Ухвала суду № 40131081, 13.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"13" серпня 2014 р. Справа № 817/1235/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" червня 2014 р. у справі за позовом Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання неправомріним та скасування листа-вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Львівська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті звернулася з позовом до Державної фінансової інспекції у Рівненській області про визнання неправомірною та скасування вимоги від 27.02.2014 року № 17-07-17/1922.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року визнано неправомірною та скасовано вимогу від 27.02.2014 року № 17-07-17/1922.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

В своїй апеляційній скарзі Відповідач посилається на те, що Позивачем в порушення п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12. 2011 року № 1348 «Деякі питання надання послуг Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління», (далі - Постанова № 1348), що протягом періоду з 05.01.2012р. по 14.12.2012р. структурним підрозділом Львівської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - Львівська регіональна ветслужба) - Рівненським пунктом державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті безпідставно надано платні послуги, які включено в рахунки по наданню ветеринарних послуг суб'єктам господарювання п.1 «Інформаційні послуги з питань ветеринарно - санітарних вимог та правил при перевезенні вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини» , п.2 Аналіз епізодичного стану виходу вантажу», п. 17 «Оформлення документів», та п.19 «Надання консультацій роз'яснення чинних інструкцій, вказівок, інших нормативних документів».

Дане порушення призвело до завищення вартості наданих платних послуг на суму 360738,24 грн.

Отримані Львівською регіональною ветслужбою вищезазначені кошти на загальну суму 300615,20 грн. за надані ветеринарні послуги без ПДВ, відносилися на збільшення доходів спеціального фонду кошторису та використовувалися на власні потреб, чим порушено вимоги абз. З ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, із змінами, в частині, щодо першої групи власних надходжень бюджетних установ належить надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про Львівську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 19.12. 2012р. № 473 (далі - Положення про Регіональну службу) Львівська регіональна ветслужба є державним органом ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідній території.

Відповідно до п.З. Положення про Регіональну службу, основними завданнями регіональної ветслужби є:

1)здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів під час здійснення міждержавних перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (далі - об'єкти контролю та нагляду);

2)контроль та нагляд за дотриманням юридичними і фізичними особами ветеринарно-санітарних заходів під час ввезення на територію України, вивезення з її території, транзитних і внутрішньодержавних перевезень через територію України об'єктів контролю та нагляду.

В пункті 2 Положення про Регіональну службу зазначено, що Регіональна ветслужба у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Держветфітослужби та положенням про неї.

Стаття 99 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06. 1992р. № 2498-ХІІ (надалі - ЗУ «Про ветеринарну медицину») передбачає, що оплата проведення заходів, щодо видачі відповідних ветеринарних документів, послуг при експортно-імпортних операціях та транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється за рахунок їх власників (операторів потужностей) згідно з тарифами.

В ч.4 ст. 99 Закону України «Про ветеринарну медицину» зазначено, що тарифи на ветеринарні послуги затверджуються відповідно до законодавства про ціни та ціноутворення.

Згідно розпорядження Головного державного інспектора ветеринарної медицини України «Про введення в дію тимчасових тарифів на ветеринарні послуги» від 20.02. 2006р. № 22 Позивачем розроблялись та затверджувались тарифи на ветеринарні роботи (послуги).

Тарифи на ветеринарні роботи і послуги, які надавались Позивачем до 13.12. 2012 року, затверджені наказом начальника Львівської регіональної ветслужби від 31.12.2008 року № 54 «Про затвердження тарифів на виконання ветеринарних робіт (послуг)».

Тарифи були сформовані відповідно до ст. 99 Закону України «Про ветеринарну медицину», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11. 2009 року № 1167 «Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини» (далі - Постанова № 1167), наказу Державного комітету ветеринарної медицини України від 26.11.2010 року № 524 «Про затвердження Норм часу і чисельності працівників державних установ ветеринарної медицини, регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04. 2011 року за № 444/19182) (далі - Наказ № 524), наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України «Про затвердження Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги» від 19.02. 1996р. № 51 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.04. 1996р. № 176/1201).

На підставі викладеного, Позивачем правомірно відповідно до затверджених тарифів за договорами надавались ветеринарні роботи (послуги) юридичним та фізичним особам.

Указом Президента України від 09.12. 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, реорганізувавши Державний комітет ветеринарної медицини України. Даним Указом передбачено, що у двомісячний строк Кабінету Міністрів України необхідно подати у встановленому порядку пропозиції про внесення змін до актів законодавства, що випливають із цього Указу.

Оскільки до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11. 2009 року № 1167 «Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини», не внесено зміни в тій частині, на кого поширюється дана Постанова, тому, вона застосовується до державних установ ветеринарної медицини, підпорядкованих Державному комітету ветеринарної медицини, у той час як у зв'язку із реорганізацією, регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті підпорядковується Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12. 2011 року № 1348 (набрала чинності 05.01. 2012 року) встановлено конкретний перелік платних послуг, які надаються регіональними службами державного ветеринарно- санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті і установами, що належать до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, з питань ветеринарної медицини.

Пункт 3 Постанови № 1348 зобов'язує Міністерство аграрної політики та продовольства затвердити за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством фінансів розміри плати за надання послуг, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, і установами, що належать до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, з питань ветеринарної медицини.

Таким чином, Постановою № 1348 встановлено конкретний перелік платних послуг, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті і установами, що належать до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, з питань ветеринарної медицини, проте Постанова № 1348 не визначає механізм формування тарифів (розміру плати) на ветеринарні послуги, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

При цьому, лише 31.10. 2012 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України були затвердженні «Розміри плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» № 666 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11. 2012р. № 1964/22276) (далі - Наказ № 666). Даний наказ, набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме 14.12. 2012 року.

Передумовами підготовки до затвердження наказу Мінагрополітики України від 31 жовтня 2012 року №666, було розроблення Державною ветеринарною та фітосанітарною службою таких нормативно-правових актів:

- Постанова № 1167 «Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються, що надаються державними установами ветеринарної медицини». Пункт 1 самого Порядку визначає механізм формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, які повністю утримуються за рахунок державного бюджету та відповідно до якого вказано, що при формуванні тарифів, що надаються ветеринарними спеціалістами включаються послуги із здійснення протиепізоотичних заходів та послуги з оформлення та видачі ветеринарних документів.

- Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 26.11.2010 № 524 "Про затвердження норм часу і чисельності працівників державних установ ветеринарної медицини". Відповідно до якого нормативи часу і чисельність працівників різних категорій по наданню послуг підприємцям та розрахунок їх вартості є науково-обґрунтованими, оскільки підготовлені Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу, протокол вченої ради від 09.11.2006 №10. Пунктом 1.3. Наказу зазначено норми часу для працівників державних установ ветеринарної медицини, регіональних служб держветсанконтролю, що додаються .

- Постанова Кабінету Міністрів України 28 грудня 2011р. №1348 "Деякі питання надання послуг Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління" (визначено перелік платних послуг та окремі їх розміри).

Крім того, Закон України «Про ветеринарну медицину» має вищу юридичну силу, ніж Постанова № 1348 і є переважним при встановленні оплати за ветеринарні послуги під час експортно-імпортних операціях та транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно- санітарного контролю та нагляду, а тому Позивач за надані згідно Закону послуги зобов'язаний стягувати плату.

У зв'язку з тим, що Постановою № 1348 не було визначено механізм формування тарифів (розміру плати) на ветеринарні послуги, які надаються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та не скасовано нормативно- правові акти, які визначали механізм формування тарифів на ветеринарні послуги до її введення, а саме: Постанова № 1167 та Наказ № 524, позивач при формуванні тарифів на ветеринарні роботи (послуги) керувався діючими нормативно-правовими актами, а саме: ст. 99 Закону України «Про ветеринарну медицину», Постановою № 1167, Наказом № 524, наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України «Про затвердження Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги» від 19.02. 1996р. № 51 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.04.1996р. № 176/1201).

Також в листі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 07.12. 2012р. № 15-7-12/11392 зазначено, що у зв'язку з прийняттям Наказу № 666, голова Держветфітослужби вимагає вжити заходів щодо скасування попередніх наказів, якими встановлювалися тарифи за послуги з питань ветеринарної медицини.

Тобто вищезазначений лист додатково підтверджує правомірність застосування тарифів затверджених наказами Позивача, у зв'язку відсутністю спеціального нормативно-правового акту, який б встановлював розміри плати за ветеринарні послуги.

Кошти, які одержані Позивачем за надані ветеринарні послуги надходили до Державного бюджету на спеціальний рахунок служби та були передбачені кошторисом Львівської регіональної ветслужби на 2012 рік затвердженою Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України 21 лютого 2011 року, а відповідно до п.4 ст. 23 Бюджетного кодексу України: Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичний надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Тобто, усі надходження коштів по спеціальному фонду державного бюджету за здійснення ветеринарних послуг йшли на матеріально-технічне забезпечення Львівської регіональної ветслужби.

Виконання Позивачем Листа-вимоги неможливе, адже у даному листі не зазначено, які саме заходи необхідно вжити та якими нормами права Позивачу надані повноваження для вжиття таких заходів.

Стягнення з Львівської регіональної ветслужби зазначених по акту ревізії бюджетних коштів на загальну суму 300615,20 грн. до загального фонду Державного бюджету України, є порушенням ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, а саме: нецільовим використанням бюджетних коштів.

За наведених обставин висновки відповідача щодо порушення позивачем чинного законодавства під час надання ветеринарних послуг протягом 2012 року на суму 360738,24 грн. є безпідставними, а надіслана вимога від 27.02.2014 року № 17-07-17/1922 із зобов'язанням перерахувати зазначені кошти за рахунок власних надходжень спеціального фонду до загального фонду державного бюджету або їх відшкодування винними особами - протиправною.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" червня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Львівська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті вул. Чайковського,17,м.Львів,79000

3- відповідачу/відповідачам: Державна фінансова інспекція в Рівненській області вул. Міцкевича,14,Рівне,33028

4-третій особі: - ,