Рішення № 40166436, 04.08.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/53/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2014 Справа № 908/1782/14

За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74)

до відповідачів: 1. Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

2. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Тихий" (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва/ Провулок тихий, 42/12)

про визнання недійсним рішення та визнання недійсними договорів дарування частин нежитлового приміщення

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора (позивача): Шевчук О.С. (посвідч. № 023868 від 24.12.13); Галянчук А.М. (посв. № 020072 від 29.08.13; наказ № 477ВК від 18.07.14);

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: Карабак В.А. (дов. № 7 від 14.06.14), ОСОБА_3 (адвокат, свідоцтво НОМЕР_1 від 28.12.07, договір № 23/6/7 від 23.06.14); Ловяннікова Н.І. (управитель, протокол № 15 від 19.01.10)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради № 54 від 30.09.2009р. «Про надання згоди на відчуження шляхом безоплатної передачі об'єктів права комунальної власності міста - нежитлових приміщень ІІІ, І\/ в житловому будинку № 42/12 по вул. Тургенєва/пров. Тихий у власність ОСББ «Провулок Тихий»; про визнання недійсним договору дарування частини нежитлового приміщення від 07.04.2010р., а саме: 83/100 частини нежитлового приміщення ІV, цокольного поверху літ. А, А1-2, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, будинок № 42/провулок Тихий, будинок 12, загальною площею 99,8 кв.м., укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Провулок Тихий», зареєстрованого в реєстрі за реєстраційним № 428; про визнання недійсним договору дарування частини нежитлового приміщення від 07.04.2010р. а саме: нежитлового приміщення ІІІ цокольного поверху літ. А, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, будинок № 42/провулок Тихий, будинок 12, загальною площею 29,0 кв.м, укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Провулок Тихий», зареєстрованого в реєстрі за реєстраційним № 425.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1782/14, судове засідання призначено на 16.06.2014р. Ухвалою суду від 16.06.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.06.2014р. Ухвалою суду від 23.06.2014р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на вісім днів - до 04.08.2014р., цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 04.08.2014р.

04.08.2014р. до господарського суду від Запорізької міської ради надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із прийняттям участі представника відповідача-1 у нараді у виконавчому комітеті Запорізької міської ради.

У судовому засіданні 04.08.2014р. прокурор також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача-2 проти заявлених клопотань заперечив.

Суд, розглянувши клопотання відповідача-1 та прокурора, відмовив у їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, може відкласти розгляд справи.

Частинами 1, 3 ст. 69 ГПК України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Останнім днем строку вирішення спору у даній справі є 04.08.2014р. Клопотань про продовження строку вирішення спору у справі не надходило.

04.08.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та зазначив, зокрема, про наступне. На підставі рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009р. № 54 «Про надання згоди на відчуження шляхом безоплатної передачі об'єктів права комунальної власності міста - нежитлових приміщень III, IV в житловому будинку № 42/12 по вул.Тургенєва/пров.Тихий у власність ОСББ «Провулок Тихий» між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та ОСББ «Провулок Тихий» 07.04.2010 укладено договори дарування нежитлових приміщень. Однак, ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» чітко закріплено, що об'єкти, які перебувають в комунальної власності підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом чи шляхом викупу. Відповідно ж до ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Таким чином, дане рішення є недійсним оскільки чинним законодавством встановлений виключний порядок та способи відчуження комунального нерухомого майна. Так, відповідно до ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» між покупцем та уповноваженим представником органу приватизації укладається договір купівлі-продажу об'єкта приватизації а також акт прийому-передачі зазначеного майна. Вказаний договір є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Натомість, Запорізька міська рада у порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та норм Конституції України безоплатно передала об'єкти права комунальної власності за договором дарування ОСББ «Провулок Тихий», що призвело до ненадходження коштів до місцевого бюджету та порушення економічних інтересів держави. Не наповнення грошовими коштами місцевого бюджету не дає змоги належним чином фінансувати соціально-економічні програми міста, утримувати в належному стані будівлі комунальної власності. Таким чином, своїм рішенням від 30.09.2009 № 54 Запорізька міська рада порушила інтереси територіальної громади, у зв'язку з неефективним розпорядженням комунальним майном, яке належить територіальній громаді міста, шляхом укладення договору дарування та безоплатної передачі комунального нерухомого майна. У додаткових письмових пояснення, які надішли до суду 04.08.2014р. прокурор також зазначив, що відповідно до висновку управління комунальної власності Запорізької міської ради від 07.07.2009р. до проекту рішення Запорізької міської ради встановлено, що рішення не відповідає, зокрема, вимогам п. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», п. 2 ст. 12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). На підставі ст.ст. 121, 140, 142 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 203, 215, 216, 227, 236, 717 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 24, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 7, 9, 69 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 7, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» просить позов задовольнити.

Відповідач-1 у судовому засіданні 23.06.2014р. проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, який надійшов до суду 18.06.2014р., зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, передача спірних приміщень у власність ОСББ «Провулок Тихий» відбулася абсолютно законним шляхом, в межах діючого законодавства та, вважає, що не можна вважати недійсними договори дарування від 07.04.2010р., оскільки сторони досягли згоди на їх укладання та права сторін не були порушені. По-друге, доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Запорізька міська рада, саме виходячи із принципу доцільності, від імені територіальної громади м. Запоріжжя здійснила відчудження спірних приміщень, отримавши при цьому грошові кошти на соціальні потреби міста, відсутність необхідності за власні кошти територіальної громади проводити повну реконструкцію вказаних приміщень, наявність на території м. Запоріжжя об'єкту цінної фонової забудови, який після отримання його у власність ОСББ став в придатному стані, і вже не підлягає зносу як зруйнований. Отримавши вказані нежитлові приміщення у власність, ОСББ здійснив повну реконструкцію всього будинку, в тому числі і підвалу, що істотно вплинуло і на зовнішній вид будинку і на вартість в цілому вказаного будинку. По-третє, в своїй позовній заяві прокурор посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки даний Закон регулює відносини саме з приводу оренди майна, в тому числі і комунального, вважає, що рішення Запорізької міської ради та договору дарування, які позивач оспорює, не мають жодного відношення до правовідносин з приводу оренди. Даний Закон не може бути застосований в даному спорі. Також не може бути прийнято судом до уваги і посилання прокурора на Бюджетний кодекс України, який набув чинності лише з 01 січня 2011 року, тобто після виникнення спірних правовідносин. Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», регулює відносини по приватизації, а не відносини з безоплатного відчуження комунального майна. Вважає, що вказана прокурором правова підстава не має жодного відношення до правовідносин, які виникли між сторонами на підставі оскаржуваного прокурором рішення міської ради та оскаржуваних договорів дарування. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Однак, прокурором не доведено факту порушення прав територіальної громади м. Запоріжжя. Не зазначено, які саме правові норми законодавства України, чинного на час спірних правовідносин, було порушено відповідачами, які саме правові норми діючого законодавства передбачали заборону на безоплатне відчуження об'єкту комунальної власності на користь ОСББ. Також відповдіач-1 зазначив, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Оскаржувані документи були прийняті в період 2009-2010рр., а позов подано більш ніж через чотири роки після їх видання. Вважає, що позов не підлягає задоволенню крім того із-за пропуску позовної давності. Просить в позові відмовити.

Відповідач-2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, зазначивши, крім того на що вказав відповідач-1, про те, що передача спірних приміщень у власність ОСББ «Провулок Тихий» відбулася абсолютно законним шляхом, права територіальної громади м. Запоріжжя жодним чином не були порушені. По-перше, ОСББ перерахувало на соціальні потреби міста більше 40000,00 грн. По-друге, за власні кошти оформило належним чином право комунальної власності на спірні приміщення. По-третє, за власні кошти здійснило повну реконструкцію будинку, в тому числі і нежитлових приміщень, відновило зовнішній вид будинку як об'єкту цінної фонової забудови. По-четверте, будинок, який повинен був бути знесений і мав ступінь зносу 75%, був реконструйований, що підтверджується наступним. Згідно до акту обстеження житлового будинку з метою встановлення його відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання житлового будинку придатним для проживання від 23.09.1985р., знос будинку складає 73%, комісія запропонувала визнати його ветхим, капітальний ремонт виконувати недоцільно. На підставі вказаного акту рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 02.12.1985р. № 366 було вирішено визнати житлові будинки, які містяться у додатку, зокрема, що житлового будинку № 42 по вул. Тургенєва від 16.03.2005 року, ветхими, не придатними до проведення капітального ремонту. Однак, Запорізькою міською радою жодних відновлювальних робіт та будівельних робіт не проводилося, у зв'язку з відсутністю коштів на таке проведення. Члени ж ОСББ «Провулок Тихий» з метою збереження всього будинку, виключно за свої кошти проводили реконструкцію всього будинку. Крім того, ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом. Прокурором, в свою чергу, не зазначено які саме правові норми діючого законодавства, на момент прийняття оскаржуваного рішення, передбачали пряму заборону Запорізькій міській раді на безоплатне відчуження об'єкту комунальної власності на користь ОСББ. Також у своєму відзиві відповдіач-2 заявив про застосування строку позовної давності, який на його думку, позивачем був пропущений. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

16.06.2014р. від прокурора надішли письмові пояснення, в яких зокрема, було зазначено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.11.2011р. з числа позовних вимог, на які не поширюється позовна давність, виключено вимоги про визнання незаконними правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування, якими порушено право власності або інше речове право. Разом з тим, підпунктом 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, орану влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право без урахування позовної давності. Таким чином, на цей час не сплинув строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009 № 54.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням тридцять четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради від 30.09.2009р. № 54 «Про надання згоди на відчуження шляхом безоплатної передачі об'єктів права комунальної власності міста - нежитлових приміщень III, IV в житловому будинку № 42/12 по вул.Тургенєва/пров.Тихий у власність ОСББ «Провулок Тихий» надано згоду на відчуження шляхом безоплатної передачі об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя - нежитлових приміщень ІІІ, ІV/ (крім майстерні № 2 площею 18,3 кв.м.) площею за внутрішніми замірами 29,0 кв.м. та 99,8 кв.м. відповідно житлового будинку № 42/12 по вул. Тургенєва/пров. Тихий у власність об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Провулок Тихий».

07.04.2010р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (дарувальник) та ОСББ "Провулок Тихий" (обдаровуваний, відповідач-2 у справі), на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009р. № 54, був укладений договір дарування частини нежитлового приміщення, за умовами якого, Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради подарувала належне їй, а ОСББ "Провулок Тихий" прийняв в дар 83/100 частин нежитлового приміщення ІV, цокольного поверху літ. А, А1-2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тургенєва буд. 42/пров.Тихий, буд.12, загальною площею 99,8 кв.м. (п. 1 договору).

Згідно п. 2 договору об'єкт належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, форма власності - комунальна, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 371159, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.01.2010р. Право приватної власності дарувальника на об'єкт зареєстровано ОП ЗМБТІ 01.02.2010р., у реєстровій книзі 11, номер запису 2394, реєстраційний № 29510435, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25195283, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25264366, виданим ОП ЗМБТІ 09.02.2010р.

Згідно звіту про незалежну оцінку об'єкта нерухомості, виконаного приватним підприємством «Інженерно-консультаційний центр «С.В.А.- консалтинг» від 12.02.2010р. вартість об'єкта складає 48849 грн. (п. 3 договору).

Відповідно до п. 9 договору право власності на цей об'єкт виникає у обдаровуваного з моменту нотаріального посвідчення цього договору згідно ст. 334 ЦК України.

07.04.2010р. цей договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 428.

19.04.2010р. договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Того ж дня, 07.04.2010р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (дарувальник) та ОСББ "Провулок Тихий" (обдаровуваний, відповідач-2 у справі), на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009р. № 54, був укладений договір дарування нежитлового приміщення, за умовами якого, Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради подарувала належне їй, а ОСББ "Провулок Тихий" прийняв в дар нежитлове приміщення ІІІ цокольного поверху літ. А, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва буд. 42/пров. Тихий, буд.12, загальною площею 29,0 кв.м. (п. 1 договору).

Згідно п. 2 договору об'єкт належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, форма власності - комунальна, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 371160, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.01.2010р. Право приватної власності дарувальника на об'єкт зареєстровано ОП ЗМБТІ 01.02.2010р., у реєстровій книзі 11, номер запису 2394, реєстраційний № 29510393, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25195393, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25264500, виданим ОП ЗМБТІ 09.02.2010р.

Згідно звіту про незалежну оцінку об'єкта нерухомості, виконаного приватним підприємством «Інженерно-консультаційний центр «С.В.А.- консалтинг» від 12.02.2010р. вартість об'єкта складає 14195 грн. (п. 3 договору).

Відповідно до п. 9 договору право власності на цей об'єкт виникає у обдаровуваного з моменту нотаріального посвідчення цього договору згідно ст. 334 ЦК України.

07.04.2010р. цей договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 425.

19.04.2010р. договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Прокурор обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається, на те, що Запорізька міська рада своїм рішенням від 30.09.2009р. № 54 порушила інтереси територіальної громади у зв'язку з неефективним розпорядженням комунальним майном, яке належить територіальній громаді міста Запоріжжя, шляхом укладання договорів дарування та безоплатної передачі комунального нерухомого майна.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального майна», статтю 1 якого визначено, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Тобто даний Закон регулює відносини саме з приводу оренди майна, в тому числі і комунального, однак, не має жодного відношення до правовідносин, які виникли між сторонами на підставі оскаржуваного рішення.

Посилання прокурора на норми Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» також є безпідставним, оскільки цей Закон встановлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом викупу, продажу на аукціоні та за конкурсом. Відносини з безоплатного відчуження комунального майна даний закон не регулює.

Також помилковим є посилання прокурора на Бюджетний кодекс України, оскільки він набрав чинності з 01.01.2011р., тобто після прийняття оскаржуваного рішення міської ради.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурором не зазначено жодної правової норми, діючої на момент прийняття оскаржуваного рішення, яка б передбачала пряму заборону на безоплатне відчуження об'єкту комунальної власності.

Натомість матеріали справи свідчать про наступне.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У частині ст. 16 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 25 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Зі статті 26 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що до виключної компетенції міських рад належить, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

З приписів частин 5, 6 ст. 60 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» слідує, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, вирішувати питання відчуження об'єктів права комунальної власності. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Як вбачається з матеріал справи, згідно акту обстеження стану житлового будинку з метою встановлення його відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання житлового будинку придатним для проживання від 23.09.1985р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Жовтневої ради народних депутатів № 254 від 14.11.1985р., знос будинку по вул. Тургенєва, 42-А складає 73%. Комісією запропоновано визнати його ветхим, капітальний ремонт виконувати недоцільно.

На підставі даного акту, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 11.12.1985р. № 366 «Про визначенні жилих будинків, які знаходяться на балансі жилих органів міських Рад народних депутатів, підприємств, організацій, ветхими, непридатними капітальному ремонту», будинок по вул. Тургенєва, 42-А станом на 01.12.1985р. віднесено до категорії ветхих, непридатних капітальному ремонту.

Відповідно до листа КП «ВРЕЖО № 2» від 02.08.2007р. № 1641-02/18 станом на 31.07.2007р. балансова вартість будинку № 42/12по вул. Тургенєва/пров.Тихий становить 188684,90 грн., знос - 160450,67 грн.

30.04.2009р. житловий будинок по вул. Тургенєва/пров.Тихий, 42/12 передано на баланс ОСББ «Провулок Тихий», про що складено АВІЗО від 30.04.2009р.

Відповідно до інвентарної картки цінної фонової забудови 1991р., вказаний будинок є цінною фоновою забудовою, його можливо відновити шляхом проведення реконструкції всього будинку.

Зазначене свідчить про те, що під час перебування у власності територіальної громади будинок був у занедбалому стані, потребував негайної реконструкції, повного відновлення шляхом проведення капітального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи ОСББ «Тихий провулок» здійснило за власні кошти повну реконструкцію всього будинку та відновило зовнішній вид будинку, як об'єкт цінної фонової забудови.

Представник Запорізької міської ради зазначив, що саме виходячи із принципу доцільності рада від імені територіальної громади м. Запоріжжя здійснила відчудження спірних приміщень, отримавши при цьому грошові кошти на потреби міста, відсутність необхідності за власні кошти територіальної громади проводити повну реконструкцію вказаних приміщень, наявність на території м. Запоріжжя об'єкту цінної фонової забудови, який після отримання його у власність ОСББ став в придатному стані і вже не підлягає зносу як зруйнований.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором не доведено невідповідність оспорюваного рішення вимогам законодавства, яке діяло на час його прийняття, або порушення компетенції при прийнятті зазначеного рішення, що є обов'язковим для визнання акту недійсним.

За таких обставин у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009р. № 54 «Про надання згоди на відчуження шляхом безоплатної передачі об'єктів права комунальної власності міста - нежитлових приміщень III, IV в житловому будинку № 42/12 по вул.Тургенєва/пров.Тихий у власність ОСББ «Провулок Тихий» слід відмовити.

Також прокурор просить визнати недійсними договір дарування частини нежитлового приміщення від 07.04.2010р., укладений між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Провулок Тихий», зареєстрований в реєстрі за реєстраційним № 428, та договір дарування нежитлового приміщення від 07.04.2010р., укладений між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Провулок Тихий», зареєстрований в реєстрі за реєстраційним № 425.

Обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсними договорів прокурор посилається на ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Статтею ж 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009р. № 54, тому підстави для визнання договорів дарування недійсними також відсутні. На момент укладення спірних договорів їх зміст не суперечив приписам Цивільного кодексу України та іншим законам України. Підстав для визнання спірних договорів недійсними судом не встановлено.

Таким чином в задоволенні позову відмовляється в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 12.08.2014р.