Рішення № 40155718, 11.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14048/14 11.08.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"доПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"простягнення 2168 грн 50 коп.Представники: від позивача: Микитенко Д.М. - представник за довіреністю № 199 від 19.12.2013від відповідача: Волчек Н.М. - представник за довіреністю № 111-1-4/38-Ю від 22.12.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення 2168 грн 50 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Geely, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/4668832, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14048/14 та розгляд справи призначено до розгляду на 28.07.2014.

22.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 розгляд справи відкладено на 11.08.2014, у зв'язку неявку представника відповідача у судове засідання та необхідністю подання сторонами доказів по справі.

29.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов витяг з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

У судове засідання 11.08.2014 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 11.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9212884, виданої Управлінням Державтоінспекції ГУМВС України в Харківській області (вих. № Д/2509 від 31.07.2013), та постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.09.2013 у справі № 639/7108/13-п (3/639/2005/2013) встановлено, що ОСОБА_3 08.06.2013, керуючи автомобілем Geely, державний номер НОМЕР_1, порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, а також встановлено, що ОСОБА_4 08.06.2013, керуючи автомобілем Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, порушила пункт 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Geely, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 користується автомобілем Geely, державний номер НОМЕР_1, на підставі договору оренди автомобіля від 09.04.2013, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, а також договору фінансового лізингу № 323/09/12-Н від 28.09.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6.

09.10.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0112-00115-0880, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Geely, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до умов пункту 15 договору страхування строк дії договору визначено з 11.10.2012 по 10.10.2013.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 19/06/13 від 11.06.2013, складеного оцінювачем ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 19.02.2005, свідоцтво про реєстрація в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4 від 17.06.2005,сертифікат суб'єкта оцінювача діяльності НОМЕР_5 від 07.11.2012, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 від 31.10.2012), вартість відновлювального ремонту автомобіля Geely, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням фізичного зносу, складає 4436 грн 14 коп. (з ПДВ).

Відповідно до рахунку-фактури № 7890 від 26.06.2013 та рахунку-фактури № 7853 від 26.06.2013 вартість ремонтних робіт автомобіля Geely, державний номер НОМЕР_1, складає 4944 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що наведені в рахунках-фактурах № 7890 від 26.06.2013 та № 7853 від 26.06.2013, виставлених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці про дорожньо-транспортну пригоду, складеної за обставинами ДТП, виданій Відділом Державтоінспекції ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Згідно зі страховим актом, складеним позивачем, № 1202-1164/13 від 19.08.2013, розмір страхового відшкодування складає 4337 грн 00 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування № 1795 від 12.08.2013 позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 4337 грн 00 коп. на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, що підтверджується платіжним дорученням № 17275 від 20.08.2013, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент скоєння ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4668832 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн 00 коп.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу № 3749 від 25.11.2013 та документи в підтвердження розміру страхового відшкодування, яка була отримана останнім 28.11.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411916408226.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4668832, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу Geely, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача.

Судом встановлено, що з огляду на встановлення у звіті про оцінку колісного транспортного засобу № 19/06/13 від 11.06.2013 наявність коефіцієнту фізичного зносу, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу повинна визначатись відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 19/06/13 від 11.06.2013. Таким чином, вартість відновлювального ремонту автотранспортного засобу Geely, державний номер НОМЕР_1, становить 4436 грн 14 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

До таких обставин може бути віднесено ступінь вини кожного завдавача, їх матеріальне становище, часткове відшкодування шкоди в добровільному порядку тощо.

Відповідно до положень пунктів 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Таким чином, розмір частки відшкодування шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.09.2013 у справі № 639/7108/13-п ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у порушенні Правил дорожнього руху України.

При визначенні розміру відшкодування шкоди суд виходить із безпосереднього змісту постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.09.2013 у справі № 639/7108/13-п, а також приймає до уваги той факт, що судом встановлено вину обох учасників дорожньо-транспортної пригоди у порушенні Правил дорожнього руху України.

Враховуючи вищевикладені норми, вина учасників дорожньо-транспортної пригоди визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування має становити 50 відсотків, що не заперечується сторонами.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4668832 розмір франшизи складає 0 грн 00 коп., розмір страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн 00 коп.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4668832 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 2168 грн 50 коп. (50 % суми виплаченої позивачем в рахунок оплати відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2, ідентифікаційний код 36086124) грошові кошти у розмірі 2168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн 50 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.08.2014

Суддя І.М. Отрош