Ухвала суду № 40124676, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 рокусправа № 804/9646/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року у справі № 804/9646/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, від 25.04.2013 року №0000472201, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 210 гривень, з них 4209,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0000482201, яким нараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12499,00 гривень, з них 12 498,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним порушень податкового законодавства при веденні господарської діяльності допущено не було, а тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача щодо відсутності реального здійснення господарських операції, відображених у первинних документах, за договорами поставки позивача з контрагентом Товаристом з обмеженою відповідальністю «ПС Балтимор».

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БК «Січеслав» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «ПС Балтимор» за період з 01.01.2011 року - 31.03.2011 року. За результатами перевірки складений акт від 08.04.2013 року за №1121/221/33576615 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «БК «Січеслав» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «ПС Балтимор» за період з 01.01.2011-31.03.2011 року». Згідно із висновками викладеними в акті перевіркою встановлено порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами і доповненнями) (який діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 12 498 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - у сумі 12 498 грн., в т.ч. встановлено проведення транзитних операцій з продажу товарів по ланцюгу постачання ТОВ «ПС Балтимор» - ТОВ «БК «Січеслав» - ТОВ «Техпоставка», які є безтоварними та не спричиняють реального настання правових наслідків на суму 628 830,30 грн. у т.ч. за І квартал 2011 року - 628 830,30 грн.; ст.185, ст.186, ст.187, ст.188, п.198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4 209 грн. в тому числі за березень 2011 - на суму 4 209 грн., в т.ч. ТОВ «БК «Січеслав» завищено податкові зобов'язання у частині нереальності реалізації товарів на ТОВ «Техпоставка» на суму 125 766 грн., у тому числі за березень 2011 - 125 766 грн. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 року №0000472201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 210 гривень, з них 4209,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та від 25.04.2013 року за №0000482201, яким нараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12499,00 гривень, з них 12 498,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «БК «Січеслав» та ТОВ «ПС Балтимор» укладено договір поставки будівельних матеріалів від 01.03.2011 року за №ПСБ-1/11. Згідно умов договору ТОВ «ПС Балтимор» - Постачальник поставляє, а ТОВ «БК «Січеслав» - Покупець купує на умовах договору товари згідно специфікації, що додатком до договору. Перехід права власності на товар здійснюється в момент здачі-приймання товару на підставі податкових накладних. Датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній (п.4.2 цього договору).

Як встановлено судом першої інстанції, висновок відповідача про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ґрунтується на акті перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 01.07.2011 року за №2725/23-3/37212696 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПС Балтімор» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2011 року», також в зв'язку з не наданням до перевірки товарно-транспортних накладних та незнаходженням ТОВ «ПС Балтимор» за місцем державної реєстрації. Проте, означені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, на підтвердження виконання умов договору до перевірки надано специфікації до договору від 01.03.2011 року №25, №35, видаткові та податкові накладні, перелік яких містить в акті перевірки. Щодо використання товару в господарській діяльності позивача, слід зазначити, що згідно із актом перевірки отриманні від ТОВ «ПС Балтімор» товарно-матеріальні цінності ТОВ «БК «Січеслав» передав субпідрядникам для виконання будівельних робіт. Так, ТОВ «БК «Січеслав» та ТОВ «Техпоставка» уклали договір поставки товару №П-1/10 від 04.01.2010 року та згідно із первинними документами, а саме специфікаціями, видатковими та податковими накладними, що переліченні в акті перевірки поставив на адресу ТОВ «Техпоставка» товарно-матеріальні цінності. В тому числі, між ТОВ «БК «Січеслав» - Генпідрядник та Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської міської ради - Замовник, уклали договір підряду №1-19/10 від 19.08.2010 року. Згідно умов договору Генпідрядник приймає на себе виконання робіт по об'єкту «Дитячий комбінат на ж/м Тополя-3 м. Дніпропетровськ - реконструкція». ТОВ «БК «Січеслав» - Підрядник та ТОВ «СВС ГРУП» - субпідрядник уклали договір підряду №СВС-1/11 від 01.02.2011 року. Субпідрядник приймає на себе виконання робіт власними силами по об'єкту «Дитячий комбінат на ж/м Тополя-3 м. Дніпропетровськ - реконструкція». При цьому, роботи виконуються із матеріалів Підрядника і Субпідрядника. Так, отриманні товарно-матеріальні цінності від ТОВ «ПС Балтимор» ТОВ «БК Січеслав» передав субпідряднику - ТОВ «СВС ГРУП» для виконання будівельних робіт для Управління капітального будівництва Дніпропетровської міської ради (послуги по виконаним підрядним роботам по об'єкту «Дитячий комбінат на ж/м Тополя-3 м. Дніпропетровськ - реконструкція») згідно акта прийому-передачі на об'єкт: «Дитячий комбінат на ж/м Тополя-3 м. Дніпропетровськ - реконструкція» від 03.03.2011 року б/н. До суду також надано акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, розрахунок видатків на електрообладнання, підсумкові відомості ресурсів за березень 2011 року, розрахунок загальновиробничих видатків до локального кошторису на загальнобудівельні роботи, розрахунок загальновиробничих видатків до локального кошторису на благоустрій, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, акт приймання-передачі №303 від 03.03.2011 року, податкова накладна №2 від 04.04.2011 року видану позивачем Департаменту житлово-комунального господарства і капітального будівництва Дніпропетровської міської ради на виконанні роботи на об'єкті «Дитячий комбінат на ж/м Тополя-3 м. Дніпропетровськ - реконструкція».

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем товар був придбаний для використання у власній господарській діяльності. Проте відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту транспортування товару.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Така правова позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвалі від 26.03.2013 року по справі №К/9991/39347/11.

Таким чином до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даним договором було придбано товар, який використаний позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства. Наявність отриманого товару та використання його у господарській діяльності відповідачем не спростовано. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства з боку його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року у справі № 804/9646/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко