Ухвала суду № 40131082, 13.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"13" серпня 2014 р. Справа № 817/412/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представника відповідача: Красько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" березня 2014 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Техномарт" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ПП "Техномарт" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 30.10.2013 року № 0000621544 та № 0000631544.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 30.10.2013 року № 0000621544, яким ПП "Техномарт" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1241,00 грн. - основного платежу та нараховано 310,25 штрафної (фінансової) санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 30.10.2013 року № 0000631544, яким ПП "Техномарт" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 215,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача прийнятті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятих рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

У жовтні 2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання у податковій звітності з податку на додану вартість вимог податкового законодавства щодо визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 69/17-1615-01/33408805 від 21.10.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.200.3,п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2013 року на суму 906 грн., за липень 2013 року на суму 335 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки 30.10.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000621544, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1241 грн. - основного платежу та нараховано 310,25 грн. штрафної (фінансової) санкції та форми «В4» №0000631544, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми додатку на додану вартість в розмірі 215 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень, однак рішенням ГУ Міндоходів у Рівненській області від 31.12.2013 року та рішенням Міністерство доходів і зборів України від 04.02.2014 року скарги позивача залишені без задоволення.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року позивач відобразив у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість 906,32 грн. по взаємовідносинах з наступними контрагентами:

- ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (ІПН 301090115015) за отримані послуги зв'язку на суму ПДВ 99,99 грн.

В акті перевірки відповідачем помилково зазначено, що сума ПДВ 99,99 грн. сформована на підставі податкової накладної № 4182 від 05.07.2013 р., що не відповідає даним первинного податкового обліку.

Податковий кредит підприємством сформовано на підставі отриманих від ТОВ Інтернаціональні телекомунікації» наступних податкових накладних:

- №4008 від 03.06.2013р. на суму ПДВ 33,32 грн.; №4009від 11.06.2013р. на суму ПДВ 33,33 грн.; №4010 від 21.06.2013р. на суму ПДВ 33,33 грн.

Послуги зв'язку контрагент позивача - ТОВ «Інтернаціональні технології» надавав на виконання умов абонентського договору №310551 на надання послуг телефонного зв'язку від 04.02.2009 р.

- ПП «КТС Сіненергія» за придбаний планшетний персональний комп'ютер на суму ПДВ 806,33 грн. Податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної №1102 від 26.06.2013 р. на суму ПДВ 806,33 грн.

Податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 334,92 грн. сформований позивачем по взаємовідносинах з наступними контрагентами:

- ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за отримані послуги зв'язку на суму ПДВ 33,33 грн., Податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної № 4182 від 05.07.2013р. на суму ПДВ 33,33 грн.

Дані послуги ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» виконував згідно абонентського договору №310551 на надання послуг телефонного зв'язку від 04.02.2009 р.

- ТОВ фірма «Інфоком» за отримані телекомунікаційні послуги послуги зв'язку на суму ПДВ 51,17 грн.

Податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної № 330 від 31.07.2013р. на суму ПДВ 51,17 грн. Дані послуги надані на виконання договору надання телекомунікаційних послуг №1846 від 04.02.2013 р..

- ТОВ «Воля кабель» за отримані послуги доступу до мережі інтернет на суму ПДВ 33,17 грн.

Податковий кредит підприємством сформовано на підставі отриманої від ТОВ «Воля кабель» податкової накладної № 6881 від 31.07.2013 р. на суму ПДВ 33,17 грн. Послуги надані на виконання договору надання телекомунікаційних послуг №211318/13 від 04.02.2013 р.

- ДГТО «ПЗЗ» за отримані послуги проживання відрядженого працівника на суму ПДВ 49,00 грн. Податковий кредит підприємством сформовано на підставі отриманих від ДГТО «ПЗЗ» фіскальних чеків.

- ДГТО «Львівська залізниця» за отримані послуги проїзду відрядженого працівника на суму ПДВ 35,90 грн. Податковий кредит підприємством сформовано на підставі отриманого від ДГТО «Львівська залізниця» квитка № 488451 від 21.07.2013р. на суму ПДВ 35,90 грн.

- ТОВ «Золотек» за отримане пальне для службового автомобіля SSCAN YONG REXTON, на суму ПДВ 33,34 грн. Податковий кредит підприємством сформовано на підставі отриманої від ТОВ «Золотек» фіскального чека №148794 від 17.07.2013 р. на суму ПДВ 33,34 грн.

- ДП «Придніпровська залізниця» за отримані послуги проїзду відрядженого працівника, на суму ПДВ 16,04 грн. Податковий кредит сформовано на підставі отриманого від ДП «Придніпровська залізниця» квитка №672965 від 24.07.2013р. на суму ПДВ 16,04 грн.

- ВАТ «Хмельницьктранс» (код ІПН 010738204028) за отримані послуги проїзду відрядженого працівника на суму ПДВ 12,03 грн. Податковий кредит сформовано на підставі отриманих від ВАТ «Хмельницьктранс» квитків (фіскальних чеків).

- КТ «Рівне пас» за отримані послуги проїзду відрядженого працівника, на суму ПДВ 2,83 грн. Податковий кредит сформовано на підставі отриманих від КТ «Рівне пас» квитків.

- ПП «Будіндустріяресурс» за отримані госптовари для пакування обладнання на суму ПДВ 2,27 грн. Податковий кредит сформовано на підставі отриманого від ПП «Будіндустріяресурс» фіскального чека №3378 від 28.07.2013р. на суму ПДВ 2,27 грн.

- МПП «Деймос» за отримані послуги проїзду відряджених працівників на суму ПДВ 65,84 грн. Податковий кредит сформовано на підставі отриманої від МПП «Деймос» фіскальних чеків.

Факт виконання вищевказаних договорів та правомірність формування податкового кредиту за вказані періоди підтверджуються первинними документами позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

На момент здійснення усіх господарських операцій у періоді, що перевірявся, контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність у сфері оптової торгівлі верстатами, машинами й устаткуванням, переважно на експорт. Для забезпечення господарської діяльності підприємство використовує послуги телекомунікаційного зв'язку, інтернету, придбаває основні засоби (комп'ютерну техніку, зокрема), пальне, інші госптовари, забезпечує оплату проїзду працівників у відрядженнях.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про внесення змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон" № 362 від 17.03.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №410/19148 від 17.03.2011 року сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються. Документами, що засвідчують вартість понесених витрат, є розрахункові документи. Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження має регулюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, згідно п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, згідно з п. 201.11 ПКУ також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" березня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" серпня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Техномарт" вул.Д.Галицького,19 кім.913,м.Рівне,33018

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,