Постанова № 40145508, 13.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Справа№ 907/311/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. (суддя Ярмак О.М.) у справі № 907/311/14

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

в особі Відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний

банк «Надра» Ужгородське регіональне управління

про стягнення боргу (111 706, 48 грн.)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (довіреність від 22.01.2014р.);

від відповідача (скаржник): не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року у справі № 907/311/14 частково задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Ужгородське регіональне управління 109 253, 70 грн. основного боргу, 2 185, 07 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Ухвалою суду від 24.07.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» у якій, скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. у справі № 907/311/14 в частині стягнення з ПАТ «КБ «Надра» в особі відділення ПАТ «КБ «Надра» Ужгородське регіональне управління на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 109 253, 70 грн. основного боргу та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.

У зв'язку із зміною складу суду розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014р., апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження зміненим складом суду ухвалою від 12.08.2014р..

За твердженнями апелянта, позивачем, в порушення умов договору суборенди не виставлено відповідачеві рахунків по орендній платі за червень-грудень 2013р. та січень-лютий 2014р., у зв'язку з чим у відповідача відсутні будь-які підстави сплачувати орендну плату за вказані місяці, а рішення суду про задоволення вимог позивача прийняте внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права, відповідно підлягає скасуванню.

Окрім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що стягнення коштів за спірним рішенням саме з відділення ПАТ «КБ «Надра» Ужгородське регіональне управління, яке не уповноважене представляти інтереси ПАТ «КБ «Надра» в спірних правовідносинах є абсолютно безпідставним.

В судове засідання не з'явились представники відповідача - ПАТ «КБ «Надра», однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду апеляційної скарги судом відхилене, оскільки неможливість представника взяти участь в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги, стороною у справі є ПАТ КБ «Надра», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представника позивача та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 03.02.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як орендодавцем та ВАТ «КБ «Надра», як суборендарем, укладено договір суборенди, на умовах якого в користування банку передано приміщення площею 104,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено актом прийому-передачі майна в суборенду від 03.02.2005р. (аркуш справи 18 першого тому).

В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором суборенди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58 (ст. 774, 759, 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності...; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.08.2007р.) строк суборенди встановлюється на 12 років з дня передачі суборендованого майна суборендарю, що підтверджується актом прийому-передачі майна в суборенду…

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Предметом розгляду у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за користування переданим в суборенду приміщенням в сумі 109 253, 70 грн. за період червень-грудень 2013р та січень-лютий 2014р., а також нарахованих за допущене прострочення в оплаті, згідно ст. 625 ЦК України, сум інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 1 251, 53 грн. та 1 201, 25 грн..

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

За умовами договору (п. 4.2, 4.3 в редакції додаткової угоди № 2 від 30.04.2009р.) розмір орендної плати за місяць становить 12 139, 30 грн.; орендна плата сплачується орендарем щомісячно, за попередній місяць, до 5 числа поточного місяця, на підставі рахунку, отриманого від орендодавця та акту приймання-передачі послуг оренди за попередній місяць; орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату сторонами акту приймання-передачі послуг оренди за попередній місяць.

Здійснення орендного користування за спірний період (червень 2013р. - лютий 2014р.) підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі наданих послуг, копії яких долучені до матеріалів справи.

З урахуванням вказаних умов договору, у відношенні заявленої до стягнення суми боргу (109 253, 70 грн.) обов'язок сплати орендних платежів виник з договору суборенди від 03.02.2005р. (період орендного користування з червня 2013р. по лютий 2014р.), і станом на час звернення позивача до суду є таким, що настав.

Належного виконання зобов'язання по погашенню заборгованості згідно договору суду не надано, а сума боргу, щодо якої місцевим господарським судом прийнято рішення про стягнення, є документально підтвердженою матеріалами справи.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що єдиною підставою для сплати відповідачем орендної плати є саме рахунки, докази направлення яких відсутні в матеріалах справи, судом апеляційної інстанції повністю відхиляються, є необгрунтованими виходячи з наступного.

Підставою виникнення обов'язку відповідача здійснити оплату за користування приміщенням переданим в суборенду, є договір укладений з позивачем 03.02.2005р. (ст. 626 ЦК України), а зобов'язання провести оплату має виконуватись відповідно до погоджених таким договором умов та встановлених вимог чинного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Умовами договору (п. 4.3 в редакції додаткової угоди № 2 від 30.04.2009р.) встановлений строк у який щомісячно має виконуватись зобов'язання орендаря, і такий визначений до 5 числа поточного місяця.

Проведення оплати у погоджений договором строк (до 5 числа поточного місяця), у відповідності з умовами договору (п. 4.3), могло бути проведено відповідачем, не виключно на підставі рахунку, отриманого від орендодавця, а і на підставі акту приймання-передачі послуг оренди за попередній місяць, які підписані сторонами та залучені до матеріалів справи (аркуш справи 64-71).

Такими, що обґрунтовуються належною оцінкою доказів наявних у справі є висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності обставин, що були б підставою для звільнення його від обов'язку оплати суборендних платежів за користування приміщенням за період червень-грудень 2013р. та січень-лютий 2014р. по договору від 03.02.2005р..

У п. 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.04.2009р.) сторони погодили, що орендна плата не нараховується та не підлягає сплаті орендарем з дати припинення дії цього договору відповідно до його умов та чинного законодавства України та/або з дати фактичного звільнення приміщення.

Документів, які б свідчили про настання обумовлених обставин (припинення дії договору у встановленому порядку чи фактичного звільнення приміщення) у спірному періоді, матеріали справи не містять, а відсутність доказів надіслання рахунків на оплату не звільняє орендаря від виконання зобов'язання по проведенню платежу у встановлений договором строк, оскільки таких умов сторони не погоджували.

Можливе не надсилання рахунків орендарю не є обставиною, що ставить в залежність настання строку виконання зобов'язання по здійсненню орендних платежів, а відповідно до умов погоджених сторонами у п. 4.3 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.04.2009р.) орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату сторонами акту приймання-передачі послуг оренди за попередній місяць.

Обгрунтованим та таким, що здійснене при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з урахуванням погоджених сторонами умов договору є відхилення судом вимог позивача про стягнення сум інфляційних збитків та 3% річних за несвоєчасну оплату суборендних платежів при відсутності доказів надсилання оформлених позивачем рахунків № 41 від 30.06.2013р., № 42 від 31.07.2013р., № 43 від 31.08.2013р., № 44 від 30.09.2013р., № 45 від 31.10.2013р., № 46 від 30.11.2013р., № 47 від 31.12.2013р., № 48 від 31.01.2014р., № 49 від 28.02.2014р..

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи чи про порушення або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки, згідно положень ст. 43 ГПК України, судом першої інстанції було надано належну оцінку наявним у справі доказам в сукупності з іншими наданими доказами.

Взагалі безпідставними та такими, що не відповідають дійсності є твердження скаржника про стягнення коштів за спірним рішенням саме з відділення ПАТ «КБ «Надра» Ужгородське регіональне управління, оскільки рішення суду прийняте у відношенні вимог до юридичної особи - ПАТ «КБ «Надра», а не відокремленого підрозділу який не має статусу юридичної особи.

В рішенні суду від 01.07.2014р. не вказувалось про стягнення коштів з відділення банку, а оскільки спір, що є предметом розгляду за заявленим позовом стосувався виконання договору суборенди укладеного у зв'язку з діяльністю відокремленого підрозділу банку, судом в резолютивній частині рішення зазначено про стягнення коштів саме з юридичної особи (ПАТ «КБ «Надра») в особі його відокремленого підрозділу (відділення ПАТ «КБ «Надра» Ужгородське регіональне управління).

При цьому, умовами договору суборенди (п. 4.1 в редакції додаткової угоди № 2 від 31.04.2009р.) сторони прямо передбачили, що орендна плата за користування орендованим майном перераховується у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця, зазначений у договорі; витрати по сплаті орендної плати за даним договором відносяться до витрат Філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. у справі № 907/311/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 907/311/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала