Рішення № 40162915, 13.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р.Справа № 916/2321/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Прокурор: Незовибатько О.М. /посвідчення/;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Нестеренко Є.О. за довіреністю від 18.03.2014р.

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про стягнення 9 347 158,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест" про стягнення 9 347 158,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення відповідачем як забудовником прийнятих на себе зобов'язань щодо внесення пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста відповідно до умов договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 446 від 28.11.2013р. після прийняття новозбудованого об'єкту в експлуатацію.

Позивачем та третьою особою заявлені прокурором позовні вимоги були підтримані у повному обсязі.

Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на його безпідставності та необґрунтованості, оскільки умовами договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 446 від 28.11.2013р. передбачено внесення спірного пайового внеску в строк до 01.09.2014р., який на момент пред'явлення даного позову та поставлення рішення є таким, що не настав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 446 від 28.11.2013р. було внесено зміни до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.09.2004р. № 550 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест" на проектування, будівництво багатоповерхового жилого будинку з вбудованим магазином і прибудованою автостоянкою та про умови надання в оренду земельної ділянки площею 0,2128 га за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського,9, шляхом: визначення терміну завершення будівництва до 01.09.2014р.; затверджено договір про пайову участь замовника в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „Центр-Будінвест".

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначеним рішенням було затверджено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 446 від 28.11.2013р. (далі по тексту - договір № 446 від 28.11.2013р.), укладений між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „Центр-Будінвест" (Замовник), у відповідності до умов п.п. 1.1 - 1.3 якого предметом цього договору є пайовий внесок Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси при здійсненні будівництва об'єкта містобудування на умовах, зазначених цим договором, в термін до 01.09.2014р. Назва та місце розташування об'єкта містобудування - багатоповерховий жилий будинок з вбудованими офісними приміщеннями та дворівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9. Цільове призначення об'єкта містобудування - житлове будівництво.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3, 2.4 договору № 446 від 28.11.2013р. Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 9 347 158,00 грн. на розрахунковий рахунок 31513921700007 (згідно з додатком № 1) до завершення будівництва даного об'єкта, у термін до 01.09.2014р. Замовник вже перерахував кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 484 800,00 грн. при будівництві автостоянки згідно з договором на право забудови від 26.09.2005р. № 126/кс. Розрахунок розміру пайової участі складений на підставі вихідних даних Замовника щодо потужності об'єкта будівництва та нормативів для одиниці створеної потужності, затверджений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2013р. № 446. Сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси здійснюється у безготівковій формі на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відкритого для виконання місцевого бюджету Малиновського району за кодом бюджетної класифікації 24170000 „Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту", код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011, на р/р 31513921700007.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2014р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за № ІУ143140590767 було зареєстровано подану відповідачем декларацію про готовність об'єкта - житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9, до експлуатації.

Проте, незважаючи на закінчення будівництва житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9, та прийняття цього об'єкту до експлуатації, ТОВ „Центр-Будінвест" як замовником будівництва не було сплачено коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 9 347 158,00 грн., що підтверджується інформацією, викладеною у листі Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 11.06.2014р. за № 804/2. Викладене зумовило пред'явлення даного позову прокурором в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради як органу, уповноваженого законом на залучення коштів на пайових засадах на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури міста.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, ТОВ „Центр-Будінвест" визнало наявність власного обов'язку щодо внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси в розмірі 9 347 158,00 грн., проте наголошувало на тому, що умовами договору № 446 від 28.11.2013р. встановлено граничний термін виконання спірного зобов'язання - 01.09.2014р., який на момент пред'явлення даного позову та розгляду даної справи є таким, що не настав.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення із відповідача спірних грошових коштів, господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, положеннями ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

При цьому, згідно з положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства, господарський суд зазначає, що обов'язок внесення пайової участі замовника будівництва, хоча й має договірний характер, проте базується на обов'язковості такої участі, яка прямо випливає із закону, тобто зміст вказаних правовідносин допускає обмежене застосування свободи договору. Як вбачається із змісту статті ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", строк виконання обов'язку внесення замовником пайової участі визначається відповідно угодою, укладеною між замовником будівництва та виконавчим органом місцевого самоврядування, проте виконання даного обов'язку у будь-якому разі має бути здійснене до прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію, навіть у випадку, якщо прийняття об'єкту в експлуатацію мало місце раніше за календарну дату, якою визначався строк виконання вказаного зобов'язання забудовником, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тобто, фактично закон пов'язує момент виникнення у замовника будівництва зобов'язання із внесення пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста із настанням будь-якої із подій, що сталась раніше: 1) настання календарної дати, до якої відповідне грошове зобов'язання мало бути виконане відповідно до погодженого у договорі графіку сплати пайової участі; 2) закінчення будівництва об'єкту шляхом прийняття його до експлуатації.

Як було зазначено вище по тексту рішення, 28.02.2014р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за № ІУ143140590767 було зареєстровано подану відповідачем декларацію про готовність об'єкта - житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9, до експлуатації, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" вказаний об'єкт будівництва вважається прийнятим в експлуатацію 28.02.2014р.

Таким чином, незважаючи на той факт, що умовами договору № 446 від 28.11.2013р. строк виконання зобов'язання ТОВ „Центр-Будінвест" із внесення пайової участі у зв'язку із здійснення будівництва житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9, був встановлений до 01.09.2014р., відповідач був зобов'язаний сплатити відповідні грошові кошти в сумі 9 347 158,00 грн. в строк до 28.02.2014р., оскільки саме з цієї календарної дати вказаний будинок вважається прийнятим в експлуатацію.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення покладених на замовника будівництва положеннями ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" зобов'язань, ТОВ „Центр-Будінвест" за фактом прийняття вищезазначеного будинку до експлуатації не сплатило пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста в сумі 9 347 158,00 грн., у зв'язку з чим, вказана сума грошових коштів підлягає стягненню із відповідача в примусовому порядку відповідно до зазначених у договорі № 446 від 28.11.2013р. реквізитів на користь виконавчого комітету Одеської міської ради.

При цьому, судом відхиляються посилання відповідача на неправомірність пред'явлення даного позову прокурором через відсутність факту порушення інтересів держави з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно з ч. 1 ст. 36 цього ж Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися та мотивовуватися прокурором.

Відповідно до п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)") прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України „Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. При цьому, положеннями ст. 1 названого Закону передбачено, що виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

За приписами ст. 142 Конституції України та ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Відповідно до ч.ч. 3, 10 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Так, як вбачається із матеріалів справи, даний позов був пред'явлений прокурором з метою стягнення в дохід місцевого бюджету коштів, які неправомірно не були сплачені відповідачем як замовником будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Оскільки надходження коштів від пайової участі є джерелом формування доходів місцевого бюджету, за рахунок яких забезпечується розвиток інфраструктури населеного пункту, пред'явлення даного позову прокурором направлено на захист інтересів держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування, правомірно визначеного прокурором в якості позивача.

Більш того, суд звертає увагу ТОВ „Центр-Будінвест" на тому, що відсутність факту порушення інтересів держави або неправомірне визначення прокурором органу, уповноваженому здійснювати функції держави у спірних відносинах при пред'явлені відповідного позову, є підставою для залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, а не для відмови у задоволенні пред'явлених прокурором позовних вимог.

Таким чином, господарським судом відхиляються заперечення відповідача проти позову, засновані на факті відсутності порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та, відповідно, на відсутності необхідності вжиття прокурором заходів реагування у вигляді пред'явлення позову як декларативні та необґрунтовані.

Правова позиція суду з цього питання підтверджується численною судовою практикою, що знайшло своє відображення зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2014р. по справі № 909/1526/13.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, на підставі ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 6 ЦК України, ст.ст. 39, 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення із ТОВ „Центр-Будінвест" внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 9 347 158,00 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача шляхом присудження до стягнення відповідної суми в дохід державного бюджету в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України „Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 6 ЦК України, ст.ст. 39, 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест" /65026, м. Одеса, вул. Гололя, 7, кв. 1, код ЄДРПОУ 26276099/ на користь виконавчого комітету Одеської міської ради /65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691/ на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відкритого для виконання місцевого бюджету Малиновського району за кодом бюджетної класифікації 24170000 „Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту", код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011, на р/р 31513921700007, внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 9 347 158 грн. 00 коп. /дев'ять мільйонів триста сорок сім тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 00 коп./. Наказ видати.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Центр-Будінвест" /65026, м. Одеса, вул. Гололя, 7, кв. 1, код ЄДРПОУ 26276099/ до державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997, через Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби судовий збір в сумі 73 080 грн. 00 коп. /сімдесят три тисячі вісімдесят три грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 14.08.2014р.

Суддя С.П. Желєзна