Вирок № 40138345, 25.06.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1094/14-к

Пров. № 1-кп/544/88/2014

В И Р О К

іменем України

25 червня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170390000084 від 15.05.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, уродженця смт Кірове міста Дзержинська Дзержинського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 не одруженого, освіта середня, такого, що не має утриманців, участі в бойових діях не брав, раніше судимого:

1. 18.05.1994 Оржицьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 229-6 Кримінального кодексу України (далі КК) до 1 року виправних робіт;

2. 18.01.1996 Оржицьким районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 81 КК до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3. 18.06.1999 Оржицьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140 КК до 3 років позбавлення волі;

4. 03.02.2003 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

5. 10.06.2004 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

6. 20.05.2009 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 162 КК до 1 року обмеження волі;

7. 20.05.2011 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК до 3 років позбавлення волі;

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК,

із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення прокурора Міщенка Р.В., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто підозру про те, що він в травні 2014 року, знайшовши на автостанції № 1 м. Пирятина Полтавської області на вулиці Червоноармійській нестандартну гладкоствольну дульнозарядну зброю з гнотовим запаленням, виготовлену по типу однозарядних пістолетів, забрав її собі та носив з метою самозахисту, без передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї.

15 травня 2014 року на залізничному вокзалі ст. Пирятин Південної залізниці, працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення було затримано обвинуваченого ОСОБА_1, у якого при собі було виявлено та вилучено раніше знайдений ним пістолет.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Між прокурором Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Паськом О.І., якому на підставі ст. 37 КПК надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 30 травня 2014 року була укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості підозрюваний беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

В угоді також зазначається узгоджене її сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості та внаслідок його вчинення шкода завдана лише суспільним інтересам.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, положення ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК, а саме, обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду.

При цьому суд відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 474 КПК переконався, що обвинувачений винуватість визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що що передбачені в угоді.

Крім того, обвинуваченому судом роз'яснено наслідки угоди, характер обвинувачення та конкретне покарання, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, погоджене сторонами угоди у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Паськом О.І. та обвинуваченим ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 196 грн 56 коп.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 30 травня 2014 року по кримінальному провадженню, унесеному до ЄРДР за № 12014170390000084 від 15.05.2014, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням у транспортній сфері Паськом Олександром Івановичем, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті статті 263 КК, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців з покладенням відповідно до ст. 76 КК обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на залучення експерта у розмірі 196 (сто дев'яносто шість) грн 56 копійки для проведення судово-балістичної експертизи № 414 від 27.02.2014 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170390000084 від 16.05.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст. 394 КПК, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: