Ухвала суду № 40171874, 25.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2014 рокусправа № 2а/0470/5437/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. у справі № 2а/0470/5437/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»

до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Новопавлівський гранітний кар'єр" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр") звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач, Нікопольська ОДПІ, податковий орган):

- від 04.04.2012 року № 0000491530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 266618,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 133309,00 грн.;

- від 07.05.2012 року № 0000941520, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 66092,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 33046,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем невірно застосовані положення Податкового кодексу, у зв'язку з чим висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є помилковими.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. Суд дійшов висновку про безпідставне зменшення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми бюджетного відшкодування з ПДВ та нарахування йому штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що позивач безпідставно визначив для суму бюджетного відшкодування за перевіряємий період. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити постанову суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" зареєстровано Нікопольською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 15.01.1998 року та перебуває на обліку платників податків в Нікопольській ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с.9,10).

Матеріали справи підтверджують, що ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" до податкового органу подані податкові декларації з ПДВ: 17.02.2012 року за січень 2012 року, відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 266618 грн. та 19.03.2012 року за лютий 2012 року, відповідно до даних якої позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ у сумі 66092 грн. (а.с.57,89).

З матеріалів справи також вбачається, що Нікопольською ОДПІ були проведені документальна позапланова виїзна перевірка та камеральна перевірка ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по деклараціям з ПДВ за січень 2012 року та лютий 2012, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалася у листопаді - грудні 2011 року, за результатом яких складені акти № 48/153 від 26.03.2012 року та № 160/152/00292304 від 19.04.2012 року (а.с.33-50, 81-86).

Податковий орган дійшов висновку, що документи позивача не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що первинними документами бухгалтерського обліку неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2012 року у розмірі 266618 грн. та по декларації з ПДВ за лютий 2012 року у розмірі 66092 грн.

На підставі вищевказаних актів перевірок податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000491530 від 04.04.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 266618 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 133309 грн., № 0000941520 від 07.05.2012 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 66092 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 33046 грн.(а.с.55,87).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноваження виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні

перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За нормами пп. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Згідно з п.200.4 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом цієї статті.

За приписами п.200.6 ст.200 ПК України зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.200.7, 200.8 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що судом вірно застосовано норми матеріального права. Так, суд першої інстанції влучно наводить норми ст.200 ПК України, де зазначено, що участь у бюджетному відшкодуванні приймає та частина від'ємного значення податку, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах або постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджету.

Судом враховано відсутність будь-яких зауважень податкового органу до відповідних податкових накладних, на підставі яких, позивачем сформований податковий кредит, не встановлено невідповідність документів позивача вимогам, визначеним ст.201 ПК України.

Статтею 73 ПК України визначено права податкових органів на проведення зустрічних звірок з метою отримання податкової інформації. Однак використання такого права податковою службою має відбуватись на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, обґрунтовано та своєчасно.

З копій запитів, направлених до податкові органів з метою проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, заходи щодо проведення зустрічних звірок вчинені відповідачем наприкінці законодавчо встановленого строку для проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, що унеможливило своєчасне отримання відповідей на них.

Проаналізувавши надані до суду документи, з'ясувавши фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами не суперечить нормам КАС України. Будь-яких інших доказів на підтвердження своєї позиції відповідач до апеляційної скарги не додав.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. у справі № 2а/0470/5437/12 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. у справі № 2а/0470/5437/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту ухвали - 08.08.2014р.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна