Рішення № 4017122, 10.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/787

10.06.09

За позовом Дочірнього підприємства “Київське обласне дорожнє

управління” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна

компанія “Автомобільні дороги України”, м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранссервіс Д”, м. Київ

про визнання угоди недійсною

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача не з’явились

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання Додаткової угоди про закінчення підрядних робіт до Договору підряду № 28-6 від 14.11.2002 недійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2006р. (суддя Хоменко М.Г.) було порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2007р. за клопотанням позивача зупинено провадження по справі та призначено технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

21.05.2008р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшло Повідомлення № 1814/1815 від 19.05.2008р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та повернулися матеріали справи № 15/787.

Розпорядженням № 01-1/225 від 26.05.2008р. Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І., справу № 15/787, у зв’язку з закінченням повноважень судді Хоменка М.Г., було передано на розгляд судді Качан Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2008р. було поновлено провадження та призначено розгляд справи на 20.06.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. за клопотанням позивача зупинено провадження по справі та призначено судову технічну експертизу документів експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

21.01.2009р. Київський науково-дослідний інституту судових експертиз повернув матеріали справи № 15/787 з Повідомленням № 7477 від 26.12.2008р. про неможливість надання висновку по експертизі матеріалів документів з встановлення часу складання документів по справі № 15/787.

23.01.2009р. матеріали справи 15/787 були направлені до Київського апеляційного господарського суду, у зв’язку з апеляційним оскарженням ухвали від 27.6.2008р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду від 27.06.2008 залишено без змін.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2009р., у зв’язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2009р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 03.06.2009р. було оголошено перерву до 04.06.2009р., а потім до 10.06.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Заявлені позовні вимоги Позивач мотивував тим, що у вересні 2006 року між ним, Відповідачем та нині ліквідованим Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»було укладено додаткову угоду про закінчення підрядних робіт, відповідно до якої Позивач зобов‘язався прийняти виконані Відповідачем роботи та оплатити їх вартість за актами виконаних робіт за формою №КБ-2в та №КБ-3 замість Дочірнього підприємства «Київський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Зазначену додаткову угоду було підписано від імені Позивача директором Турченком О. М., від імені Відповідача –директором Гладковою І. А., від імені Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- головою комісії по ліквідації Вдовіченком Ю.А.

На час підписання вказаної додаткової угоди директор Позивача Турченко О.М. діяв з перевищенням повноважень, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки у період до 15.09.2006 р. включно перебував на лікарняному, що підтверджується відповідним листком непрацездатності, а виконання обов‘язків директора Позивача на той час відповідним наказом було покладено на іншу особу.

Голова комісії з ліквідації Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Вдовіченко Ю. А. на момент підписання додаткової угоди також діяв з перевищенням своїх повноважень, оскільки на той момент Господарським судом міста Києва у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було призначено арбітражного керуючого Мельниченка О. В., і, відповідно до закону, будь-які угоди щодо переведення боргу підлягали погодженню з

арбітражним керуючим.

З огляду на це, Позивач вважає, що на момент укладення додаткової угоди сторони згаданої угоди не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому така угода підлягає визнанню недійсною у судовому порядку.

14.12.2006р. Позивачем було подано до суду заяву про уточнення та обґрунтування позовних вимог (є у матеріалах справи), якою Позивач просив суд визнати додаткову угоду недійсною повністю.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі, надавши до суду відзив на позов у порядку, встановленому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві Відповідач стверджував, що викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності. Додаткову угоду між сторонами було укладено не 15.09.2006р., а 15.06.2005р., коли усі сторони мали необхідний обсяг цивільно-правової дієздатності.

З огляду на це, Відповідач вважав, що підстави для визнання додаткової угоди недійсною відсутні, а тому просив суд у позові відмовити.

У зв‘язку з неявкою сторін та їхніх представників у зазначене судове засідання суд, керуючись ст. 75 ГПК України, здійснив розгляд справи за відсутності сторін та на підставі наявних у справі доказів.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, Відповідачем та Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»було укладено Додаткову угоду про закінчення підрядних робіт до Договору підряду №28-6 від 14 листопада 2002 р. (надалі –«Додаткова угода», оригінал та належним чином завірена копія якої знаходяться у матеріалах справи).

Зазначену Додаткову угоду було підписано від імені Позивача директором Турченком О. М., який діяв на підставі Статуту, від імені Відповідача –директором Гладковою І. А., яка діяла на підставі Статуту, від імені Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- головою комісії по ліквідації Вдовіченком Ю.А., який діяв на підставі Статуту та наказу ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»№142 від 24.06.2005 р.

Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди у зв‘язку з перебуванням Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»у стадії ліквідації всі майнові права та обов‘язки підприємства, що ліквідується, а також об‘єкти, будівництво яких виконувалося Відповідачем, передано у оперативне управління Позивачу, сторони дійшли згоди про передачу Позивачу всіх прав та обов‘язків Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що ліквідується, щодо прийняття виконаних Відповідачем робіт за Договором підряду №28-6 від 14.11.2002 р.

Пунктом 1.2. Позивач прийняв на себе зобов‘язання прийняти та оплатити виконання робіт у період з 01.01.2003 р. по 31.12.2004 р. на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та №КБ-3.

14.03.2006 р. ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Пасько М. В.) було порушено провадження у справі №43/212 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

03.08.2006 р. ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Пасько М. В.) у справі №43/212 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»було призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мельниченка О. В.

01.09.2006 р. наказом голови правління Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»І. В. Данкевича №87-вк тимчасове виконання обов‘язків директора Позивача було покладено на заступника директора Березовського М. В. з 01.09.2006 р. до фактичного виходу на роботу Турченка О. М.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Загальні вимоги додержання, яких є необхідним для чинності будь-якого правочину, передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України (надалі –«ЦК України»). Відповідно до норм зазначеної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно частини 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту оспорюваної Додаткової угоди, належним чином завірені копії якої було надано сторонами до суду для залучення до матеріалів справи, зазначена Додаткова угода є трьохстороннім правочином, підписаним представниками сторін .

У преамбулі Додаткової угоди зазначено підстави, на яких діють представники сторін, зокрема: щодо директорів Позивача Турченка О. М. та Відповідача Гладкової І. А. –статути відповідно Позивача та Відповідача, щодо голови комісії по ліквідації Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Вдовіченка Ю. А. –статут та наказ ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України №142 від 24.06.2005 р., яким його було призначено головою комісії.

Таким чином, відповідно до наведеного вище, вказаний Вдовіченко Ю. А. набув повноважень голови комісії з ліквідації Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з моменту видачі відповідного наказу, тобто, не раніше 24.06.2005 р.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-яких інших додаткових доказів того, що вказаному Вдовіченку Ю. А. було надано відповідні повноваження на підписання від імені Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Додаткової угоди чи будь-яких інших правочинів на дату, що передувала 24.06.2005 р., сторонами до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на це, суд, проаналізувавши оригінал Додаткової угоди, наданої Позивачем (зазначений оригінал є у матеріалах справи) прийшов до висновку про те, що Додаткову угоду було укладено сторонами саме 15.09.2006 р., а не 15.06.2005 р,, як про це стверджує Відповідач.

Лист Відповідача на адресу Позивача від 04.10.2005 р №71 та відповідна доповідна записка Відповідача на адресу Позивача не приймається до уваги судом у якості належного доказу у справі, оскільки Відповідачем не було надано до суду доказів направлення згаданого листа та доповідної на адресу Позивача, а також доказів отримання вказаних документів Позивачем або його повноважними представниками.

У матеріалах справи знаходиться належним чином завірена копія листка непрацездатності серії ДВ за №027286, відповідно до якого керівник Позивача Турченко О.М. перебував на стаціонарному лікуванні з 30.08.2006 р. по 15.09.2006 р. включно та став до роботи з 16.09.2006 р.

Таким чином, станом на момент укладення Додаткової угоди директор Позивача, підпис якого значиться у Додатковій угоді, перебував на лікарняному та не мав повноважень представляти Позивача у правовідносинах з третіми особами, у тому числі, щодо укладення будь-яких правочинів (угод), оскільки наказом голови правління Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»І. В. Данкевича №87-вк тимчасове виконання обов‘язків директора Позивача було покладено на заступника директора Березовського М. В. з 01.09.2006 р. до фактичного виходу на роботу Турченка О. М. тобто, до 16.09.2006 р.

Крім того, як свідчить зміст Додаткової угоди, її предметом було переведення на Позивача обов‘язків Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за Договором підряду №28-6 від 14.11.2002 р. щодо прийняття та оплати виконаних Відповідачем робіт.

Станом на момент на укладення Додаткової угоди на Дочірньому підприємстві «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»діяв арбітражний керуючий –розпорядник майна Мельниченко О. В., призначений відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва (суддя Пасько М. В.) від 03.08.2006 р. у справі №43/212 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

Відповідно до п. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо, зокрема, уступки вимоги, переведення боргу.

Сторонами у справі не було надано доказів того, що укладення Додаткової угоди було погоджено головою комісії по ліквідації Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з розпорядником майна Дочірнього підприємства «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Мельниченком О. В., і у матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що, укладаючи Додаткову угоду, сторони такої угоди, а саме Позивач та Дочірнє підприємство «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності. Зокрема, укладення Додаткової угоди не було погоджено Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з розпорядником майна –арбітражним керуючим Мельниченком О. В., а директор Позивача Турченко О. М., підпис якого міститься у Додатковій угоді, станом на момент її укладення перебував на стаціонарному лікуванні та був тимчасово непрацездатним, а виконання обов‘язків директора Позивача було покладено на іншу особу, яка зазначену Додаткову угоду не підписувала, згоди на її укладення не надавала, у подальшому не вчиняла будь-яких дій, що свідчили б про фактичну згоду Позивача на укладення та виконання такої Додаткової угоди.

Відповідні рішення господарських судів щодо стягнення з Позивача заборгованості за виконані роботи, у тому числі на підставі Додаткової угоди, суд не приймає до уваги як такі, що не свідчать про дійсність або недійсність Додаткової угоди, оскільки таке питання судами до цього часу не досліджувалося та не вирішувалося, доказів зворотного до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 15 ЦК України передбачено право будь-якої особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способами захисту цивільних прав судом згідно ст. 16 ЦК України може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правової оцінки згідно з нормами чинного законодавства України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Позивача є такими, що підлягають задоволенню та визнає Додаткову угоду недійсною.

Оскільки позов задоволено, то, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, п. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 2, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду про закінчення підрядних робіт до договору підряду №28-6 від 14 листопада 2002 року, укладену між Дочірнім підприємством «Київський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс Д», Дочірнім підприємством «Київське обласна дорожнє господарство»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс Д»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; ідентифікаційний код 31452192) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласна дорожнє господарство»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-а; ідентифікаційний код 33096517) 85, 00 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Дата підписання рішення 23 червня 2009 року.