Рішення № 4016798, 10.10.2007, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-2407-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2007 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Співакову І.І.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Київвисотбуд", Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна про визнання майнових прав на об"єкт інвестування, визнання права власності на частку в об"єкті незавершеного будівництва та зобов'язання до виконання інвестиційного договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 3вернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Київвисотбуд" (надалі - ТОВ „Київвисотбуд"), Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна про визнання права власності на об"єкт інвестування, а саме на АДРЕСА_1. Просить заборонити ТОВ „Київвисотбуд" (код ЄДРПОУ 32305010) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на відчуження об'єкту будівництва - житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 в частині двокімнатної квартири № НОМЕР_1загальною площею 88, 07 кв.м. , а також вчиняти будь-які інші дії, що можуть призвести до виникнення прав третіх осіб на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 88, 07 кв.м. У своїх вимогах посилається на укладений між нею та ТОВ „Київвисотбуд" інвестиційний договір № 203/205/ССБ за умовами якого відповідач (забудовник) своїми силами і засобами, за рахунок коштів позивача (інвестора) здійснює будівництво об"єкту і передає позивачеві обумовлене житлове приміщення, збудоване відповідачем згідно проекту будівництва, з урахуванням комплексу робіт, передбачених технічними характеристиками житлових приміщень, а позивач забезпечує відповідне фінансування будівництва об'єкту інвестування та приймає його у свою власність відповідно до умов договору.

На виконання умов договору було здійснено інвестування 100% загальної площі об'єкту інвестування у загальній сумі 275106, 83 грн. Відповідач не виконує своїх договірних зобов'язань: не передав у власність позивачці об'єкт інвестування. Згідно до договору об'єкт інвестування передається від відповідача позивачці за умови виконання 100 % інвестиційних зобов'язань.

В ході судового розгляду позивачка та її представник позовні вимоги доповнили та уточнили, у яких просить визнати за нею майнові права на об'єкт інвестування незавершеного будівництва та визнати право власності в об'єкті незавершеного будівництва: квартиру № НОМЕР_1в об'єкті незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1. Також просить зобов'язати ТОВ „Київвисотбуд" виконати умови інвестиційного договору, а саме збудувати та передати у власність об'єкт інвестування, який повинен відповідати ДБН, чинним технічним, радіологічним, санітарним, протипожежним та іншим законодавчо встанвленим вимогам (нормам) відповідно до затвердженого проекту будівництва; зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна провести на позивачку реєстрацію права власності на об'єкт інвестування квартиру № НОМЕР_1загальною площею 88, 07 кв.м. в об'єкті незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач ТОВ „Київвисотбуд" справу просить слухати за відсутності його представника.

Відповідач Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна проти позову заперечує у вимогах про проведення реєстрації права власності на спірний об'єкт інвестування та просить провести розгляд справи за відсутності свого представника.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. між Київською міською радою та ТОВ „Київвисотбуд" 17.02.2004 р. був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Київська міська рада передає, а ТОВ „Київвисотбуд" приймає в оренду на чотири роки земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_1, розмір - 1, 7368 га, цільове призначення - для будівництва багатоповерхових жилих будинків, кадастровий номер НОМЕР_1. ТОВ „Київвисотбуд" на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 у м. Києві управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 17.06.2005 р. був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 1476-Св/С.

Крім цього судом встановлено, що 22.02.2005 р. між забудовником ТОВ

„Київвисотбуд" та ОСОБА_1 був укладений інвестиційний договір №

203/2005/ССБ про інвестування у житлове будівництво. Відповідно до

договору відповідач ТОВ „Київвисотбуд" зобов'язувалося своїми силами і засобами за рахунок залучених від позивача інвестиційних коштів збудувати й передати у власність інвестору об"єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 88, 07 кв.м. Запланована дата введення будинку в експлуатацію - 4 квартал 2006 p., передача будинку під заселення - 1 квартал 2007 р.

Інвестор вказаного об'єкту інвестування станом на 14.04.2005 року сплатив, відповідно до умов договору, грошові кошти ТОВ „Київвисотбуд" в розмірі 275106, 83 грн., що становить 100% вартості цієї квартири. Акт прийому-передачі квартири шляхом складання акту не здійснювався.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства.

Таким чином судом встановлено, що позивачкою виконані всі умови договору про інвестування у житлове будівництво, оскільки нею було виконано

100% інвестиційних зобов'язань. Відповідач ТОВ „Київвисотбуд" безпідставно не виконав своїх договірних зобов'язань щодо позивачки.

Відповідно до ч.5 ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до Відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного Кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як встановлено судом, акт приймання-передачі спірної квартири між позивачкою та відповідачем не складався. Акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта житлового будинку сАДРЕСА_1 управлінням Держархбудконтролю м. Києва не реєструвався. Київським міським бюро технічної інвентаризації технічний паспорт на спірну квартиру із уточненою загальною площею квартири не виготовлявся. Поштова адреса, яка б мала бути присвоєна житловому будинку розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації після введення його в експлуатацію як закінченого будівництвом об"єкту, відсутня.

Тким чином суд приходить до висновку, що оскільки позивачкою виконані умови інвестиційного контракту у повному обсязі, то у неї з моменту виконання зобов'язань щодо сплати вартості об"єкта інвестування виникло і майнове право на цей об"єкт та право власності на частку в об"єкті незавершеного будівництва, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Крім цього, оскільки відповідачем не виконані умови інвестиційного договору, суд вважає, що підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ „Київвисотбуд" виконати інвестиційні договори у повному обсязі, а саме після введення житлового будинку Б за будівельною адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію, передати їх у власність позивачки відповідно до умов договору.

Виходячи із змісту ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" однією з підстав для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно є наявність акту прийому нерухомого майна до експлуатацію.

Отже, вимоги щодо зобов'язання Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна провести на позивачку реєстрацію права власності на об"єкт інвестування - двокімнатну квартиру № НОМЕР_1загальною площею 88, 07 кв.м. в об"єкті незавершеного будівництва, що знаходиться за будівельною адресою АДРЕСА_1житловий будинок Б, задоволенню не підлягають, оскільки акт прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта житлового будинку секція Б по вул. .Сім"ї Сосніних, 4-а не приймався, управлінням Держархбудконтролю м. Києва не реєструвався та не надходив до вказаного Бюро.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 334, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність", ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об"єкт інвестування - двокімнатну квартиру № НОМЕР_1загальною площею 88, 07 кв.м. у житловому будинку Б за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в об"єкті незавершеного будівництва що складається з проінвестованої у розмірі 275106, 83 грн. двокімнатної квартири № НОМЕР_1загальною площею 88, 07 кв.м. у житловому будинку Б за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

Зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю „Київвисотбуд" (код ЄДРПОУ 32305010) виконати інвестиційний договір № 203/2005/ССБ від НОМЕР_1лютого 2005 року та після введення житлового будинку Б по АДРЕСА_1 у м. Києві в експлуатацію, передати квартиру № НОМЕР_1у власність ОСОБА_1 шляхом підписання акту прийому-передачі.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.