Ухвала суду № 40120598, 12.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Боровікова А.І. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 812/5629/12

12 серпня 2014 року Справа № 22ц-778/3414/14

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк (далі-Банк) про визнання поруки припиненою (уточнені вимоги), посилаючись на те, що 30.07.2008 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецізоляція" (далі-Товариство) була відкрита кредитна лінія на отримання 1 850 000 грн. на строк до 27.07.2018 року зі сплатою 20,75% річних. Вона э поручителем позичальника за окремим договором поруки від 30.07.2008 року. Твердила, що за додатковою угодою від 03.03.2010 року, була підвищена процентна ставка на 5%, а отже відповідач збільшив обсяг відповідальності її як поручителя за основним зобов'язанням. Проте, такі зміни відбулися без її згоди. Водночас, звертала увагу і на те, що припинення поруки має відбутися й на підставі ч.4 ст.559 ЦК. Оскільки в позасудовому порядку Банк запропонував їй погасити заборгованість, яка виникла за спірними кредитними відносинами, покликала суд визнати припиненими зобов'язання за договором поруки.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2014 року вимоги відхилені.

В апеляційній скарзі заявник наполягав на скасуванні ухваленого рішення стверджуючи, що суд неправильно визначив обставини справи щодо законності підстав про припинення поруки.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з розгляду цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Матеріали справи свідчать, що для Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецізоляція" (далі-Товариство) була відкрита кредитна лінія на отримання 1 850 000 грн. на строк до 27.07.2018 року зі сплатою 20,75% річних (а.с.4).

Позивач поручився перед Банком за виконання боржником свого обов'язку (а.с.17).

Позичальник не сумлінно виконував прийняті зобов'язання, в зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 2 270 840 грн. 07 коп. (Лист-вимога а.с.19).

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їх права і обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання(ч.1 ст.628 ЦК України).

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.3 ст.509 ЦК України, п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.1,2 ст.553 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Із матеріалів справи слідує, що договором кредитної лінії встановлена процентна ставка у розмірі 20,75% річних (п.1.3 Договору а.с.5).

Отже, основним договором чітко визначена процентна ставка за кредитною угодою.

03 березня 2010 року до п.9.2 Кредитного договору були внесенні застереження про те, що Банк має право підвищити процентну ставку на 5%, у разі: якщо не здійснення страхування предмета іпотеки, страхування вчинено не в обумовленій страховій установі (а.с.14).

Згаданою додатковою угодою не встановлювалась нова підвищена процентна ставка, а лише визначалися можливі її зміни у випадку настання обставин, передбачених кредитним договором. Додаткова угода фактично конкретизувала умови основного договору щодо відповідальності позичальника від ухилення від страхування предмета застави і не свідчить про зміни основного зобов'язання, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Отже, нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня порушення зобов'язання щодо страхування предмету застави.

Водночас, спостерігається, що п.1.3 договору поруки була оговорена домовленість про те, що зобов'язання поручителя перед банком є безумовним і для їх виконання не потребуються будь-які інші умови, а отже одержання згоди від поручителя не потребується.

Важливим є і те, що судом не встановлено, що позичальник допустився порушень і у зв'язку з цим процентна ставка Банком була збільшена.

Наведене не найшло своє підтвердження і в розрахунках заборгованості та листах повідомленням про заборгованість (т-1 а.с.10).

В апеляційному суді зазначені факти знайшли підтвердження.

Отже, обставини справи не свідчать про зміну умов кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, оскільки відповідальність боржника та поручителя у цих правовідносинах не перевищує обсягу їх відповідальності, передбаченої кредитним договором.

В аспекті викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про те, що обсяг відповідальності поручителя за кредитним договором у цій справі не збільшився.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки

Таким чином, кредитор не має права на задоволення позову, лише у разі пред'явлення вимог поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед банком за порушення зобов'язання боржником до повного припинення всіх зобов'язань ТОВ (п.5.1. Договору а.с.18).

Граничним строком виконання основного зобов'язання позичальника перед кредитором є 27 липня 2018 року ( п.1.3 Договору а.с.5).

Як підсумок, у цих правовідносинах порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Тому є неприйнятними аргументи скарги щодо незаконності рішення суду.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: