Постанова № 40160287, 07.08.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1142/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача - Слюсар О.В.

представника відповідача - Міровського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек- Інвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2014 року №0007211501 форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 13647,00 грн. та №0007221501 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 13647,00 грн. і застосування штрафних санкцій на загальну суму 3412,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, з підстав, посилаючись на обгрунтованість висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатом проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Барлінек Інвест» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Проминтекс» за травень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, складено акт перевірки №681/1501/34004579 від 20.03.2014 року.

У відповідності до зазначеного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Барлінек Інвест», а саме:

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при відображені в уточнюючому розрахунку з ПДВ за травень 2012 року (вх.№9037766657 від 03.07.2012 року) завищило від'ємне значення з ПДВ, в сумі 13647,00 грн.;

- п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при відображенні в уточнюючому розрахунку з ПДВ за червень 2012 року (вх.№9046063744 від 03.08.2012 року) завищило суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, в сумі 13647,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ 02.04.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0007211501 форми «В4», яким зменшено товариству розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 13647,00 грн.;

- №0007221501 форми «В1», яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 13647,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3412,00 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями, звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків надав достатньо доказів порушень закону позивачем. Зокрема, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про вірність висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Барлінек Інвест» та контрагентом ТОВ «Промінтекс» та правомірність зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з постановою суду І інстанції, та дослідивши правомірність вищезазначених висновків відповідача щодо порушень, виявлених під час перевірки, прийшла до наступного висновку.

Встановлено, що 13 квітня 2012 року між TOB «Барлінек Інвест» та TOB «Проминтекс» був укладений договір купівлі-продажу товарів № 18/ЗК за умовами якого TOB «Проминтекс» зобов'язувалося систематично передавати (продавати) товар (фриза/дуб/; дошка /дуб/; фриза/ясен/; дошка /ясен/), а TOB «Барлінек Інвест» - прийняти та оплатити його вартість. Реалізовуючи умови даного Договору, TOB «Проминтекс» поставило на склад TOB «Барлінек Інвест», який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В, дошку та фрезу дубову. На підтвердження здійснення господарських операцій TOB «Барлінек Інвест» з TOB «Проминтекс», позивачем надано наступні документи: договір купівлі-продажу товарів №18/ЗК від 13.04.2012 року; специфікацію на товар - фризу та дошку (дуб, ясен) (додатки №1 та №2 до договору №18/ЗК); товарно-транспортні накладні №23-041 від 23.04.2012 року, №24-041 від 24.04.2012 року, згідно яких TOB «Проминтекс» поставив позивачу вантаж, а саме фризу та дошку; видаткові накладні №РН-0000772 від 23.04.2012 року та №РН-0000780 від 24.04.2012 року; податкові накладні №772 від 23.04.2012 року та №780 від 24.04.2012 року; платіжні доручення №6830 від 06.06.2012 року та №7002 від 07.06.2012 року, згідно яких позивач здійснив оплату за товар придбаний у TOB «Проминтекс»; прибуткові накладні №БИ-0004332 та №БИ-0004333 від 01.05.2012 року; звіт про переміщення номенклатури на складах; оборотно-сальдові відомості по рахунку №202.

Надаючи оцінку реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей TOB «Барлінек Інвест» у TOB «Проминтекс», на виконання яких позивачем пред'явленні вище вказані первинні документи, суд першої інстанції, керуючись ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, врахував наявність судового рішення у кримінальній справі стосовно власника TOB «Проминтекс» (вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2013 року у справі №1-кп/489/410/13).

Так, вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2013 року у справі №1-кп/489/410/13 власника ТОВ «Проминтекс» - Шевчука А.М. визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.205, ч.1 ст. 358 КК України.

За таких обставин, суд першої інстанції вважає, що наявність у позивача договору, податкових та видаткових накладних, ТТН, виписаних контрагентом, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для включення сум, сплачених за такими документами, до складу податкового кредиту за охоплений перевіркою період.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, в порушення процесуальних норм КАС України, невірно застосовано приписи ч.4 ст. 72 даного Кодексу.

Так, частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу даної норми слідує, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі звільняються від доказування фактів, встановлених рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. В даному випадку, сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Суб'єктивними межами даної норми є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.

Таким чином, обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються наступні умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Так, Пленум ВС України у п. 7 постанови № 14 від 18.12.2009 р. наголошує, що особи, які не брали участь у цивільній, господарській чи адміністративній справі, в якій судом ухвалене відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цим судовим рішенням: «Оскільки обставши, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК), то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.»

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано ч.4 ст. 72 КАС України, оскільки ні позивач, ні відповідач не були стороною у кримінальній справі № 1-кп/489/410/1, вирок у якій суд прийняв до уваги і на підставі якого відмовив позивачу у задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні податковим органом, ні судом першої інстанції не було визнано первинні документи, якими підтверджуються вказані вище господарські відносини між TOB «Барлінек Інвест» та TOB «Проминтекс» недійсними.

Таким чином, за результатом апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно, з дотриманням вимог Податкового кодексу України сформував суми податкового кредиту за травень 2012 року по фінансово-господарській операції з вищевказаним суб'єктом господарювання в загальній сумі 13647,00 грн., і як наслідок, правомірно включив вказану суму до бюджетного відшкодування.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2014 року №0007211501 форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 13647,00 грн. та №0007221501 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 13647,00 грн. і застосування штрафних санкцій на загальну суму 3412,00 грн.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 1096,20 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 02.04.2014 року №0007211501 форми В4 та №0007221501 форми В1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" судові витрати у розмірі 1096 (тисяча дев'яносто шість) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "14" серпня 2014 р.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.