р. відшкодована останнім в межах бюджетних асигнувань (а.с. 83-85, 99). В судовому засіданні 18.08.2014 року представник відповідача підтвердив факт надання позивачем послуг з пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом загального користування в сумі 15593,91 грн. за період з жовтня 2013 р. по листопад 2013 р., включно, про що надав відповідні докази, що витребовувались ухвалою суду.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судові засідання 24.07.2014 р., 30.07.2014 р., 07.08.2014 р., 18.08.2014 р. не з'явилась, уповноваженого представника не направила, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 46, 57, 79, 117).

На виконання вимог ухвал суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких обсяги компенсації витрат за послуги перевезення пільгових категорій громадян складають 9839,35 грн. за жовтень 2013 р. (протокол № 10 від 25.10.2013 р.), та 9974,35 грн. за листопад 2013 р. (протокол № 11 від 25.11.2013 р.), були частково профінансовані в межах бюджетних асигнувань на суму 4220,000 грн., що сплачено у квітні 2014 року. Таким чином, загальна сума заборгованості за період з жовтня 2013 р. по листопад 2013 р. складає 15593,70 грн. (а.с. 129)

Позивач в судовому засіданні 18.08.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі в сумі 34055,85 грн..

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем ФОП ОСОБА_1 (перевізником), Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради (замовником) та Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради ( головним розпорядником коштів місцевого бюджету) на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення 08 лютого 2013 року укладено Договір № 2 на фінансування заходів з виконання державних програм соціального захисту (далі - Договір № 2) (а.с.26-28).

Згідно п.1.1. Договору № 2 перевізник зобов'язується належним чином надавати соціальні послуги мешканцям м. Прилук, які згідно з чинним законодавством мають право на безоплатний проїзд (пільги учасникам бойових дій, учасникам війни, інвалідам війни І, ІІ, ІІІ груп, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, особи з особливими трудовими заслугами, ветерана праці, дитина війни, опікуна дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, особи (ЧАЕС) - 1 категорії, особи (ЧАЕС) 2 категорії - ліквідатора, дитина (ЧАЕС) - інваліда, ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ, ветерана державної пожежної охорони, ветерана державної служби спеціального зв'язку, ветерана служби цивільного захисту, вдови (вдівця) ветерана служби цивільного захисту, ветерана державної кримінально-виконавчої служби, вдови (вдівця) ветерана державної кримінально-виконавчої служби, ветерана податкової міліції, вдови (вдівця) ветерана податкової міліції, реабілітованим, дитини-інваліда, інваліда І, ІІ групи по зору і з ураженням опорно-рухового апарату, інваліда І, ІІ (крім інвалідів по зору і з ураженням опорно-рухового апарату), інваліда ІІІ групи, жертви нацистських переслідувань, жертви нацистських переслідувань (інваліди І, ІІ, ІІІ груп), інваліда військової служби, слідчого прокурора на пенсії, дитини з багатодітної сім'ї, пенсіонера за віком) у подальшому іменовані «пільги», а головний розпорядник коштів місцевого бюджету забезпечує фінансування видатків на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту за рахунок субвенцій з державного бюджету у межах обсягів, затверджених у бюджеті м. Прилуки. Замовник забезпечує контроль за перевезенням пільгових категорій громадян.

За умовами п. 2.1 Договору № 2 Перевізник зобов'язується якісно, вчасно і в повному обсязі надавати соціальні послуги мешканцям м. Прилуки, зазначеним у п. 1.1 Договору. Надавати Головному розпоряднику коштів місцевого бюджету розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування до 25 числа звітного місяця відповідно до Методики нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Замовник у відповідності до п. 2.2. Договору № 2 перевіряє надані розрахунки і визначає розмір збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій відповідно до «Методики нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету».

Відповідно до п. 2.3. Договору № 2 головний розпорядник коштів місцевого бюджету протягом 5 днів після отримання сум субвенцій державного бюджету здійснює розрахунки з Перевізником за надані послуги за умови виконання останнім вимог п.2.1. даного Договору.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору № 2 головний розпорядник коштів місцевого бюджету проводить щомісячно розрахунки з перевізником за надані пільги з урахуванням вимог п.п. 1.1., 2.2., 2.3. договору, форма оплати - безготівковий розрахунок.

У відповідності до п.п. 6.1, 6.2 Договору № 2, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же період.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відшкодування за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок), Методикою нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенції з державного бюджету м. Прилуки, затвердженого рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 29.10.2013 року № 506 (далі - Методика).

Пунктом 2-1 Порядку розпорядниками коштів місцевих бюджетів визначено управління праці та соціального захисту населення, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради.

Відповідно до п. 1 Порядку, він визначає, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, механізм фінансування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Згідно п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За умовами п. 3.2 Методики та п. 2.1 Договору № 2, перевізники до 25 числа звітного місяця подають Розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до п. 3.2 Методики та п. 2.1 Договору № 2, позивачем були подані Розрахунки пасажиромісткості транспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів пільгової категорії в звичайному режимі на автобусних маршрутах загального користування за період з жовтня по листопад 2013 року, включно, та з січня по квітень 2014 року (а.с. 36-40).

Відповідно до поданих розрахунків пасажиромісткості, комісія з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом загального користування м. Прилуки, що діє при виконавчому комітеті Прилуцької міської ради, згідно п.п. 3.4, 3.5 Методики, проводить розрахунок суми компенсації за перевезення пільгової категорії громадян та розподіл між перевізниками бюджетних коштів, що передбачені на зазначені цілі.

За приписами абзаців 1, 4 пункту 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, щодо пільг, зокрема компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно абз. 1, 4 п. 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг, зокрема компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Між позивачем та відповідачем були підписані акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за період з 01.10.2013 року по 01.05.2014 року (а.с. 30-34, 109). З наданих позивачем актів вбачається, що зареєстрована сума заборгованості за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом станом на 01.05.2014 року складає 18461,94 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 2 головний розпорядник коштів місцевого бюджету протягом 5 днів після отримання сум субвенцій державного бюджету здійснює розрахунки з Перевізником за надані послуги за умови виконання останнім вимог п. 2.1. даного Договору.

Пунктом 3.6 Методики передбачено, що головний розпорядник коштів місцевого бюджету на підставі наданих перевізниками звітних документів, висновків комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за перевезення пільгової категорії громадян автомобільним транспортом загального користування, враховуючи інформацію про результати перевірки роботи пасажирського транспорту міста, яка надходить від робочої групи по перевірці роботи пасажирського транспорту міста, проводить відшкодування за надані послуги з перевезення пільгової категорії громадян. Відшкодування перевізникам за перевезення громадян, що мають згідно з чинним законодавством пільги при користуванні пасажирським транспортом, здійснюються за умови надходження субвенцій з державного бюджету у межах помісячного розпису асигнувань (п. 3.7 Методики).

Позивачем заявлено до стягнення 15593,91 грн. заборгованості з компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян за жовтень-листопад 2013 р., з яких 5619,35 грн. - за жовтень 2013 р. та 9974,56 грн. - за листопад 2013 р., та 18461,94 грн. заборгованості з компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян за січень-квітень 2014 рік (не включаючи останній місяць), з яких 6721,06 грн. - за січень 2014 р., 6332,57 грн. - за лютий 2014 р., 5408,31 грн. - за березень 2014 р. Всього позивачем заявлено до стягнення 34055,85 грн. боргу.

Відповідач відзивом на позов (а.с. 83-85), письмовими поясненнями від 04.08.2014 р. (а.с. 99), та представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2014 р., проти позовних вимог заперечив, зазначивши що заборгованість з компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян за період з січня по березень 2014 року, включно, в сумі 18461,94 грн. повністю погашена відповідно до платіжних доручень № 345 від 29.05.2014 року на суму 6721,06 грн., № 347 від 29.05.2014 р. на суму 6332,57 грн., № 269 від 04.07.2014 року на суму 5408,31 грн. (а.с.92-94). Зазначені сплати відповідач також підтвердив актом звірки розрахунків станом на 21.07.2014 р., що підписаний повноважними представниками сторін та завірений їх печатками (а.с.49). Крім того, відповідач зазначив, що вимоги позивача в частині стягнення 15593,91 грн. боргу з компенсації витрат за послуги з пільгового перевезення громадян за період з жовтня - листопада 2013 р., включно, на його думку задоволенню не підлягають, оскільки відносини між сторонами, що стосуються здійснення відшкодування за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом, регулюються виключно Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року та Методикою нарахування та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автотранспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету м. Прилуки, затвердженої рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 20.10.2013 року № 506. Зазначені нормативно правові акти передбачають, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. У відповідності до п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України та листа від 2011 року Міністерства фінансів України «Про облік кредиторської заборгованості за деякими програмами соціального захисту населення» розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України. З урахуванням вищевикладеного, відповідач не може взяти до проплатити кошти, які не передбачені кошторисними призначеннями, а тому суми компенсації витрат за жовтень 2013 рік в розмірі 9839,35 грн. (протокол № 10 від 25.10.2013 року) та листопад 2013 року в розмірі 9974,56 грн. (протокол № 11 від 25.11.2013 року) взяті до фінансування частково, а саме 43% за жовтень 2013 року, що складає 4220,00 грн., вказана сума сплачена відповідачем відповідно до платіжного доручення № 807 від 25 квітня 2014 року (а.с. 107). Інша частина витрат на перевезення пільгової категорії за жовтень та листопад 2013 року в сумі 5619,35 грн. та 9974,56 грн. відповідно, не були зареєстрованими, та не підлягають відшкодуванню у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень (а.с.83-85, 99).

Дослідивши подані документи, заслухавши представників cторін, судом встановлено, що часткова сплата суми основного боргу в розмірі 13053,63 грн. за січень-лютий 2014 року, проведена відповідачем платежами від 29.05.2014 р. на суму 6721,06 грн. та на суму 6332,57 грн., сплачена останнім до подачі позову до суду (18.06.2014 р.), інша частина в сумі 5408,31 грн., проведена відповідачем 07.07.2014 р., тобто після порушення провадження по справі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Права позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 13053,63 грн. на момент звернення до суду порушеними не були, що має наслідком відмову у позові в цій частині.

В інший частині щодо стягнення 5408,31 грн. основного боргу, суд повинен припинити провадження по справі за відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.08.2014 р. повноважний представник відповідача підтвердив факт надання позивачем послуг з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування за період з жовтня 2013 р. по листопад 2013 р., включно, на суму 15593,91 грн. Однак, на думку відповідача, вказана сума не підлягає відшкодуванню, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень.

У відповідності до наданих письмових пояснень третьої особи, а також витягів із протоколів № 10 від 25.10.2013 р. та № 11 від 25.11.2013 р. комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом загального користування по м. Прилуки, обсяги компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян за жовтень 2013 р. складають 9839,35 грн. та за листопад 2013 р. - 9974,56 грн. (а.с.129). Згідно до наданих пояснень сторін, за жовтень 2013 р. відповідач за надані послуги частково розрахувався на суму 4220,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 807 від 25.04.2014 року (а.с. 107), та актом звірки розрахунків станом на 21.07.2014 р., що підписаний та завірений печатками обох сторін (а.с.49).

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача з компенсації витрат за пільгове перевезення громадян автомобільним транспортом загального користування за період з жовтня по листопад 2013 р., включно, що не оплачена відповідачем, складає 15593,91 грн.

Заперечення відповідача в цій частині позовних вимог судом до уваги не приймається, так як відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, законодавство, на яке посилається відповідач, стосується лише обов»язку відповідача не брати на себе зобов»язання, що перевищує кошторисні призначення і ніяким чином не стосується звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним вже взятих на себе зобов»язань за підписаними ним чинними договорами.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічна норма закріплена ст. 617 Цивільного кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з перевезення пільгової категорії громадян автотранспортом загального користування за жовтень - листопад 2013 р., включно, в сумі 15593,91 грн., таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Згідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому законом порядку звільнені від сплати судового збору. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» згідно до наданого посвідчення від 07.11.2012 року серія Б № 419565 (а.с. 41).

У відповідності до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача має бути стягнуто в доход Державного бюджету України 1126,71 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5408,31 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити частково.

3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (17500, Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Київська, 281, р/р 35413011000930, УДК у Чернігівській області, МФО 85359, код ЄДРПОУ 03196222) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (17500, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, МФО 353575, код НОМЕР_1) - 15593,91 грн. боргу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (17500, Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Київська, 281, р/р 35413011000930, УДК у Чернігівській області, МФО 85359, код ЄДРПОУ 03196222) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 4?) - 1126,71 грн. судового збору.

6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 19.08.14р.

Суддя Мурашко І.Г.

.