Ухвала суду № 40124593, 29.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2014 року

справа № 804/12309/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі №804/12309/13-а за позовом Криворізької північної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість з податку на прибуток в сумі 478 229, 12 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податкова заборгованість підприємства по податку на прибуток виникла внаслідок несплати розстрочених сум заборгованості за податковою декларацією №9048530810 від 08.08.2013 року. Заборгованість є узгодженою, проте в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому підлягає стягненню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що позивачем нараховані штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати суми податкового боргу перед бюджетом за період дії мораторію щодо відповідача і таке нарахування суперечить вимогам діючого законодавства.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, станом на 16 вересня 2013 року у Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» наявний податковий борг по платежам до бюджету у розмірі 1 097 890, 72 грн., який виник у серпні 2013 року. Податкова заборгованість підприємства по податку на прибуток виникла внаслідок несплати розстрочених сум заборгованості за податковою декларацією №9048530810 від 08 серпня 2013року. Податковий борг відповідача виник ще у 2001 році внаслідок несплати підприємством узгоджених податкових зобов’язань. На виконання вимог ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”, позивачем було направлено на адресу підприємства першу податкову вимогу №1/60 від 24 жовтня 2001року та другу податкову вимогу №2/162 від 24 листопада 2001 року. Проте заборгованість у добровільному порядку відповідачем погашена не була.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходів з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України , встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком і збором.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до П.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення викладені у пункті 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України визначається, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкових вимог та стягнення з відповідача податкової заборгованості з урахуванням того, що доказів остаточної сплати узгодженого зобов’язань до суду надано не було.

Доводи апелянта про те, що спірна сума є штрафними санкціями за несвоєчасну сплату податкового боргу, який не може застосовуватись до підприємств, які перебувають у процедурі банкрутства, спростовані письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с.7-21) і свідчать про те, що борг є недоїмкою зі сплати податку на прибуток, збору за використання води, податку на додану вартість та податку на землю.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі №804/12309/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко