Вирок № 40138364, 04.06.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

№ 544/861/14-к

Пров. № 1-кп/544/64/2014

В И Р О К

іменем України

04 червня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12013180290000775, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, освіта середня, працюючого водієм ПП «Тихолоз» , знаходиться у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітню дитину - синаОСОБА_3 народження ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Ходатенка Д.М., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 18 грудня 2013 року близько 21 години 30 хвилин, керуючи транспортним засобом DAF 95 XF державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 156 кілометрі автодороги Київ-Харків, рухаючись в напрямку Харкова, в темний час доби допустив неуважність та не вибрав безпечної швидкості руху, чим порушив вимоги п. 12.2 Правил дорожнього руху (далі ПДР), відповідно до якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, що призвело до наїзду на пішохода потерпілого ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину автошляху з правого боку ліворуч відносно напрямку руху автомобіля і отримав смертельну політравму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що 18 грудня 2013 року, керуючи транспортним засобом DAF 95 XF реєстраційний номер НОМЕР_1 на 156 кілометрі автодороги Київ-Харків, допустив неуважність та не вибрав безпечної швидкості руху, у результаті чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину в обсязі висунутої підозри, суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставинами, що пом'якшують відповідальність, суд також визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку та грубе порушення правил безпеки дорожнього руху самим потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Ураховується також поведінка обвинуваченого після скоєння кримінального правопорушення.

Ураховується також особа обвинуваченого, який за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні неповнолітню дитину.

На підставі викладеного, ураховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, та особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання підсудному покарання у вигляді мінімального покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, так як, на думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд уважає можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки порушення Правил дорожнього руху він допустив уперше, також робота водія є для нього основним засобом заробітку.

Обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" (далі ЗУ "Про амністію у 2014 році"), з огляду на те, що він не позбавлений батьківських прав і на час набрання чинності Законом має дитину, якій не виповнилось 18 років.

Прокурор не заперечує проти задоволення даного клопотання.

Суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від покарання згідно ЗУ «Про амністію у 2014 році" підлягає задоволенню.

Злочини, у вчинені яких обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто підозру, віднесений до категорії злочинів, вчинених з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України.

Приписами п. в ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» передбачено, що підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, особи, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Наявність дитини, якій не виповнилось 18 років, у обвинуваченого підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про амністію у 2014 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочин до набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який не є триваючим або продовжуваним до набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Тобто, згідно ст. ст.1, 12 ЗУ "Про амністію у 2014 році" на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється вказаний закон.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди.

Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Обвинувачений ОСОБА_1 дав свою згоду про застосування до нього амністії.

Відповідно до п. г ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про амністію у 2014 році" застосування цього Закону здійснюється відносно осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Обвинувачений не є особою, до якої згідно із Законами України "Про амністію у 2014 році" та "Про застосування амністії в Україні", амністія не застосовується.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ЗУ "Про амністію у 2014 році".

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 393 грн 12 коп.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, ЗУ "Про амністію у 2014 році", суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права на керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_6 року, громадянина України, уродженця с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, призначеного у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12013180290000775 за ч. 2 ст. 286 КК України

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014 під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1, продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 19.06.2001 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, ІДН НОМЕР_2 витрати на залучення експерта у розмірі 393 (триста дев'яносто три) грн 12 копійок для проведення автотехнічної експертизи № 81 від 31.03.2014 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 120131802900000775, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження також мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Головуючий: