Ухвала суду № 40170184, 15.08.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/1476/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М. Провадження № 22-ц/773/1289/14 Категорія: 39 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Подолюка В.А.,

суддів - Шевчук В.А., Данилюк В.А.,

при секретарі - Захаровій Н.А.,

з участю:

відповідачів - ОСОБА_1,ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 11 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 11 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просила її скасувати та справу направити до Ківерцівського районного суду Волинської області для продовження розгляду.

В ході апеляційного розгляду даної справи відповідачі просили відхилити апеляційну скаргу у зв'язку з її безпідставністю, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та справедливою.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що 25 червня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Ківерцівського районного суду Волинської області з позовом про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 червня 2014 року позовну заяву було залишено буз руху, оскільки подана з порушенням п.п. 4, 6, ч. 2 ч.5 ст. 119 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, до позовної заяви додається документи, що підтверджують сплату судового збору.

Окрім цього, позивачем заявлено дві позовні вимоги: про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, яка відноситься до вимог немайнового характеру, та визнання права власності на спадкове майно, яка відноситься до вимог майнового характеру, при цьому судовий збір сплачено в розмірі 243 гривні 60 копійок, тобто лише за вимогу немайнового характеру.

Також відповідно до глави 7 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається громадянам, організаціям, державі нотаріальними конторами за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому чинним законодавством порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право спадщини вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляді не підлягають.

Ухвалою від 11 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки позивачем згідно заяви від 26.06.2014 року не було усунуто усіх недоліків, що були зазначені в ухвалі Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 червня 2014 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги визначені ст.191 ЦПК України заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи позовну заяву ОСОБА_2 було залишено буз руху, оскільки подана з порушенням ст.119 ЦПК України, а саме позовна заява не містила: ціни позову щодо вимог майнового характеру, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

На виконання ухвали Ківецівського районного суду Волинської області від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї документами, однак позивачем у повній мірі недоліки позовної заяви не були усунуті.

Згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просить встановити факт її спільного проживання з матір'ю ОСОБА_5 в с. Смідин Старовижівського району Волинської області, визнати за нею право власності на 1/2 частину спадкового нерухомого майна та коштів, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та 1/8 частину спадкового нерухомого майна, та коштів після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а разом на 5/8 всього спадкового майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, земельних ділянок площами 0.25 га, 0.1674 га, земельної частки ( пай ) розміром 3,35га, грошових заощаджень та сертифікату про належність простих іменних акцій на загальну суму 36 грн.

Згідно з п. 9 ч.1 ст. 80 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 80 ЦПК України у позовах, які складаються з кількох позовних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем ОСОБА_2 сплачено 243, 60 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру та на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху сплачено 243,60 грн. за вимогу майнового характеру.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року N 719-VII розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014 року становить 1218,00 грн.

Отже, в силу наведених вище норм закону судом першої інстанції було вірно застосовано норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, однак при цьому, в силу вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, вона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Однак, всупереч вимогам наведених вище норм процесуального закону, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які переконливо підтверджували б факти неправомірного повернення позовної заяви позивачу ОСОБА_2

Окрім цього у відповідності до ч.5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до довільної інтерпретації позивачем дійсних обставин справи та норм чинного законодавства, і не спростовують правильності наведених вище висновків суду першої інстанції.

Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в с. Муравище по вул. Робітнича,55, ринкова вартість становить 56000 грн., без врахування вартості оспорюваних позивачем земельних ділянок, однак позивачем ОСОБА_2 сплачено лише 243,60 грн. судового збору за майнову вимогу.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як таку, що ухвалену з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 11 липня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: