Постанова № 40134206, 08.08.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року Справа № 803/1479/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представників позивача Андрійчука В.В., Приступи Н.С.,

представників відповідача Гордійчук О.К., Кушнір В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (далі - ТзОВ "ТД "Луцьккондитер") звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Луцькою ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за березень 2014 року. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46 100,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 23 050,00 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу щодо передчасного відображення у березні 2014 року бюджетного відшкодування у сумі 46 100,00 грн. помилковими, оскільки при поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року підприємство керувалось Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678, у пункті 1 підрозділу ІІ якого вказано, що звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 розділу V Податкового кодексу України (ПК України) і може дорівнювати одному календарному місяцю. Також виконано вимоги пункту 200.4 ПК України щодо розрахунку самої суми бюджетного відшкодування. Вважає, що бюджетне відшкодування в сумі 46 100,00 грн. ним було заявлено у березні 2014 року правомірно і в повному обсязі, факт оплати ПДВ підтверджено первинними документами.

Також вказує, що податковий орган безпідставно застосував норми пункту 123.1 статті 123 ПК України (повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом зменшення суми бюджетного відшкодування), оскільки в період з 08 липня 2011 року по 07 липня 2014 року вказаного аналогічного безпідставного завищення бюджетного відшкодування підприємством здійснено не було, а тому неправомірно застосований максимальний штраф у розмірі 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням викладеного позивач просив позов задовольнити.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав (а.с.38-39). В обґрунтування заперечень вказав, що з матеріалів акта перевірки від 17 червня 2014 року № 2928/15.1/35495109 слідує, що в порушення пункту 6 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ та абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2014 року на 46100,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2014 року на 27 139,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення, яке оскаржує позивач, про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 46100,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % від вказаної суми - 23 050,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з тих підстав, що 04 квітня 2014 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за лютий 2014 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 79 745,00 грн., що призвело до збільшення суми від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (рядок 19 декларації) на 79 745,00 грн. У поданій 22 квітня 2014 року декларації за березень 2014 року на рахунок платника у банку заявлено бюджетне відшкодування у сумі 46 100,00 грн.

Проте пунктом 6 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ встановлено, що у разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення рядка графи 6 такого рядка враховується при визначенні від'ємного значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок.

Однак позивач неправомірно переніс до рядка 21.1 декларації за березень суму ПДВ, оскільки звітним періодом, у якому подано уточнюючий розрахунок є квітень 2014 року. Тому позивач у декларації за березень 2014 року завищив суму рядка 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього періоду) на 73 239,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 22) на 73 239,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування заявленого у березні на 46 100,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 27 139,00 грн. Таким чином, уточнюючу суму 86 250,00 грн. необхідно було включити у податкову звітність за квітень 2014 року, а не а березень 2014 року, як це зроблено позивачем.

Також відповідач вказав, що застосування штрафу у розмірі 50 % від суми завищення бюджетного відшкодування обумовлено тим, що 20 липня 2011 року податковим повідомленням-рішенням № 0001342302 позивачу зменшувалося бюджетне відшкодування, та застосовано штрафні санкції; нараховані суми сплачені позивачем.

Відповідач з наведених підстав вважає податкове повідомлення-рішення правомірним та у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримують з підстав, наведених у позовній заяві, та просять позов задовольнити. Визнають, що допустили порушення порядку заповнення податкової декларації, однак вважають, що застосування санкцій за таке порушення ПК України не передбачено.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнають повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просять в задоволенні позову відмовити. Суду додатково пояснили, що їх висновки відповідають узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 128.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ; воно є платником ПДВ на підставі свідоцтва від 08 лютого 2010 року №100267529. Вказані обставини підтверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22 липня 2014 року, актом від 17 червня 2014 року №2928/15.1/35495109 (а.с.5, 34).

Як вбачається з матеріалів справи, з 03 по 10 червня 2014 року згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України на підставі наказу від 03 червня 2014 року №1339, відповідно до направлення від 03 червня 2014 року 001274 Луцькою ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 17 червня 2014 року №2928/15.1/35495109 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 6 розділу VI наказу Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок № 678) та абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України: ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, за березень 2014 року на 46 100,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2014 року, на 27 139,00 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ 07 липня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0011531501, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 46 100,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 23 050,00 грн. - 50 % від суми завищення бюджетного відшкодування.

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501.

Судом встановлено, що 22 квітня 2014 року ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року (вх. № 9022258362) - а.с.27-29. У рядку 23.1 декларації "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" відображено 46 100,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено у статті 200 ПК України.

Так відповідно до правил пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено право платника податку на отримання бюджетного відшкодування, що реалізується шляхом подання відповідному контролюючому органу податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В свою чергу, згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 20 травня 2014 року Луцькою ОДПІ у зв'язку із надходженням заяви ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" про бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 46 100,00 грн. за декларацією за березень 2014 року проведено камеральну перевірку вказаної декларації. У ході цієї перевірки за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача за березень 2014 року облікується заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту станом на 31 березня 2014 року відповідно на 52,71 грн. та 73,25 грн. Платнику податків вручено вимогу надати документальне підтвердження задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року, про що складено довідку від 20 травня 2014 року № 336/15.1/35495109 (а.с.40-44).

Під час документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2014 року Луцькою ОДПІ перевірено показники податкової декларації попереднього звітного періоду (за лютий 2014 року), які вплинули на формування показників декларації за березень 2014 року (а.с.24-26). Перевіркою встановлено, що у податковій декларації за лютий 2014 року визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) - 6506,00 грн. Цей показник зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2)

04 квітня 2014 року ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9017867252; далі - уточнюючий розрахунок) - а.с.30-33. У графі 4 (показник, який уточнюється) рядка 10.1 Д5 колонка Б вказано податковий кредит у сумі 131096,00 грн., у графі 5 (уточнений показник) - 210841,00 грн.; різниця між цими показниками склала 79745,00 грн. У підсумку розділу ІІ "Податковий кредит" різниця між показником, який уточнюється (130845,00 грн.) та уточненим показником (310590,00 грн.) становить 79 745,00 грн. Такі зміни вплинули на показники розділу ІІІ "Розрахунки за звітний період": значення рядка 19 декларації (від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) змінено з 6505,00 грн. на 86250,00 грн. (різниця показників становить 79745,00 грн.). Показник графи 6 рядка 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) як різниця між показником, який уточнюється, та уточненим показником становить 79745,00 грн.

Податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року складено з урахуванням вказаного вище уточнюючого розрахунку до декларації за лютий 2014 року у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому у рядку 21 декларації за березень 2014 року відображено значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного періоду - 79745,00 грн., тобто, показник уточнюючого розрахунку. Це вплинуло на показник рядка 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) - 79745,00 грн., а як наслідок - на показники рядків 23, 23.1 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зокрема, на рахунок платника у банку - 46100,00 грн. Змінився також показник рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 29744,00 грн. (а.с.27).

Податковий кодекс не містить норм щодо порядку заповнення показників податкової звітності. Пунктом 201.14 ПК України лише встановлено обов'язок платників податку вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Згідно з пунктами 201.15 статті 201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 ПК України наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626) затверджено форми податкової звітності з ПДВ і Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Пунктом 6 розділу VI Порядку №678 встановлено, що у разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок.

Уточнюючий розрахунок до декларації за лютий 2014 року подано у квітні 2014 року. В уточнюючому розрахунку змінено рядок 20.2 декларації. Отже, абсолютне значення графи 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку враховується до рядка 21.1 декларації, за період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, у даному випадку у декларації за квітень 2014 року, про що вказано у висновках акта перевірки позивача.

Така позиція відповідача узгоджується із наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 128, яким затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач правильно встановив фактичні обставини та його висновки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідають нормам чинного законодавства.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України встановлено: "Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування".

Як передбачено підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, встановивши завищення бюджетного відшкодування за березень 2014 року на 46 100,00 грн., Луцька ОДПІ з урахуванням наданих повноважень та у спосіб, визначений підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, підпунктом "б" пункту 200.14 статті 200 ПК України правомірно сформувала податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за березень 2014 року на 46 100,00 грн. (а.с.23).

Суд, перевіривши правомірність застосування штрафних санкцій, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом було встановлено, що 20 липня 2011 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001342302 (а.с.52) про зменшення ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1878,00 грн. з нарахуванням штрафу у сумі 469,00 грн. (25 % від суми завищення). Сплату грошового зобов'язання проведено зарахуванням переплати в обліковій картці позивача (а.с.53).

При застосуванні норм пункту 123.1 статті 123 ПК України передбачена повторність може бути застосована лише до відносин, що мали місце на час дії цієї норми; повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України. Тобто, повторним у розумінні статті 123 ПК України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ тощо.

Зазначені умови відповідачем при визначенні штрафної санкції дотримано. Відтак, за наведених обставин обґрунтованим є застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50 % суми завищення бюджетного відшкодування, тобто, 23 050,00 грн.

Таким чином, з наведених вище підстав суд вважає, що Луцька ОДПІ довела правомірність податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то за правилами статті 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 10% від розміру ставки судового збору йому не повертається. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із відмовою у задоволенні позову решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача - 90% від розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, що становить 1 644,30 грн. (1 827,00 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501 відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок, 57а, ідентифікаційний код 35495109) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 серпня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк