Ухвала суду № 40150229, 14.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 серпня 2014 року м. Київ № 826/11900/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1до Голови Дарницького районного суду м. Києва Пойди С.М.про зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача вручити йому копію ухвали Дарницького районного суду м. Києва, постановленої 11.03.2014 р. у справі № 753/4399/14-к.

Крім того, позивач просить постановити окрему ухвалу відносно відповідача з направленням її до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для розгляду та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 06.03.2014 р. в установленому порядку, на підставі відповідних норм КПК України, як потерпілий, звернувся до Дарницького районного суду із заявою про відвід слідчого Грищенко О.О., яку чомусь розглянули у його відсутність і 11.03.2014 р. постановили ухвалу, але вручення її копії до теперішнього часу добитися не можливо, незважаючи на неодноразові вимоги до відповідача.

Позивач також зазначає, що 24.03.2014 р. він отримав супровідний лист за підписом судді Трусової Т.О. про направлення копії ухвали, але це не відповідає дійсності та надумано, так як до названого супровідного листу прикріплений чистий аркуш, тобто, як зазначає позивач, муляж копії ухвали з метою підробки поштового відправлення.

На заяву позивача від 26.03.2014 р., він отримав листа, який, як зазначає позивач, є прямим доказом того, що відповідач особисто зацікавлений у неврученні йому копії ухвали, так як за його змістом трактується направлення на адресу заявника копії ухвали від 11.03.2014 р., але відсутня будь-яка інформація про додаток копії цієї ухвали до цього супровідного. Крім того, як зазначає позивач, цією відповіддю відповідач признав факт фальсифікації поштового вкладення, так як в його адресу, нібито, направляв копію ухвали без стягнення відповідного судового збору, що передбачено п/п. 1 п. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за повторну видачу копії судового рішення.

При цьому, із згаданого листа від 03.04.2014 р. відповідача вбачається повторне направлення позивачу копії вищезгаданої ухвали.

Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Основними ознаками правовідносин, з яких виникають публічно-правові спори, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказаних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то такий спір не є адміністративним спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку, з аналізу змісту позовної заяви та доданих матеріалів, вбачається, що доводи позивача по суті зводяться до незгоди з процесуальними діями суду щодо направлення йому в порядку КПК України копії судового рішення.

Таким чином, позивач оскаржує до адміністративного суду не дії, рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з управлінськими функціями, а дії, які стосуються здійснення правосуддя відповідно до визначеного законом порядку.

В контексті наведеного суд зазначає, що згідно положень статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і відповідно дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя оскаржується лише в порядку, визначеному законодавством про судочинство.

Разом з цим, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» встановлено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Отже, у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Відтак, враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду у судах у зв'язку з відсутністю публічно-правових відносин, на які поширюється юрисдикція адміністративного суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного у сукупності, суддя приходить до висновку, що в даному випадку позов не підлягає розгляду у судах у зв'язку з відсутністю правовідносин, на які поширюється юрисдикція судів України, а отже у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Копію ухвали направити позивачу.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін