Ухвала суду № 40146394, 20.05.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/237/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Піцик В.М. Провадження № 22-ц/789/545/14 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Шевчук Г. М., Бершадської Г. В.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю представника ПАТ

"УкрСиббанк" Новака В.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 20 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (далі ПАТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 03 серпня 2007 року з ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11193979000, за умовами якого він отримав 34500 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення договору в національній валюті становило 174225 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50% річних з терміном їх повернення до 03 серпня 2017 року.

В наступному - 08 грудня 2011 року та 14 грудня 2011 року, ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладались додаткові угоди до Договору про надання споживчого кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №11193979000, 06 червня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1, згідно якого поручитель несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2 по зобов'язаннях кредитного договору перед кредитором.

14 грудня 2011 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору поруки №1 від 03 серпня 2007 року.

Просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість в сумі 182231 грн. 45 коп., посилаючись на те, що відповідачі взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту не виконують.

Рішенням Заліщицького районного суду від 20 березня 2014 року вирішено: "Позов задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, жителів АДРЕСА_1 Тернопільської області в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків код ЄРДПОУ 09807750, розрахунковий рахунок № 2909000000113, МФО 351005, 182231 (сто вісімдесят дві тисячі двісті тридцять одну) гривню 45 копійок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, жителів АДРЕСА_1 Тернопільської області в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків код ЄРДПОУ 09807750, розрахунковий рахунок № 2909000000113, МФО 351005, 1822 (одну тисячу вісімсот двадцять дві ) гривні 31 копійку судових витрат."

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити, мотивуючи тим, що суд неповно встановив обставини справи, не дав належної оцінки доказам у справі та вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначив, що суд не дав відповідної оцінки тим обставинам, що в порушення пункту 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", чинної на час укладення договору, та п. 3.2 та 6.2 Договору, позивач не надіслав йому письмового повідомлення про усунення порушень виконання умов договору і, таким чином, безпідставно став вимагати дострокового повернення споживчого кредиту. Також Банк не надав йому оригіналу кредитного договору, чим обмежив його у праві на відкликання згоди на укладення договору (ч.1 пункту 6 статті 11Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції, чинної на час укладення договору). Крім того, Банком не доведена заборгованість за кредитним договором, а також суд не врахував, що порука ОСОБА_3 є такою, що припинилася в силу частини 4 статті 559 ЦК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доводи апелянта суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 03 серпня 2007 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ "УкрСиббанк" договір про надання споживчого кредиту №11193979000 і отримав кредит у розмірі 34500 доларів США із сплатою 13,50% річних з терміном їх повернення до 03 серпня 2017 року.

У подальшому до споживчого кредиту між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 08 липня 2009 року та додаткову угоду №2 від 14 грудня 2011 року.

06 червня 2008 року з ОСОБА_3 був укладений договір поруки №1, згідно якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11193979000 від 03 серпня 2007 року (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.4 договору поруки, відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

14 грудня 2011 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки №1 від 03 серпня 2007 року.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору та вимог вищевказаного Закону, свої зобов'язання не виконує.

Так станом на 03 лютого 2014 року виникла заборгованість у розмірі 182231 гривню 45 копійок, яка складається з:

- заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 147522 гривні 47 копійок,

- заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 28354 гривні 35 копійок,

- пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 4520 гривень 76 копійок,

- пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 1833 гривні 87 копійок,

Вказана заборгованість стверджується розширеною довідкою-розрахунком ПАТ "УкрСиббанк" станом на 03 лютого 2014 року.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Суму заборгованості суд стягнув з ОСОБА_2, ОСОБА_3 з вищенаведених підстав.

Посилання апелянта на відсутність законних підстав для дострокового повернення кредиту, є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що позивач не надіслав йому письмового повідомлення про дострокове повернення кредиту спростовуються письмовою вимогою ПАТ "УкрСиббанк" №30-11/7598 від 16 січня 2014 року, отриманого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рекомендованими листами з яких вбачається, що письмову вимогу їм було вручено 28 січня 2014 року. При цьому, колегія суддів бере до уваги той факт, що на час вирішення спору відповідачі заборгованості по кредиту не сплатили.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що Банк не надав йому оригіналу кредитного договору, чим обмежив його у праві на відкликання згоди на укладення договору (ч.1 пункту 6 статті 11Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції чинної на час укладення договору), оскільки відповідач з умовами договору був ознайомлений, про що засвідчують підписи на сторінках Договору, отримав кошти і реально розпорядився ними, що вказує на те, що з умовами договору він погодився, і з часу укладення договору питання про відкликання згоди на його укладення не порушував.

Доводи про те, що порука ОСОБА_3 є припинена, у зв'язку з чим суд безпідставно стягнув кошти в солідарному порядку, колегія суддів до уваги не бере, оскільки це не порушує права апелянта ОСОБА_2, а сам ОСОБА_3 рішення суду в апеляційному порядку не оскаржив.

Суд першої інстанції на підставі матеріалів справи вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з підстав викладених в апеляційній скарзі немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області З.Є. Ткач