Рішення № 40129376, 07.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2014 р.Справа № 916/2608/14

За позовом: публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС"

3. Публічного акціонерного товариства Банку "КОНТРАКТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор"

про визнання договорів недійсними

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ніц А.С. за довіреністю № 110913/5 від 11.09.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від відповідача: Брагінський П.О., довіреність від 08.01.2014р.

Від третьої особи: Баліцька Ю.С., довіреність від 06.08.2014р.

Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 07.08.2014р. до 15 год. 20 хв. 07.08.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач", товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС", публічного акціонерного товариства Банку "КОНТРАКТ", в якому просить визнати недійсними:

- договір поставки №426-06 від 10.11.2009р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач";

- договір купівлі-продажу від 01.02.2010р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" та публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ";

- договір фінансового лізингу №03/2010 від 01.02.2010р., укладений між укладений між публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС";

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. позовну заяву (вх.№2652/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи від 28.07.2014р. (вх.№2-3097/14) судом не задоволено, з підстав його недоцільності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2014р. за власною ініціативою суду залучено до участі у справі № 916/2608/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Амікор".

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача - публічного акціонерного товариства Банку "КОНТРАКТ" заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових поясненнях (вх.№20495/14 від 14.07.2014р.).

Представник третьої особи заявлені позивачем позовні вимоги підтримує, однак письмову позицію щодо позову суду не надав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21 червня 2007р. між фірмою Kuhne Gmbh (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (Покупець) було укладено контракт №6-21, згідно п.1.1. Договору Продавець продає, а Покупець покупає обладнання для виробництва плівки, в подальшому Товар, у відповідності із найменуванням, цінами та кількостями згідно додатку №1 на умовах та в строки обумовлені в цьому контракті.

Умовами п.2. Контракту встановлено, що ціни на товар приведені в додатку №1 та 2 до цього контракту встановлюються в євро та розуміються на умовах п.3 цього Контракту.

Відповідно до п.2.2. Контракту, загальна сума цього контракту складає ЄВРО 2.228.930,00 (два мільйони двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот) Євро.

У відповідності до п.3.1. Контракту Поставка товарів здійснюється у відповідності з Incoterms 2000 ЕХW, Санкт/Августин/ Німеччина.

Пунктом 4.1. Контракту встановлено, що платіж проводиться наступним шляхом:

20% - (445.786,00 Є - чотириста сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) авансом, шляхом банківського переводу на рахунок Покупця.

80% - суми (1.783.144,00 Є - один мільйон, сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири) шляхом банківського переводу на рахунок Продавця перед відвантаженням товару.

Контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п.13.1. Контракту).

07 липня 2008р. між акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №40-08, згідно умов п.1.1. якого, Кредитор зобов'язується надати Позичальнику у тимчасове користування кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - "Кредит" або "Кредитна лінія". Під терміном "невідновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні Позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії Договору.

Відповідно до п.1.1.1. Договору надання Кредитору буде здійснюватися окремими частинами:

- в сумі 1 783 144, 00 (один мільйон сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири, 00) євро для оплати за Контрактом №6-21 від 21 червня 2007 року, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- в сумі 1 160 000, 00 (один мільйон сто шістдесят тисяч, 00) євро для оплати за Контрактом №АВ20015661-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- в сумі 840 000, 00 (вісімсот сорок тисяч, 00) євро для оплати за контрактом №АВ2001562-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина) на умовах визначених цім Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 3 783 144, 00 (три мільйони сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири, 00) євро, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою 11% (одинадцяти) відсотків річних (далі відсоткова ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 05 липня 2013 року на умовах, визначених цим Договором

Пунктом 1.1.2. Договору погашення кожного Траншу здійснюється десятьма рівними частинами кожні 6 місяців, починаючи з перших шести місяців згідно додаткових угод, які будуть укладенні після надання відповідного Траншу. Відсоткова ставка за Кредитом може бути змінена (скоригована) Кредитором у випадках та в порядку передбаченому цим Договором або законодавством України.

У відповідно до п.1.3. Договору у якості забезпечення Позичальником виконанням своїх зобов'язань, щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на забезпечення здійсненої заставою вимоги Кредитор укладає:

- з Позичальником Договір застави майнових прав на обладнання за зовнішньоекономічними контрактами №6-21 від 21 червня 2007 року укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина), №АВ20015661-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина) №АВ2001562-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- з майновим поручителем ТОВ "Компанія ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" Договір застави обладнання та товарів в обороті;

Кредит, виданий Кредитором, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами.

За умовами п.2.1. Договору видача Траншів Кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника або оплати з позичкового рахунку Позичальника №20638041094001 в Філії АКБ "ІМЕКСБАНК" в м. Києві розрахункових документів Позичальника на цілі, визначенні п.1.2. цього Договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п.1.1.1. цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих не себе зобов'язань (п.8.3. Договору).

07 липня 2008р. між акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" (Заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав, згідно умов п.1.1. якого, Заставодавець (боржник) передає в заставу Заставодержателю майнові права на обладнання, що випливають з наступних договорів:

- АВ20015661 від 21.06.2007р., укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- №АВ2001562-0 від 21.06.2007р., укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина)

- №6-21 від 21.06.2007р.укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина).

Відповідно до п.1.2. Договору зазначенні майнові права Заставодавець передає в заставу Заставодержателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання Заставодавцем (боржником) своїх зобов'язань по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №40-08 від "07" липня 2008р. (далі - кредитний договір), згідно якому АКБ "ІМЕКСБАНК" надає Заставодавцю (боржнику) кредит окремими частинами:

- в сумі 1 783 144, 00 (один мільйон сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири, 00) євро для оплати за Контрактом №6-21 від 21 червня 2007 року, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- в сумі 1 160 000, 00 (один мільйон сто шістдесят тисяч, 00) євро для оплати за Контрактом №АВ20015661-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- в сумі 840 000, 00 (вісімсот сорок тисяч, 00) євро для оплати за контрактом №АВ2001562-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина), на умовах визначених кредитним договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 3 783 144,00 (три мільйона сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири, 00) євро, зі сплатою 11% (одинадцять) відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 05 липня 2013 року на умовах, визначених кредитним договором. Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього Договору.

Умовами п.2.3. Договору встановлено, що до повного виконання Заставодавцем (боржником) зобов'язань по кредитному договору не здійснювати поступки заставленого права, без згоди Заставодержателя.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлені майнові права, якщо на момент терміну виконання забезпечених заставою зобов'язань по кредитному договору, вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором сум відсотків, комісій; неустойки (пені, штрафних санкцій).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Заставодавцем (боржником) зобов'язань по кредитному договору (п.6.1. Договору).

12 червня 2009р. між акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" (Заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (Заставодавець) було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору застави майнових прав від 07.07.2008р., згідно п.1., якого сторони домовилися назву договору "Договір застави майнових прав" змінити на "Договір застави".

У відповідності до п.1.1. Договору Заставодавець (боржник) передає в заставу Застводержателю майнові права на обладнання, що випливають з наступного контракту:

- №6-21 від 21.06.2007р., укладеного з компанію Kuhne Gmbh (Німеччина).

Умовами п.1.1.1. Договору встановлено, що Заставодавець (боржник) передає в заставу Заставодержателю майно, а саме:

- пресоформофочну машину "KIEFEL" тип "KTR - 6 для виробництва виробів із полімерних плівок, серійний номер 262-005, в кількості 1 (одна) штука;

- автоматичні пресоформовочні машини "KIEFEL" тип KMD 28 BFS для виробництва виробів з полімерних плівок, в кількості 2 (двох) штук, серійні номери 246-054, 246-046, далі по тексту - предмет застави...

Відповідно до п.1.2. Договору зазначенні майнові права та майно Заставодавець (боржник) передає в заставу Заставодеожателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання Заставодавцем (боржником) зобов'язань по договору про відкриття кредитної лінії №40-08 від "07" липня 2008р. (далі - Основний Договір), згідно якому Заставодежоатель надав кредит Заставодавцю (боржнику):

- в сумі 1 783 144,00 (один мільйон сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири, 00) євро для оплати за Контрактом №6-21 від 21 червня 2007 року, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- в сумі 1 160 000,00 (один мільйон сто шістдесят тисяч, 00) євро для оплати за Контрактом №АВ20015661-0 від 21 червня 2007, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина);

- в сумі 840 000,00 (вісімсот сорок тисяч, 00) євро для оплати за контрактом №АВ2001562-0 від 21 червня 2007 року, укладеного між ТОВ "Променергопостач" та фірмою Kuhne Gmbh (Німеччина), на умовах визначених Основним Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 3 783 144, 00 (три мільйони сімсот вісімдесят три тисячі сто сорок чотири, 00) євро, зі сплатою 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних та кінцевим терміном заборгованості до 24 жовтня 2013 року на умовах, визначених Основним Договором.

Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього Договору.

Згідно п.4.1. Договору Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, якщо на момент терміну виконання забезпечених заставою зобов'язань по Основному Договору вони не будуть виконані

Цей договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами, нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Заставодавцем (боржником) своїх зобов'язань по Основному Договору та додаткових договорів до нього (п.7.1. Договору).

На підставі вищенаведеного договору у відношенні відчуженого та оспорюваного майна, було вчинено запис в реєстрі обтяження рухомого майна, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наявний в матеріалах справи.

10 листопада 2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (Підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (Постачальник) було укладено договір №426-09, згідно п.1.1., якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Підприємству обладнання згідно специфікації до даного Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору найменування та кількість обладнання перераховано в специфікації. Загальна вартість обладнання складає 1 829 397,65 (один мільйон вісімсот двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто сім грн. 65 коп.) гривень в тому числі ПДВ 20% - 304 899,61 грн.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки за обладнання проводиться шляхом видачі простого векселю з відстрочкою платежу на 36 місяців, але не пізніше 30.12.2012р.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами.

01 лютого 2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (Продавець) та публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов п.1.1. якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю обладнання в асортименті, кількості та по ціні, відповідно до додатку №1 до даного Договору, надалі за текстом - товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Договору загальна вартість товару, визначеного в п.1.1. Договору (додатку №1 до Договору), становить 1 829 397,65 грн. (один мільйон вісімсот двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень 61 коп.). Покупець здійснює оплату вартості товару, визначеної в п.4.1. Договору в строк до 02.02.2010 року.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором (п.6.1. Договору).

01 лютого 2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (Лізингоодержувач) та публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" (Лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу основних засобів (обладнання), згідно п.1.1. якого, Лізингодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язаний набути у власність відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов та передати у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк, наступне майно (далі за текстом - предмет лізингу):

№Найменування предмету лізингуІнвентаризаційний номер лізингодавцяКількість (шт.)Ціна одиниці товару, без ПДВ, (грн.)ПДВ (20%) за од. товару (грн.)Ціна за одиницю товару з ПДВ (грн.)1Ко-екструзіонная лінія KFHS70EE/60-5/1300 (Німеччина, 2008) у комплектації згідно наступного опису0000100 000010511524498,04304 899,611829397,65Опис комплектуючих товару

№Фактичне найменування обладнанняІнвентаризаційний номер ЛізингодавцяЗаводські номери вузлів та агрегатів, з яких складається 1Високо швидкісний екструдер, KHS 70EE-33D з охолоджувачем силового шкафу для монтування зверху та вакуумною системою 0000100Knodler, TYP CMG 240.1-4, №о.G81056; FUNKE, Typ Warmeaustaushcher TPL, 00-K-18-22, Serien-Nr. 5405192Гідравлічний замінник сита--3Насос розплаву з елементом підключення з дроселем--4Трубопровідна система вприску для FEED Block--5Серійний екструдер, тип KS 60-24 D з охолоджуванням силового шкафу для монтування зверху -Knodler, TYP CMG 30.2-4, №оG849156Ручний замінник сита, тип КL60--7Тришаровий зворотний блок--8Флексофильера, тип BD127Fз пристроєм обмеження та підтримуючим візком для флексофільєри--9Каландр, тип GA5V/13000000101Pfaff, type HSE 100L,№20190822; Pfaff, type SHE 15.1L, №20190843; DEUBLIN 6400-053-330; Brinkman, type: pl25/3, №1-0331-1055; Lenze, typ MCA 19S35-RS0B0-B28R-STBF10N- ROSU, SN 1323872710519198; ZAE, Typ MW 1360004/15, №480664/0006; DEUBLIN 6300-025-10310Термостати, тип HKV/01870-36--11Вали залишкового охолодження --12Роликовий транспортер, тип GA/BA 80-13000000150-13Пристрій для обрізання країв, SP 0123/3003 B 1--14Відтяжка широкої стрічки, тип ВА1/200/1300-Lenze,GKSU/3N HAR XE, Lenze, Typ4656EZ, Lenze MCA 14L35-RSOBO-B24R-STBF1ON-ROSU, SN132145551051917415 Силовий шкаф, тип GA/BA 2 та охолоджувач силового шкафу для монтування зверху--16Двомісне намотування 0000103, 0000104EUCHNER, STP-TW-3A,-2131AC024M-SI, ID.-NR. 098827; Eltex, Typ R51A/E1200, S-N: c126925; WALTERSCEID, TNT, №2008 00 1817Група силових шкафів0000102Pfannenberg, Nr./No.08230167712, Pfannenberg, Nr./No.08230167713, Pfannenberg, Nr./No.08230167714, Pfannenberg, Nr./No.08230167711, Pfannenberg, Nr./No.08220167334, Pfannenberg,Nr./No. 08240168429

Згідно п.1.2. Договору вартість предмета Лізингу становить 1 829 397,65 грн. (один мільйон вісімсот двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто сім гривень 65 коп.), у тому числі ПДВ (20%) 304 899,61 грн. (триста чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 61 коп.).

Пунктом п.2.1. Договору встановлено, що розмірі, склад та графік сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю визначається у відповідності з Додатком №2 до цього Договору. Лізингові платежі сплачуються в безготівковій формі шляхом переказу на рахунок №373930010 у ПАТ Банку "Контракт", код Банку 322465.

У відповідності до п.3.1. Договору предмет Лізингу передається Лізингодавцем у уористування Лізингоодержувачу протягом 1-го робочого дня та засвідчується відповідним актом прийому-передачі предмета Лізингу, що підписується Лізингодавцем та Лізингоодержувачем та який є невід'ємною частиною цього Договору. Сторони домовились, що підписанням акту прийому-передачі Предмета Лізингу Лізингоодержувач підтверджує якість, комплектність, справність передачі Предмета Лізингу.

Цей Договір лізингу укладається на строк з 01.02.2010 року по 31.01.2013 року (п.11.1. Договору).

02 серпня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач", від імені якого діє публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ" було укладено договір поставки №02082013/1, згідно п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю вказаний у Додатку №1 до цього Договору Товар (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору право продажу від імені ТОВ "Променергопостач" належить АТ "ІМЕКСБАНК" внаслідок звернення стягнення згідно ст.ст.19, 20, 52 Закону України "Про заставу" на заставне майно, яке було предметом застави відповідно до договору застави, посвідченого 07.07.2008р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі №4402, договору застави, посвідченим 07.07.2008р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі №4404, договором застави, посвідченим 15.09.2008р. ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київським міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №763.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар по цінам, кількості та якості, указаним в Додатку №1 до даного Договору, та на умовах даного Договору.

Умовами п.п.4.1., 4.2. Договору визначено, що загальна вартість даного договору становить 6 500 000,00 (шість мільйонів п'ятсот тисяч) грн. без ПДВ. Оплата вартості товару проводиться Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника в термін до "02" лютого 2014 року.

Даний Договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (п.9.1. Договору).

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що майнові права на спірне майна на момент укладення вищенаведених догорів купівлі продажу від 10.11.2009р., від 01.02.2010р. та договору фінансового лізингу від 01.02.2010р. перебувало в заставі позивача на підставі договору застави майнових прав укладеного 07.07.2008р. між акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач".

При цьому, позивач зазначає, що як заставодержатель відчуженого майна обов'язкову згоду на відчуження заставного майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" або публічного акціонерного товариства Банку "КОНТРАКТ" не надавав.

Отже, на думку позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" без згоди та відома заставодержателя публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" здійснило відчуження спірне майно на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС", яке в подальшому здійснило відчуження на користь публічного акціонерного товариства Банку "КОНТРАКТ".

Таким чином, з підстав того, що відчуження спірного майна, що було предметом застави є незаконним та таким, що порушує позивача, як заставодержателя та кредитора, на думку позивача є безумовною підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними і стало підставою для публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст.207 Господарського кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави визнання оспорюваного правочину недійсним, зазначає про відчуження спірного майна з недодержанням приписів чинного Законодавства України.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 583 Цивільного кодексу України визначає, що сторонами у договорі застави є:

1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

3. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

За приписами ст.584 Цивільного кодексу України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Зі змісту ст.585 Цивільного кодексу України вбачається, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним. Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи (ст.586 Цивільного кодексу України).

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави

Стаття 593 Цивільного кодексу України передбачає припинення права застави, зокрема:

1. Право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Стаття 1 Закону України "Про заставу" визначає, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз.3 п.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно п.2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р., якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Таким чином, судом встановлено, що так як відчуження спірного майна, було здійснено всупереч ст.586 Цивільного кодексу України, тобто без згоди заставодержателя (позивача), що в свою чергу є підставою для задоволення судом заявлених публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" позовних вимог в частині визнання недійсними договору поставки №426-06 від 10.11.2009р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач", вимога позивача щодо визнання недійсним договором купівлі-продажу від 01.02.2010р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" та публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" є похідною позовною вимогою, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу від 01.02.2010р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" та публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" підлягає визнанню судом недійсним.

Щодо визнання недійсним фінансового лізингу №03/2010 від 01.02.2010р., укладеного між публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" суд зазначає наступне:

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст.807 Цивільного кодексу України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (435-15) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Умовами ст.3 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначає, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

предмет лізингу;

строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів;

інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Таким чином, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного законодавства України та матеріалів справи, договір фінансового лізингу, укладений між публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" підлягає визнанню судом.

При цьому, суд зазначає, що так як лізинговий платіж містить в собі плату за користування річчю, то це унеможливлює застосування сторонами двосторонньої реституції, у зв'язку з чим, договір фінансового лізингу №03/2010 від 01.02.2010р., укладений між публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" підлягає визнанню судом недійсним на майбутнє.

Крім того, на увагу суду не заслуговують посилання відповідача щодо припинення провадження у даній справі, оскільки господарським судом м. Києва, було прийнято рішення у справі №910/24489/13 за позовом ТОВ "Амікор" до ПАТ Банку "Контракт", ТОВ "Променергопостач" та ТОВ "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС", за участю третьої особи ПАТ "ІМЕКСБАНК" про визнання договорів купівлі-продажу спірного майна недійсними.

З цього приводу суд зазначає, що так як склад сторін у справі №910/24489/13 та у справі №916/2608/14 з врахуванням приписів ст.21 ГПК України є різним, отже й підстави для припипення провадження у даній справі в порядку п.2 ст.80 ГПК України відстуні.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" підлягають задоволенню, як обґрунтовані, законні та підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 3 654,00 грн. слід стягнути з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір поставки №426-06 від 10.11.2009р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, код ЄДРЮОФОП 21642932) та товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, код ЄДРЮОФОП 32982693).

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.02.2010р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, код ЄДРЮОФОП 21642932) та публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" (04071, Київська обл. м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58, код ЄДРЮОФОП 19361746).

4. Визнати недійсним на майбутнє договір фінансового лізингу №03/2010 від 01.02.2010р., укладений між укладений між публічним акціонерним товариством Банком "КОНТРАКТ" (04071, Київська обл. м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58, код ЄДРЮОФОП 19361746) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, код ЄДРЮОФОП 21642932).

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, код ЄДРЮОФОП 32982693) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12 А, код ЄДРЮОФОП 20971504) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-СЕРВІС" (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52, код ЄДРЮОФОП 21642932) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12 А, код ЄДРЮОФОП 20971504) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору

7. Стягнути з публічного акціонерного товариства Банку "КОНТРАКТ" (04071, Київська обл. м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58, код ЄДРЮОФОП 19361746) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, Одеська обл., м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12 А, код ЄДРЮОФОП 20971504) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 08.08.2014р.

Суддя Цісельський О.В.