Ухвала суду № 40134100, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1166/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міністерства юстиції України Кульгейко Д.Ю. на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міністерства юстиції України Кульгейко Д.Ю., відділу ДАІ УМВС України в Чернігівської області про визнання дій та рішення незаконними та їх скасування,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця Кульгейко Д.Ю., відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанови про арешт майна ВП № 40354497 від 31.10.2013 року, постанову про розшук транспортного засобу боржника ВП № 40354497 від 11.12.2014 року старшого державного виконавця Кульгейко Д.Ю., а також про визнання дій та бездіяльності протиправною.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач по справі - старший державний виконавець Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міністерства юстиції України Кульгейко Д.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення вимог позивача, у зв'язку з чим апеляційний розгляд здійснюється відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 23.10.2013 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. відкрито виконавче провадження про стягнення з на користь Пенсійного Фонду України в м. Чернігові 144,47 грн. боргу.

Державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. 31.10.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме майно боржника.

В подальшому, відповідачем 11.12.2013 року прийнято постанову про розшук транспортного засобу боржника.

На стаціонарному посту дорожньо-патрульної служби № 1 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС України в Чернігівській області, за допомогою пристрою відеоконтролю «РУБІЖ» 29.03.2014 року затримано автомобіль, якій перебуває в розшуку як майно боржника.

Державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. 01.04.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вирішуючи правомірність спірних постанов про арешт майна ВП № 40354497 від 31.10.2013 року та постанови про розшук транспортного засобу боржника ВП № 40354497 від 11.12.2014 року, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до частини першої та другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.

В матеріалах справи відсутні докази про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на кошти боржника.

Згідно підпункту 4.1.9 п. 4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

З урахуванням зазначених вимог, державний виконавець не може накладати арешт на кошти в розмірі, що перевищує розмір заборгованості за виконавчим документом.

Відповідачем не встановлювалося наявності у боржника грошових коштів на які в першу чергу звертається стягнення за виконавчими документами.

З урахуванням зазначених вище правових приписів, колегія суддів апеляційної інстанції в повному обсязі погоджується з позицією суду першої інстанції, що державний виконавець порушив вимоги чинного законодавства України, наклавши арешт на все рухоме майно боржника, оскільки арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Апелянт наклавши арешт на все рухоме майно боржника, що значно перевищує суми стягнення, вийшов за межі суми стягнення.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні постанови про арешт майна ВП № 40354497 від 31.10.2013 року, та про розшук транспортного засобу боржника ВП № 40354497 від 11.12.2014 року є протиправним.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача старшого державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міністерства юстиції України Кульгейко Д.Ю. - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 10.07.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.