Постанова № 4012315, 26.05.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року  м. Черкаси Справа № 2а-2522/09/2370

11 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Слуцькій Н.Ю.,

за участю:

представника позивача колективного підприємства «Житло» ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом колективного підприємства «Житло» до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося колективне підприємство «Житло», в якому просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про застосування штрафних санкцій № 452 від 24.12.2008 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог колективне підприємство «Житло» зазначає, що оскаржуване в судовому порядку рішення відповідача винесено без урахування положень ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема розповсюдження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на заборгованість перед Пенсійним фондом, що виключає нарахування штрафних санкцій після порушення провадження у справі про банкрутство позивача.

Представник позивача колективного підприємства «Житло» позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що заборгованість зі сплати штрафних санкцій перед Пенсійним фондом виникла після порушення провадження у справі про банкрутство позивача, а отже є поточною заборгованістю, на яку згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не розповсюджується.

Окрім того, відповідачем наголошується на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду, що згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить десять днів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.12.2006р. порушено провадження у справі № 10/321 про банкрутство колективного підприємства «Житло» (код ЄДРПОУ 14201989), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992р. (далі - Закон про банкрутство) одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

При цьому протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області 24.12.2008р. в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів позивача було винесено рішення № 452 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до колективного підприємства «Житло» за період з 25.12.2006р. по 12.12.2008р. на підставі п. 2 ст. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 6 125, 77 грн. та нараховано пеню в розмірі 1 062, 87 грн.

В той же час, згідно з абз. 24 ст. 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію

Таким чином, в силу приписів Закону про банкрутство дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, тобто на вимоги конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.01.2007р. у справі № 07/01.

Отже, в даному випадку на зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, що визначені управлінням Пенсійного фонду України, не розповсюджує свою дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, який введено з порушенням справи про банкрутство позивача, оскільки відповідні зобов'язання виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточною заборгованістю.

Окрім того, згідно зі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване в судовому порядку рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області винесено 24.12.2008р.

До адміністративного суду колективне підприємство «Житло» з відповідною позовною заявою звернулось 09.04.2009р., тобто майже через чотири місяці, в той час коли ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. передбачено 10-денний термін на оскарження рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в судовому порядку.

Оскільки відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, звернення колективного підприємства «Житло» після встановленого ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р., що є спеціальним при регулюванні спірних правовідносин, строку без клопотання про його поновлення, а також за наявності письмового заперечення відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду, є окремою підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя     С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 01 червня 2009 року.