Ухвала суду № 40150974, 28.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/1460/14-к Головуючий І інстанції

провадження № 11-кп/790/458/14 Діденко С.А.

категорія ч.1 cт. 296 КК України Доповідач Мікулін М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Мікуліна М.І.

суддів Пашнєва Г.Г.,

Долгова Ю.Д.

при секретарі Лободенко К.М.

за участю прокурора Сурженко М.О.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 11-кп/790/458/14 за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року у відношенні ОСОБА_6,-

ВСТАНОВИЛА:

Цім вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Старотітарівська Темрюкського району Краснодарського краю РФ, громадянина України, з середньою освітою не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,-

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі з звільненням в силу ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на два роки. Згідно зі ст. 76 КК України зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну мешкання та роботи.

Стягнено з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.

Як встановив суд, 04 січня 2014 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_6, будучі у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у кафе "Погребок" за адресою: вул. Ком. Корка, 44 м. Харкова, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу раніше йому незнайомої ОСОБА_7, безпідставно, діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, умисно, діючи з особливою зухвалістю, завдав останній один удар кулаком в область лівої вушної раковини. Вказані дії ОСОБА_6 тривали протягом 10-15 хвилин, потягли за собою спричинення потерпілій легкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі представник потерпілої порушив питання про скасування судового рішення у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого. На обґрунтування своїх доводів посилаються на те, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише при ізоляції його від суспільства, оскільки обвинувачений під час судового розгляду визнавав свою провину та щиро розкаявся у скоєному під тиском страху відбування покарання. В апеляції міститься просьба постановити новий вирок без застосування ст. 75 КК України.

Під час підготовки до апеляційного розгляду від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, з наведених у цьому процесуальному документі підстав, вважає доводи апеляції такими, що не підлягають задоволенню.

Апеляційним судом були належним чином повідомлені учасники процесу про день, час та місце розгляду провадження, однак потерпіла ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися та про уважність неявки не повідомили. У судовому засіданні учасники процесу не заперечували проти розгляду провадження у відсутності останніх, а тому в силу ч. 4 ст. 405 КПК України така неявка потерпілої та її представника не перешкоджає розгляду провадження.

Заслухавши доповідача, вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, оскільки учасники судового розгляду не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо фактичних обставин та ці обставини ніким не заперечувались, суд першої інстанції в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України розглянув справу. Тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК Україні такі обставини апеляційним судом не переглядаються.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, місцевий суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного, в тому числі ті, на які є посилання в апеляційний скарзі.

Суд першої інстанції також врахував, що ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння визнано судом обставиною, що обтяжує ОСОБА_6 покарання.

Між тим, в силу ст. 66 КК України щире каяття визнано судом обставиною, що пом'якшує ОСОБА_6 покарання.

Окрім того, під час досудового слідства і розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_6 ніяких правопорушень не вчинив.

Як видно з вироку, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд виходив з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

З огляду на викладене, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно з вимогами ст. 75 КК України звільнив обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на останнього обов'язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів не може погодитися з наведеними в апеляційної скарзі доводами про неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного обвинуваченому покарання тяжкості вчиненого злочину і його особі внаслідок м'якості.

Приймаючи таке рішення, колегія судів також враховує, що в ході досудового слідства і судового розгляду у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався, що не потягло перешкод для прийняття процесуальних рішень.

Враховує колегія суддів і ту обставину, що в силу ст. ст. 75, 78 КК України звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, само по собі, не звільняє його від цього покарання у разі невиконання обвинуваченим покладеного на нього судом першої інстанції обов'язку.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 426, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року у відношенні ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення цього судового рішення.

Головуючий суддя

Судді