Постанова № 40129834, 20.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р. Справа № 804/3883/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представника позивача Цимая В.С.,

представника відповідача Карпової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» (далі - ТОВ «Молочний Дім», позивач) звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 0000082205 від 05.03.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Молочний Дім», за результатами якої складено акт від 29.11.2013 р. № 88/22.1/31770165, на підставі якого контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В порядку адміністративного оскарження позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої було призначено та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Молочний Дім» з приводу висвітлених у скарзі обставин, яка була оформлена актом від 30.01.2014 р. 26.02.2014 р. на адресу позивача надійшла відповідь ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги, зазначеним рішенням було зменшено лише частину штрафних санкцій на суму 2002, 50 грн., в іншій частині скаргу залишено без задоволення. 05.03.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним та протиправним. З висновками акту перевірки позивач також не погоджується, оскільки вони сформовані без належної оцінки всіх наданих документів та з порушенням вимог діючого законодавства, а також, на підставі актів перевірки контрагентів позивача, якими встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання покупцю у відповідних періодах. Поряд з цим, позивач вважає, що зробивши висновки в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій, відповідач не міг керуватися лише припущеннями, позиція відповідача не підкріплена належними доказами, а саме, судовими рішеннями про визнання договорів недійсними тощо. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. В матеріалах справи наявні надані представником відповідача письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено наступне. За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Молочний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами складено акт перевірки від 30.01.2014 р. та встановлено порушення положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Представник відповідача зазначала, що документи, якими позивач обґрунтовує своє право виникнення податкового кредиту та валових витрат, є формальними і не підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Представник відповідача наголошувала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято правомірно, висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, а податкова інспекція при прийнятті податкового повідомлення-рішення 0000082205 від 05.03.2014 р. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи позовної заяви та наданих заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Молочний Дім» (31770165) зареєстроване Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 04.02.2002 р., перебуває на обліку платників податків у Західно-Донбаській ОДПІ. Основним видом економічної діяльності позивача є перероблення молока, виробництво масла та сиру.

Західно-Донбаською ОДПІ у період з 18.11.2013 р. по 22.11.2013 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Молочний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «Аммераал Белтех Україна» за грудень 2010 р., з ТОВ «ІТЄУ» за квітень, березень 2012 р., з ТОВ «Маштехімпорт» за грудень 2010 р., з ТОВ «СтандартД» за квітень 2012 р., з ТОВ «Торговий Дім «Ідея Ліхт України» за березень, квітень 2012 р., з ТОВ «Оптовик Плюс» за серпень 2011 р., з ТОВ «Інтехліс» за листопад 2011 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 29.11.2013 р. № 88/22.1/31770165, в якому зазначається про встановлення таких порушень:

- в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 17909, 85 грн., в тому числі у розрізі податкових періодів: грудень 2010 р. на суму 7946,6 грн., ТОВ «Маштехімпорт»; серпень 2011 р. на суму 4050, 00 грн., ТОВ «Оптовик Плюс»; листопад 2011 р. на суму 5850, 00 грн., ТОВ «Інтехліс»; грудень 2010 р. на суму 63, 05 грн., ТОВ «Аммераал Белтех Україна».

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення від 10.12.2013 р. № 543 з проханням скасувати акт перевірки у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

За результатами розгляду заперечень позивача Західно-Донбаською ОДПІ направлено на адресу підприємства відповідь від 13.12.2013 р. № 13454/10/22/1 про залишення без змін висновків акта перевірки від 29.11.2013 р. № 88/22.1/31770165.

На підставі акту від 29.11.2013 р. № 88/22.1/31770165 відповідачем 18.12.2013 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 000066225, яким згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ на загальну суму 26865, 00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 17910, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 8955, 00 грн.

Позивач з зазначеним повідомленням-рішенням не погодився та звернувся зі скаргою від 26.12.2013 р. № 574 до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.01.2014 р. № 30/10/04-36-10-08-09 продовжено термін розгляду скарги позивача від 26.12.2013 р. та для об'єктивного прийняття рішення за розглядом скарги, перевірки аргументів та доводів, викладених у скарзі платника, призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Молочний Дім».

За результатами повторної перевірки ТОВ «Молочний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «Аммераал Белтех Україна» за грудень 2010 р., з ТОВ «ІТЄУ» за квітень, березень 2012 р., з ТОВ «Маштехімпорт» за грудень 2010 р., з ТОВ «СтандартД» за квітень 2012 р., з ТОВ «Торговий Дім «Ідея Ліхт України» за березень, квітень 2012 р., з ТОВ «Оптовик Плюс» за серпень 2011 р., з ТОВ «Інтехліс» за листопад 2011 р., відповідачем складено акт від 30.01.2014 р. № 30/22.5/31770165, яким підтверджено висновки акта перевірки від 29.11.2013 р. № 88/22.1/31770165 щодо здійснення позивачем операцій, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та, відповідно, завищення податкового кредиту.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2014 р. № 1081/10/04-36-10-08-09 скасовано штрафну санкцію з ПДВ на суму 2002, 50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 000066225 від 18.12.2013 р. в цій частині. В іншій частині скаргу позивача 26.12.2013 р. № 574 на повідомлення-рішення № 000066225 залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки від 30.01.2014 р. № 30/22.5/31770165 Західно-Донбаською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082205, яким згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ на загальну суму 24862, 50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 17910, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 6252, 50 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

06.05.2011 р. між ТОВ «Молочний Дім» (покупець) та ТОВ «Інтехліс» (продавець) укладено договір № 06.05.ІН, за умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати технологічне обладнання і витратні фільтруючі матеріали (товар) на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього. Ціни на товар узгоджуються сторонами додатково і вказуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних продавця. Договір діє до 31.12.2011 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань.

01.09.2010 р. між ТОВ «Молочний Дім» (покупець) та ТОВ «Оптовик плюс» (постачальник) укладено договір поставки № ІNG-L 0019 ОПТ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах DDP м. Павлоград, вул. Харківська 1-В (згідно правил INCOTERMS 2000) ізюм, визначений у додатках до договору. В договорі визначено строк його дії - договір припиняється 01.09.2011 р., але не раніше дати повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Між ТОВ «Молочний Дім» (покупець) та ТОВ «Маштехімпорт» (продавець) .укладено договір № 17.05.МТІ від 17.05.2010 р., за умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати запасні частини та обладнання на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього. Ціни на товар узгоджуються сторонами додатково і вказуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних продавця. Договір діє до 31.12.2010 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань.

04.01.2010 р. між ТОВ «Молочний Дім» (покупець) та ТОВ «Аммераал Белтех Україна» (продавець) укладено договір № 321/3, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає комплектуючі та запасні частини (товар); найменування, кількість, ціна, сума, строки поставки зазначені в специфікації, підписаної обома сторонами, які є невід'ємною частиною договору. Договір діє до 31.12.2010 р.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ІТЄУ», ТОВ «СтандартД» та ТОВ «Торговий Дім «Ідея Ліхт України», суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки ТОВ «Молочний Дім» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з зазначеними контрагентами, порушень не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Дослідивши надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Молочний Дім» з ТОВ «Аммераал Белтех Україна» за грудень 2010 р., з ТОВ «Маштехімпорт» за грудень 2010 р., з ТОВ «Оптовик Плюс» за серпень 2011 р., з ТОВ «Інтехліс» за листопад 2011 р., суд приходить до висновку, що вони складені формально, судом встановлено численні розбіжності в наданих документах та поясненнях представника позивача.

Суд звернув увагу на те, що предметом договору позивача з ТОВ «Аммераал Белтех Україна» № 321/3 від 04.01.2010 р. є ремінь зубчастий 25 Т5 545 вартістю 158, 13 грн. без ПДВ. Позивачем придбано дві одиниці зазначеного товару на загальну суму 379, 51 грн. з ПДВ. Проте, позивачем не доведено доцільності зазначеної господарської операції з урахуванням того, що місцезнаходженням контрагента позивача - ТОВ «Аммераал Белтех Україна» є м. Токмак Запорізької області, а позивач знаходиться у м. Павлограді. З податкової накладної, виписаної 08.12.2010 р. № 2029, вбачається, що покупцем - позивачем не понесено товаротранспортні витрати. Проте, умовами договору № 321/3 від 04.01.2010 р. сторонами не визначено порядок приймання-передачі товару, який є предметом договору. Документів, які підтверджують транспортування товару та відповідних пояснень щодо того, яким чином та на яких умовах (оплата послуг перевезення за рахунок продавця тощо) здійснювалась поставка товару - реміню зубчастого, представником позивача не надано.

На підтвердження здійснення договору № 321/3 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аммераал Белтех Україна» позивачем надано, зокрема, копію журналу реєстрації доручень за грудень 2010 р. Судом виявлено, що запис щодо видачі доручення № 1347 на отримання ТМЦ від підприємства «Спецтехкомплект» закреслено та нижче, наприкінці сторінки, поза межами таблиці рукописним текстом дописано графу щодо видачі доручення № 1347 (з зазначенням дати видачі та терміну дії доручення) іншій посадовій особі на отримання ТМЦ від постачальника ТОВ «Аммераал Белтех Україна», що викликає сумніви в дійсності зазначеного документу та його належному оформленні.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи значний обсяг отриманого за договорами поставки товару, суд перевіряє наявність у позивача приміщень для зберігання товарів (власних чи орендованих) до фактичного використання у власній господарській діяльності. Позивачем не надано суду документів, які підтверджують наявність у позивача складських приміщень для зберігання отриманих від контрагентів товарів до використання їх у господарській діяльності підприємства.

Також позивачем не надано суду сертифікати відповідності на товар, придбаний за договором від 01.09.2010 р. з ТОВ «Оптовик Плюс», а саме, ізюм.

Суд враховує, що продукти харчування, (в даному випадку - ізюм) потребують спеціальних умов зберігання, про що безпосередньо зазначено в розділі 4 договору від 01.09.2010 р. Проте доказів наявності у позивача складських приміщень, наявність спеціальних умов для зберігання придбаного за договором з ТОВ «Оптовик Плюс» ізюму суду не надано.

Представник позивача стверджував, що товар, придбаний у ТОВ «Аммераал Белтех Україна», з ТОВ «Маштехімпорт», з ТОВ «Оптовик Плюс», з ТОВ «Інтехліс» було використано у власній господарській діяльності, на підтвердження чого представником надані до суду копії відповідних документів (акти переробки, обороти за рахунками відносно фільтрів, накладні на внутрішнє переміщення тощо). Проте, суд зазначає, що у зв'язку з великою кількістю контрагентів у позивача, придбаний товар (ізюм, фільтроелементи, фільтри) ТОВ «Молочний Дім» мав змогу придбати у інших контрагентів.

Суд також звернув увагу на документ, долучений позивачем до матеріалів адміністративної справи як доказ використання придбаних товарів у власній господарській діяльності - рецептура на масу творожну 8 % жирності, яка затверджена 15.04.2011 р., з відміткою «аннульовано».

Ухвалою суду від 17.04.2014 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в адміністративній справі та зобов'язано підприємство із 100 % іноземним капіталом «АA3 ТРЕЙДІНГ КО» надати суду відомості відносно надання послуг перевезення із м. Харкова до м. Павлоград вантажів у листопаді 2011 року, отримувачем за якими було ТОВ «Молочний Дім» та громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6. На виконання ухвали суду від 17.04.2014 р. підприємством із 100 % іноземним капіталом «АA3 ТРЕЙДІНГ КО» надано суду копії декларацій, що підтверджують послуги перевезення із м. Харкова до м. Павлоград вантажів - фільтрів у листопаді 2011 року до ТОВ «Молочний Дім» від ТОВ «Інтехліс». Проте, з первинних документів вбачається, що на виконання умов договору від 06.05.2011 р. ТОВ «Інтехліс» продано позивачу фільтроелементи.

Документи, витребувані ухвалою суду від 17.04.2014 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехімпорт», станом на час розгляду зазначеної справи до суду не надійшли.

На виконання ухвали суду від 17.04.2014 р. про витребування доказів, Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» повідомлено, що у підприємства не збереглось жодних відомостей та первинної документації щодо надання послуг перевезення за товарно-транспортною накладною № 56998000568625 у грудні 2010 року, а також відомості відносно надання послуг перевезення із м. Одеси до м. Павлограда вантажів у листопаді 2010 року, отримувачем за якими було ТОВ «Молочний Дім» та громадянин ОСОБА_5 (за строками давності понад 3 роки).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.

Суд також враховує норми «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Надаючи оцінку доводам позивача про правомірність віднесення до складу витрат господарських операцій з ТОВ «Аммераал Белтех Україна», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Оптовик Плюс», ТОВ «Інтехліс» за перевіряємий період, суд зазначає, що на підтвердження здійснення оподатковуваних операцій позивачем надано первинні документи, які не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій

Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, зокрема, про те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Досліджені в судовому засіданні докази у сукупності не свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ «Аммераал Белтех Україна» за грудень 2010 р., з ТОВ «Маштехімпорт» за грудень 2010 р., з ТОВ «Оптовик Плюс» за серпень 2011 р., з ТОВ «Інтехліс» за листопад 2011 р., на виконання яких вони складені, є такими, що не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Молочний Дім» по взаємовідносинам з ТОВ «Аммераал Белтех Україна», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Оптовик Плюс», ТОВ «Інтехліс» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач правомірно, на підставі отриманих від позивача документів дійшов висновків про заниження податку на додану вартість на суму 17910, 00 грн. у періодах: грудень 2010 р. на суму 7946, 6 грн., серпень 2011 р. на суму 4050, 00 грн., листопад 2011 р. на суму 5850, 00 грн., грудень 2010 р. на суму 63, 05 грн.

Суд, у відповідності до положень ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд доходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано та об'єктивно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082205 від 05.03.2014 р.

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 0000082205 від 05.03.2014 р. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Що стосується питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено суму судового збору 182, 70 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору - 1827, 00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, решта судового збору в сумі 1644, 30 грн. підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» решту судового збору у розмірі 1644, 30 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 червня 2014 року (у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці).

Суддя О.М. Неклеса