Ухвала суду № 40163312, 11.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4441/14

Справа № 646/1259/13-ц Головуючий І-ої інстанції: Сорока О.П.

Категорія: договірні Доповідач: Коростійова В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Гуцал Л.В, Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки недійсним, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд із вказаним позовом.

Просив визнати договір поруки №71869 від 6 грудня 2006 року, укладений між ним і публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «УкрСиббанк», недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст.215, ст.203 ЦК України.

В обґрунтування позову посилався на те, що він цей договір не підписував. Підпис на вказаному договорі вчинений не ним, а невідомою особою. Зазначене свідчить про відсутність його волевиявлення на укладення договору поруки на забезпечення виконання зобов'язань боржника ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором.

Відповідач ПАТ «УкрСиббанк» і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПАТ «Дельта Банк», в особі своїх представників, проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_5 до суду не з'явився.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 березня 2014 року ОСОБА_3 у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 задовольнити. При цьому посилається на: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що 6 грудня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», і ОСОБА_5 укладено договір № 11090437000 про надання споживчого кредиту, згідно якого банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 5000 доларів США, які ОСОБА_5 повинен був повернути не пізніше 6 червня 2008 року (а.с.5-11).

На виконання вказаного зобов'язання АКІБ «УкрСиббанк» 6 грудня 2010 року уклав з ОСОБА_3 договір поруки №71869 (далі - договір поруки), за умовами якого ОСОБА_3 поручився за виконання ОСОБА_5 кредитного зобов'язання (а.с.12-13).

У договорі поруки допущена помилка у прізвищі поручителя - замість «ОСОБА_3» зазначено «ОСОБА_3».

За матеріалами справи «ОСОБА_3» і «ОСОБА_3» є однією і тією самою особою.

Зазначене підтверджується і заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2010 року, яким з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» солідарно заборгованість за вказаним вище кредитним договором у сумі 60322,70 грн. (а.с.14-16).

8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за вказаним кредитним договором (а.с.75-88).

Відмовляючи ОСОБА_3 у позові про визнання договору поруки недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не довів, що договір поруки підписав не він. А тому підстав для визнання цього договору недійсним не має.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Посилання ОСОБА_3 на те, що у договорі поруки підпис від імені поручителя вчинено не ним, а невідомою особою, а отже його волевиявлення на вчинення договору поруки не було, спростовується наявними у справі доказами.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 грудня 2013 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені засл. проф.М.С. Бокаріуса 31 січня 2014 року проведена судова почеркознавча експертиза №12412 за висновками якої підписи від імені ОСОБА_3 у договорі поруки №71869 від 6 грудня 2006 року, розташовані на першому і другому аркуші документа у графі «Поручитель» виконані ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заявив клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, посилаючись на те, що у нього є сумнів у правильності висновку експерта.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» проти призначення повторної судової почеркознавчої експертизи заперечував.

Згідно ч.2 ст.150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Посилання представника ОСОБА_3 на недостатню обґрунтованість проведеної судової почеркознавчої експертизи та на те, що вона суперечить іншим матеріалам справи, не мотивовано і не підтверджено належними доказами.

До того ж, будучи належно повідомленим про час і місце судового засідання, 11 серпня 2014 року ОСОБА_3 та його представник до суду апеляційної інстанції не з'явились.

Доказів того, що проведена за ухвалою суду першої інстанції судова почеркознавча експертиза є необґрунтованою або такою, що суперечить матеріалам справи, ОСОБА_3 не надав, клопотання про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи не мотивував.

З огляду на це, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 серпня 2014 року у задоволенні клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи відмовлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: