Вирок № 40138347, 09.07.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

№ 544/1349/14-к

пров. № 1-кп/544/92/2014

В И Р О К

іменем України

09 липня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 120141701500000141 від 03.04.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженки с. Суслени Оргіївського району Респумбліки Молдова, громадянки України, пенсіонерки, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

якій органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення прокурора Попка О.В., із боку захисту обвинуваченої ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В:

Підсудня ОСОБА_1 в лютому 2014 року з метою збуту незаконно придбала у невстановлених осіб на ринку « 7 кілометр» в м. Одесі незаконно виготовлені алкогольні напої, що є таким з причини невідповідності приписам ст. 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі ЗУ ««Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), якими встановлено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативним документам, які діють в Україні, так як не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки та горілки особливої. Технічні умови» та ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови», та, які у подальшому незаконно перевезла та зберігала у власному гаражі на АДРЕСА_3 м. Гребінки Полтавської області з метою збуту, чим порушила ст. 15 ЗУ ««Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яким встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, унесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Продовжуючи свої злочинні діяння обвинувачена на початку березня 2014 року на АДРЕСА_2 в порушення ч. 11 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якого роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій, та п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів з рук, у невизначених для цього місцях торгівлі, що згідно до ст. 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), у яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, незаконно продала ОСОБА_2 за 90 гривень не в установленому місці, без касового апарату, дві пляшки алкогольних напоїв об'ємом 1,5 літри кожна, не маючи відповідної ліцензії.

Крім цього, обвинувачена 19 березня 2014 року на АДРЕСА_2 продала дві пляшки 1,5 літри кожна алкогольних напоїв за 90 гривень ОСОБА_3, порушивши ч. 11 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Продовжуючи свої злочинні діяння, обвинувачена ОСОБА_1 02 квітня 2014 року на АДРЕСА_2 продала дві пляшки алкогольних напої по 1,5 літрів кожна ОСОБА_4 за 90 гривень, без відповідної ліцензії, не в установленому місці, порушивши ч. 11 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім цього, підсудна ОСОБА_1 03 квітня 2014 року на АДРЕСА_2 продала одну 1,5 літрову пляшку алкогольних напоїв ОСОБА_5 за 45 гривень, порушивши ч. 11 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася, просила суворо не карати та звільнити її від покарання на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році (далі ЗУ «Про амністію в 2014 році»).

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 204 КК, як незаконне придбання з метою збуту та зберігання з цією метою, а також збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Призначаючи покарання у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно пунктів 1 та 5 ч. 1 ст. 66 КК, суд визнає її щире каяття та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Ураховується також особа обвинуваченої, яка виключно позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має пенсійний вік.

На підставі викладеного, ураховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу винної, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання підсудній покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 20 КК, так як, на думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинуваченою ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення її від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" (далі ЗУ "Про амністію у 2014 році"), з огляду на те, що на день набрання чинності цього закону вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як їй виповнилося 59 років.

Прокурор не заперечує проти задоволення даного клопотання.

Суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про звільнення її від покарання згідно ЗУ «Про амністію у 2014 році" підлягає задоволенню.

Злочин, у вчинені якого обвинуваченій ОСОБА_1 висунуто підозру, віднесений до категорії умисних злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК.

Приписами п. ґ ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» передбачено, що підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про амністію у 2014 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочин до набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин до набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Тобто, згідно ст. ст. 1, 12 ЗУ "Про амністію у 2014 році" на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється вказаний закон.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди.

Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Обвинувачена ОСОБА_1 дала свою згоду про застосування до неї амністії.

Відповідно до п. г ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про амністію у 2014 році" застосування цього Закону здійснюється відносно осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 положень ЗУ "Про амністію у 2014 році".

Відповідно до частини 2 ст. 123 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У даному кримінальному провадженні документально підтверджені витрати на проведення судово - хімічної експертизи в сумі 368 грн 94 коп, які підлягають стягненню з обвинуваченої.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, ЗУ «Про амністію у 2014 році», суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 КК, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду кримінального провадження судом становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскацією 215 пляшок ємністю 1,5 л з прозорою рідиною та 124 пляшок ємністю 1,5 л з рідиною коричневого кольору, які вилучені 03.04.2014 при обшуку в обвинуваченої.

Звільнити ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженку с. Суслени Оргіївського району Респумбліки Молдова, від відбування призначеного основного покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду кримінального провадження судом становить сімнадцять тисяч грн у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за 120141701500000141 від 03.04.2014.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Чорнобаївським РВ УМВС України в Черкаській області 05.06.2001, ІДН НОМЕР_1, на користь держави витрати на проведення судово-хімічної експертизи № 214 від 22.05.2014 у сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн 94 коп за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» за реквізитами: УДКС у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534 банк одержувач ГУДКСУ у Полтавській області р/р 31118115700379.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: