Постанова № 40139257, 17.07.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3236/14-а

Провадження №2-а/405/146/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарського Ігоря Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарського І.О. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування позову зазначив, що 31.03.2014 року відповідачем відносно нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 359400 за порушення вимог п.18.1 ПДР України, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та в подальшому винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст.ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, постанова не відповідає обставинам справи, є незаконною та необ'єктивною, докази вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП відсутні, в зв'язку з чим просив визнати дії інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарського І.О. протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 359400 від 31.03.2014 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи належним чином повідомлений, надав заяву за вх.№18369 від 17 червня 2014 року, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи відсутні.

Зваживши обставини, викладені в позовній заяві, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 березня 2014 року інспектором взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарським І.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 074256 за порушення п. 18.1 ПДР України та в подальшому винесено постанову серії ПС1 № 359400 в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Постанова мотивована тим, що 31 березня 2014 року о 14 год. 39 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем "ВАЗ 2106", державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Башкірській в м. Кіровограді, не дав дорогу пішоходу, що перебував на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Правомірність та законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення оскаржується позивачем.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками .

Відповідно до п.18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи із норм, викладених в ст. 71 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на зазначене, беручи до уваги твердження позивача про те, що він, керуючи 31.03.2014 року транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, не порушував вимог п. 18.1 ПДР України, оскільки пішоходів на проїжджій частині не було, зазначені твердження позивача не спростовані, суд приходить до висновку, що постанова серії ПС1 № 359400 від 31 березня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена суб'єктом владних повноважень - інспектором взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарським І.О. відносно ОСОБА_1, не містить достатніх та беззаперечних доказів порушення останнім вимог п. 18.1 ПДР України та, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, більш того вина позивача не підтверджується будь-якими іншими передбаченими процесуальним законом доказами, зокрема поясненнями свідків, які мали б підтвердити (чи заперечити) факт скоєння позивачем порушень п.18.1 ПДРУкраїни, а також, поясненнями безпосередньо - пішохода, який, за змістом постанови в справі про адміністративне правопорушення, перебував на нерегульованому пішохідному переході і якому позивач не дав дорогу, показання технічних засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач інспектор взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарський І.О. визнаючи позивача винним в порушенні п.18.1 ПДР України, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на підставі чого адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з визнанням дій інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарського І.О. по винесенню постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 359400 від 31 березня 2014 року відносно ОСОБА_1, як такої, що винесена в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, на підставі чого позивачу ОСОБА_1. слід присудити з Державного бюджету України понесені ним судові витрати в розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарського Ігоря Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарського Ігоря Олександровича при винесенні постанови серії ПС1 № 359400 від 31 березня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову серії ПС1 № 359400 від 31 березня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором взводу ДПС ВДАІ м. Кіровограда Самарським Ігорем Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Присудити ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 73 грн. 08 коп. з Державного бюджету України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова