Рішення № 40155727, 08.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10426/14 08.08.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "доПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"простягнення 1904 грн. 65 коп.Представники: від позивача: не з'явилисьвід відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.05.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення 1904 грн. 65 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу TATA LPT9613/58, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу, Audi A6, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1534432, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2014 порушено провадження у справі № 910/10426/14 та справу призначено до розгляду на 23.06.2014.

19.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 розгляд справи № 910/10426/14 було відкладено на 11.07.2014 у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2014 розгляд справи № 910/10426/14 було відкладено на 25.07.2014 у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів та направлено запит до Галицького районного суду м. Львова для надання копій матеріалів адміністративної справи № 1304/5832/12.

25.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2014 розгляд справи відкладено на 08.08.2014 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

04.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 08.08.2014 представники сторін не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розглянувши подане через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 08.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей № 9029703 про дорожньо-транспортну пригоду, сформованих АІПС ДТП станом на 14.11.2012, постанови Галицького районного суду м. Львова від 19.07.2012 у справі № 1304/5832/12 та матеріалів адміністративної справи № 1304/5832/12 (протоколу про адміністративне правопорушення серії ВС1 №281396, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.06.2012, схеми огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.06.2013 та пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди) встановлено, що 30.06.2012 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Audi A6, державний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення з транспортним засобом Subaru, державний номер НОМЕР_3, який внаслідок інерції здійснив зіткнення з автомобілем TATA LPT9613/58, державний номер НОМЕР_1, в результаті чого було заподіяно матеріальні збитки транспортним засобам.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту № 492-ф/11ЛВ від 02.06.2011, укладеним між Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар» (страхувальник), застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки TATA LPT9613/58, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до акту виконаних робіт по ремонту автомобіля № А-2 від 25.07.2012, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмар», фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля TATA LPT9613/58, державний номер НОМЕР_1, склала 1904 грн 65 коп.

Наведені у акті виконаних робіт по ремонту автомобіля № А-2 від 25.07.2012 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у Відомостях № 9029703 про дорожньо-транспортну пригоду та акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 03.07.2012, що також не було спростовано сторонами.

Згідно зі страховим актом, складеним позивачем, № 2012/V/OMOD06042/VESKO20037 від 20.08.2012 та розрахунком страхового відшкодування розмір страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 492-ф/11ЛВ від 02.06.2011, склав 1904 грн 65 коп.

22.08.2012 позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 1904 грн 65 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар», що підтверджується платіжним дорученням № 40051 від 22.08.2012 (призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно акту № VESKO20037 на ремонт авто за акт № А-2 від 25.07.12. Без ПДВ.»), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, станом на 30.06.2012 цивільна відповідальність власника транспортного засобу Audi A6, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1534432 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 0 грн.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу заяву про регресні вимоги №2207АР від 25.12.2012 (по суті, заяву на виплату страхового відшкодування).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток (заміна кредитора у зобов'язанні).

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Audi A6, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1534432, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Audi A6, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу TATA LPT9613/58, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Суд приходить до висновку, що проведення оцінки завданої шкоди є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методикик значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля TATA LPT9613/58, державний номер НОМЕР_1 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1534432 розмір франшизи складає 0 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 1904 грн. 65 коп.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) кошти у розмірі 1904 (одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 65 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 13.08.2014

Суддя І.М. Отрош