Ухвала суду № 4017077, 15.06.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

15.06.09 Справа № 13/189-2492

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії головуючого-судді Р. Марко суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гулик Н.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу Бучацької МДПІ від 26.07.06 № 1136

на постанову господарського суду Тернопільської області від 30.06.06

у справі 13/189-2492

за позовом ДП»Ковалівський спиртовий завод»

до відповідача - Бучацької МДПІ

пропро скасування податкових повідомлень-рішень №0000072301/0 від 24.05.2006 р. та №0000082301/0 від 24.05.2006 р.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Тернопільської області від 30.06.06 по даній справі позов ДП»Ковалівський спиртовий завод» задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення) №0000072301/0 та №0000082301/0 від 24.05.2006 р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, не повного з»ясування обставин справи. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що продавці (постачальники) позивача, а саме: ПП „Багро”, ТОВ „Інтеграл”, в свою чергу закуповували мелясу в організацій, які ПДВ в Держбюджет не сплачували, звітність не подавали або подавали з нульовими показниками, місцезнаходження яких не встановлено, а тому за відсутності надмірного поступлення ПДВ в Держбюджет позивач не має права на податковий кредит і відповідно на відшкодування відємного значення по сплаченому ПДВ у вартості меляси ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл”; податок на прибуток донараховано по тій причині, що у взаємостосунках з ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл” по поставці меляси позивач отримав продукцію на суму 94608,17 грн. без наявності товарно-транспортних накладних (ТТН), що унеможливлює включення до валових витрат вартості меляси, оскільки ТТН є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідачем проведено перевірку діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл” за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р., по результатах якої складено акт №04-23/00375059 від 17.05.2006 р. та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000072301/0 від 24.05.2006 р. про донарахування та стягнення 6929,87 грн. ПДВ та 3464,94 грн. санкцій та №0000082301/0 від 24.05.2006 р. про донарахування та стягнення 23650 грн. податку на прибуток та 11115 грн. санкцій.

Згідно акту перевірки (п. 2.1 стор. 4-6; п. 2.1.2 стор. 6-7; п. 2.1.4 стор. 7), відповідач в звязку з непредставленням позивачем товарно-транспортних накладних на мелясу, отриману від ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл”, зменшив валові витрати позивача на суму вартості меляси 94608,17 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2004 р. 66195,5 грн. та за ІІІ квартал 2005 р. - 28412,67 грн., збільшив на цю суму обєкт оподаткування та донарахував 23650 грн. податку на прибуток.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, отримання, оприбуткування, використання у виробництві та оплата меляси, поставленої (проданої) позивачу ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл” підтверджується первинними документами, чого відповідач не заперечує.

Наявність господарсько-фінансових операцій між позивачем та ПП „Багро”, ТОВ „Інтеграл” не спростована і фактичні витрати по придбанню меляси (94608,17 грн.) позивач поніс, що відповідно до вимог ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” дає йому право включити вартісні показники у валові витрати.

Обмежене трактування відповідачем п/п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яке безпідставно поширене ним на право включення у валові витрати вартості отриманої меляси, розмір якої та сплата якої підтверджує й сам відповідач, фактично стосується транспортування, яке оформляється товарно-транспортними накладними і разом з шляховими листами підтверджувало б транспортні видатки, по яких фактично спору немає і по яких в акті перевірки взагалі мова не йде. Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновки відповідача нелогічні і не мають причинного звязку з дійсністю.

Згідно акту перевірки (п.2.2 стор. 7-14), відповідач провів донарахування ПДВ та стягнення санкцій по тій причині, що податкові накладні на мелясу, отримані позивачем від ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл”, завірені факсимільним підписом директора постачальників, що на його думку, є порушенням ч.3 ст. 207 ЦК України та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за №233/2037; ПП „Багро” та ТОВ „Інтеграл” придбали мелясу у постачальників, які звіти не подавали, або подавали з нульовими показниками, деяких з них місцезнаходження невідоме, ПДВ в Держбюджет не сплачували тощо; позивачем ТТН не представлені.

Однак, із висновками відповідача не можна погодитися, так як проводячи донарахування 6929,87 грн. ПДВ та стягнення 3464,94 грн. санкцій відповідач не обґрунтував проведення таких наслідків. Адже згідно Закону України „Про податок на додану вартість” та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 р. та зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001 р. за №268/5459, наслідки різні: - що у випадку завищення податкового кредиту, що призвело до зменшення зобовязання і не поступлення в Держбюджет податку; що у випадку завищення податкового кредиту, але не потягло за собою несплату податку до Держбюджету, а збільшило відємне значення, яке також не відшкодоване;

Стаття 207 ЦК України, на порушення якої посилається відповідач, ставить вимоги до форми правочину, яким податкова накладна не являється, а є первинним документом, тобто згідно п/п 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, Порядок заповнення податкової накладної, затверджений Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрований в Мінюсті України 23.06.1997 р. за №233/2037 не позбавляє доказової сили первинний документ, завірений факсимільним підписом.

Матеріалами перевірки не доведено, що постачальники меляси ПП „Багро”, ТОВ „Інтеграл” не сплатили ПДВ до Держбюджету.

Відповідно до ст..ст. 70,71 КАС України, відповідач належними доказами не довів наявність тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог про задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 200, 199, 205 КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Тернопільської області від 30.06.06 у справі № 13/189-2492 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк