КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2014 року Справа № П/811/2244/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Нагібіної Г.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 72890,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб у сумі 72890,57 грн. Позивач зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим
Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника(а.с. 104).
Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 103).
За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неприбуття, а позивач надав заяву про розгляд справи без участі його представника, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Абзацом першим пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Отже, законом передбачена можливість звернення органів державної податкової служби до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.07.2005 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а.с.88).
Щодо податкового боргу з податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1223 грн. (а.с. 12-13).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2667,00 грн. (а.с. 14-15).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1307,00 грн. (а.с. 16-17).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 305,00 грн. (а.с. 18-19).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3119,00 грн. (а.с. 20-21).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1310,00 грн. (а.с. 22-23).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 849,00 грн. (а.с. 24-25).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3333,00 грн. (а.с. 26-27).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 6497,00 грн. (а.с. 28-29).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2862,00 грн. (а.с. 30-31).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 6891,00 грн. (а.с. 32-33).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3221,00 грн. (а.с. 34-35).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2932,00 грн. (а.с. 36-37).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 317,00 грн. (а.с. 38-39).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2353,00 грн. (а.с. 40-41).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3285,00 грн. (а.с. 42-43).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2206,00 грн. (а.с. 44-45).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 2882,00 грн. (а.с. 46-47).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3568,00 грн. (а.с. 48-49).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 3329,00 грн. (а.с. 50-52).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 1846,00 грн. (а.с. 53-54).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 398,00 грн. (а.с. 55-56).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 648,00 грн. (а.с. 57-58).
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у сумі 508,00 грн. (а.с. 59-60).
Крім того, за результатами перевірок відповідача, податковим органом донараховано штрафні санкції на підставі :
- податкового повідомлення - рішення №0015401706 від 11.11.2013 року в розмірі 170,00 грн., отримане відповідачем 11.11.2013 року(а.с.72);
- податкового повідомлення - рішення №0000101706 від 24.01.2014 року в розмірі 1020,00 грн., отримане відповідачем 26.02.2014 року(а.с.78-79);
- податкового повідомлення - рішення №0002981706 від 25.04.2014 року в розмірі 3060,00 грн., отримане відповідачем 03.05.2014 року (а.с.74-75).
- податкового повідомлення - рішення №0010771706 від 19.06.2014 року в розмірі 2040,00грн., отримане відповідачем 19.06.2014 року(а.с.82).
- податкового повідомлення - рішення №0074071720 від 12.06.2012 року в розмірі 170,00грн., отримане відповідачем 12.06.2014 року (а.с.61);
- податкового повідомлення - рішення №0074081720 від 12.06.2012 року в розмірі 1020,00грн., отримане відповідачем 12.06.2014 року (а.с.63);
- податкового повідомлення - рішення №0077421720 від 18.07.2012 року в розмірі 425,80 грн., отримане відповідачем 18.07.2014 року (а.с.65);
- податкового повідомлення - рішення №0087141720 від 30.10.2012 року в розмірі 68,28 грн., отримане особисто відповідачем(а.с.4,67);
- податкового повідомлення - рішення №0099451720 від 06.12.2012 року в розмірі 76,03грн., отримане особисто відповідачем(а.с.4,69).
Щодо податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб.
Згідно розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб №80892 від 08.02.2013 року відповідачем самостійно нараховано квартальних авансових платежів у розмірі 73,13 грн. (а.с.6).
Згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №80891 від 08.02.2013 року відповідачем самостійно нараховано суму податку, що підлягає сплаті у бюджет у розмірі 292,50 грн. (а.с.7-9).
Згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №1400030010 від 27.06.2014 року відповідачем самостійно нараховано суму податку, що підлягає сплаті у бюджет у розмірі 3669,28 грн. (а.с10-11).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Ідентичне правило встановлено пунктом 203.1 статті 203 ПК України відповідно якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Абзацом 2 пункту 201.15 статті 201 ПК України встановлено, що платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, чинного з 10.01.2012 року, до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:
- податкова декларація з податку на додану вартість;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;
- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Згідно з пунктом 13 розділу ІІІ зазначеного Порядку декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.
З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних є податковою звітністю, яка подається у складі декларації з податку на додану вартість за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у такому періоді, а отже неподача такої звітності є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Позивачем сформовано першу податкову вимогу за №1/5271 від 06.11.2008 року на суму 6354,55 грн, яка направлена поштою та отримана відповідачем особисто.
Другу податкову вимогу сформовано 19.02.2009 року за №2/415 на суму 50386,23 грн., яка направлена поштою та отримана відповідачем особисто.
Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідачем доказів повної або часткової сплати податкового боргу суду не надано. На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 3, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ін. номер - НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 72890(сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 57 коп. на користь Державного бюджету України на наступні рахунки:
- 68636(шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять шість)грн. 27 коп. - отримувач: УДКСУ у м. Кіровограді, банк - ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО:823016, ЗКПО банка - 38037409; рахунок - 31114029700002, код платежу: 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- 4254(чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири)грн. 30 коп. - отримувач: УДКСУ у м. Кіровограді, банк: ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО:823016, ЗКПО банка: 38037409, рахунок: 33211801700002, код платежу - 11010500 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування).
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна
Судове рішення № 40168318, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № п/811/2244/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: