Рішення № 40172968, 11.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2014 р. Справа № 914/2056/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Спецтехніка”, м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, м. Дрогобич Львівської області

про розірвання договору та стягнення 240 000 грн. 00 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Старостенко О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Спецтехніка”, м. Харків до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, м. Дрогобич Львівської області, про розірвання договору №УМ-006/02-13 від 16.08.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Спецтехніка” та Публічним акціонерним товариством “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, та стягнення 240 000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.07.2014р.

В судовому засіданні 29.07.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. У зв’язку із неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, ухвалою суду від 29.07.2014р. розгляд справи відкладено на 11.08.2014р., явку повноважного представника позивача в наступне судове засідання визнано необов’язковою(на власний розсуд).

Від позивача на адресу суду 30.07.2014 р. надійшло доповнення до позовної заяви № 62 від 24.07.2014 р. (вх.№ 32941/14) та супровідний лист № 63 від 24.07.2014 р. про долучення документів на виконання вимог ухвали суду(вх.№ 32942/14).

Також, від позивача на адресу суду надійшло 08.08.2014 р.(вх.№ 34362) та 11.08.2014 р.(вх.№ 34582) доповнення до позовної заяви № 65 від 01.08.2014р., відповідно до якого повідомлено, що відповідачем повернуто позивачу шасі КАМАЗ-43118, на підтвердження чого долучено копію Акту повернення автомобіля від 28.01.2014р.

Представник позивача в судове засідання 11.08.2014р. не з’явився.

В судове засідання 11.08.2014р. відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.07.2014р. (вручено 01.08.2014р.).

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Слід також зазначити, що у відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 11.08.2014р. Оскільки за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

16.08.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір №УМ-006/02-13, відповідно до якого, відповідач зобов”язувався виконати роботу з виготовлення автокрана КТА-18 в/п 18 т в кількості 1 шт. на шасі позивача КАМАЗ-43118, а позивач зобов”язувався прийняти роботу і оплатити її.

Згідно із п. 4.1. договору ціна робіт з виготовлення автокрана КТА-18 становить 600000 грн. 00 коп. з ПДВ.

У п. 4.3 договору сторони узгодили, що позивач проводить оплату наступним чином: (п. 4.3.1.) 50% вартості товару – попередня оплата протягом 2 (двох) робочих днів після підписання договору; (п. 4.3.2.) решта 50% вартості товару – протягом 14 днів після підписання акту приймання – передачі на автокран.

16.08.2013р. між сторонами укладений додаток до договору№УМ-006/02-13, яким затверджений протокол розбіжностей, відповідно до якого за редакцією позивача, останній проводить оплату наступним чином: (п. 4.3.1.) 40% вартості товару – попередня оплата протягом 2 (двох) робочих днів після підписання договору; (п. 4.3.2.) решта 60% вартості товару – протягом 14 днів після підписання акту приймання – передачі на автокран.

Позивач свої зобов”язання щодо перерахування відповідачу попередньої оплати в сумі 240000грн. 00 коп., що становить 40% вартості товару, виконав, що підтверджується копією платіжного доручення №347 від 16.08.2013р., долученим до матеріалів справи, а також позивач передав відповідачу автомобіль КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719, що підтверджується актом приймання – передачі від 29.08.2013р.

Строк виконання робіт – до 45 календарних днів при умові виконання позивачем п. 4.3.1 договору та поставки шасі відповідачу (п. 5.1 договору).

Позивач виконав зобов”язання щодо перерахування попередньої оплати та передачі шасі, а відповідач не виконав своїх зобов”язань щодо виконання робіт з виготовлення автокрана КТА-18 в/п 18 т в кількості 1 шт. на шасі позивача КАМАЗ-43118.

У зв”язку із невиконанням зобов”язань відповідачем протягом тривалого часу, позивачем в порядку досудового врегулювання спору направлялись вимоги від 29.10.2013р. №387 та від 14.11.2013р. №394 відповідачу з вимогою виконати взяті зобов”язання за договором. Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

24.01.2014р. між сторонами спору підписаний Акт повернення автомобіля за договором №УМ-006/02-13 від 16.08.2013р., відповідно до якого відповідач повернув позивачу автомобіль КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав своїх зобов”язань за договором, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із наступними вимогами: договір №УМ-006/02-13 від 16.08.2013р., укладений між сторонами, розірвати та стягнути з відповідача 240000грн. 00 коп. попередньої оплати.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, сторони уклали договір №УМ-006/02-13 від 16.08.2013р., у зв’язку з чим набули взаємних прав і обов’язків.

Укладений сторонами вищевказаний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів підрядного типу.

За договором підряду, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За наявними матеріалами справи, позивач передав відповідачу автомобіль КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719 для виконання робіт передбачених спірним договором, а також перерахував попередню оплату в розмірі 240000грн. 00 коп. в рахунок оплати виконаних робіт, що підтверджується копією платіжного доручення №347 від 16.08.2013р. долученою до матеріалів справи. Отже, позивачем виконані всі зобов'язання, покладені на нього відповідно до договору, та дотримані всі вимоги чинного законодавства щодо доказування такого належного виконання.

Проте, відповідачем не виконано умов укладеного договору та не передано позивачу автокран, а лише повернуто автомобіль КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719 позивачу, що підтверджується Актом повернення автомобіля від 28.01.2014р., який необхідно було переобладнати у автокран.

Щодо розірвання договору №УМ-006/02-13 від 16.08.2013р., укладеного між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із приписами частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду.

Вимоги позивача від 29.10.2013р. №387 та від 14.11.2013р. №394 про необхідність виконання робіт, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення, не містили інформації щодо відмови позивача від зазначених договорів, а відтак своїм правом на припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобов”язання позивач, як замовник за договором підряду не скористався.

Проте, вказане не перешкоджає позивачу звернутись за судовим захистом свого порушеного права на підставі загальної норми права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що передача шасі здійснена позивачем 29.08.2013р., а передача автокрана повинна була здійснена відповідачем до 45 календарних днів після виконання позивачем п. 4.3.1 договору та поставки шасі відповідачу, має місце істотне порушення прав позивача, захист якого регламентовано положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України. Крім того, як встановлено судом, відповідач повернув позивачу автомобіль КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719, який був об”єктом виконання робіт, що підтверджується копією Акту повернення автомобіля від 28.01.2014р. долученою до матеріалів справи, і фактично вказує на неможливість подальшого виконання відповідачем договірних зобов’язань.

Відтак, вимога про розірвання договору є підставною та обгрунтованою.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати в розмірі 240000грн. 00 коп., суд прийшов до висновку задоволити її, зважаючи не наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 „Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави”) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як встановлено судом, позивач на виконання зобов'язань за договором сплатив на користь відповідача кошти у сумі 240000грн. 00коп. попередньої оплати, а відповідач не виконав взятих на себе зобов”язань щодо переобладнання автомобіля КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719, виготовлення з нього автокрану КТА-18 в/п 18 т.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а матеріалами справи не підтверджується виконання відповідачем необхідних робіт.

Отже, відповідач своїх зобов’язань за договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи те, що внаслідок повернення автомобіля КАМАЗ-43118-1960-62, № шасі ХТС431183D2430529, двигун №С2713719 та розірвання договору, зобов'язання за договором припинились, тобто, відпала правова підстава на якій було перерахована передоплата, отже, правомірними є вимоги про стягнення з відповідача у справі на користь позивача 240000грн. 00коп. попередньої оплати.

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на нього.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11,526,610,611,651,837, 849,1212 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.33, 34, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір №УМ-006/02-13 від 16.08.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Спецтехніка” та Публічним акціонерним товариством “Дрогобицький завод автомобільних кранів”.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, ідентифікаційний код 00240158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Спецтехніка” (61068, м. Харків, Набережна Крупської, 7, ідентифікаційний код 36818237) 240000 грн. 00 коп. попередньої оплати та 6018грн. 00коп. судового збору.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.08.2014р.

Суддя Морозюк А.Я.