Ухвала суду № 40115988, 07.08.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.08.2014 Справа № 908/2808/14

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали за позовом: Комунального підприємства «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області (71300, м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Усачова, 2)

до відповідача: Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства «Карат» (71300, м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Иожикова, 91)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2014 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява КП «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області про стягнення з Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства «Карат» заборгованості в сумі 934614,30 грн.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Предметом даного позову є вимоги про стягнення з Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства «Карат» 934614,30 грн. заборгованості, яка виникла за: договором б/н на виконання робіт капітального ремонту дороги по вул. Енгельса в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 286818,00 грн.; договором № 48 на виконання робіт капітального ремонту дороги по вул. Осипенко в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 158779,00 грн.; договором № 05-14-33 на виконання робіт поточного ремонту дороги по вул. Усачова від буд. № 91 до буд. № 102 в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 97410,00 грн.; договором № 24 від 28.06.2013 р. на виконання робіт поточного ремонту дороги по вул. Комсомольська в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 88208,00 грн.; договором № 46 на виконання робіт капітального ремонту дороги по вул. Слов'янська в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 392047,00 грн.

Отже, між КП «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області та з Кам'янсько-Дніпровським міським комунальним підприємством «Карат» виникли правовідносини на підставі шести різних договорів, які не пов'язані між собою підставами виникнення.

Для вирішення по суті спору про стягнення боргу на підставі вищезазначених договорів, укладених між позивачем та відповідачем, суд повинен буде дослідити та вивчити кожний зі спірних договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі.

Крім того, періоди стягнення боргу за вказаними вище вимогами також різняться.

Відтак, заявлені вимоги мають різні підстави виникнення та не пов'язані між собою засобами доказування і не можуть бути об'єднані в одне провадження.

Таким чином, всупереч ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог, не зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, поєднання вимог про стягнення боргу за договорами: б/н на виконання робіт капітального ремонту дороги по вул. Енгельса в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 286818,00 грн.; № 48 на виконання робіт капітального ремонту дороги по вул. Осипенко в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 158779,00 грн.; № 05-14-33 на виконання робіт поточного ремонту дороги по вул. Усачова від буд. № 91 до буд. № 102 в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 97410,00 грн.; № 24 від 28.06.2013 р. на виконання робіт поточного ремонту дороги по вул. Комсомольська в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 88208,00 грн.; № 46 на виконання робіт капітального ремонту дороги по вул. Слов'янська в м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на суму 392047,00 грн., укладених між КП «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області та Кам'янсько-Дніпровським міським комунальним підприємством «Карат», перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєвим чином ускладнить вирішення справи по суті.

Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

При цьому, суд зазначає, що всупереч вимогам п. 3.6 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ позивачем об'єднано вимоги за різними договорами, що свідчить про не пов'язаність позовних вимог підставою їх виникнення та поданими доказами.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. В свою чергу, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В даному випадку, в позовній заяві та в доданих до неї документах відсутній обґрунтований розрахунок ціни позову.

Як зазначено в абз. 5 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Листом Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212 повідомлено реквізити рахунку для зарахування судового збору, а саме: код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»:

Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001

Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 38025409

№ рахунку: 31215206783007

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заяви) оплачується судовим збором.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

За змістом п. 2.21 вказаної постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В даному випадку, в якості доказу сплати судового збору, позивачем було надано світлокопію документа, в якому зазначені такі реквізити: Отримувач ГУДКС України у м. Запоріжжя; код Отримувача 03500105; Банк Отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банк: 813015; рахунок Отримувача 37312006000605.

При цьому, доказів сплати судового збору за реквізитами, наведеними у листі Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212, заявником суду не надано. До того ж, з надано заявником документу не можливо встановити суму судового збору, яку ним було сплачено за подачу даного позову до суду.

Крім того, заявником до суду надано світлокопію документа про сплату судового збору, тоді як необхідно подавати докази сплати судового збору в оригіналі. Інші докази сплати судового збору в матеріалах позовної заяви відсутні.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказаний документ як належний доказ сплати позивачем судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору.

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270 (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом п. 19 вказаного Порядку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

КП «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою, яка має вихідний номер 7 та датована 09.06.2014 року (дата та номер наявні на першому аркуші позовної заяви).

До позовних матеріалів в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу, надано ніяким чином не засвідчену світлокопію Поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

З урахуванням вищевказаних положень законодавства та зважаючи на те, що єдиним та допустимим доказом направлення копії позовної заяви відповідачу є Опис вкладення у цінний лист, Поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, не може розглядатись як належний доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу, оскільки з нього не вбачається, який саме документ було направлено відповідачу. Поштове повідомлення про вручення поштового відправлення не свідчить про отримання відповідачем саме копії позовної заяви з додатками, оригінал якої надійшов до господарського суду.

В даному випадку, позивач, при зверненні із даним позовом до суду не надав Опис вкладення поштового відправлення, тобто, не надав належних та допустимих доказів направлення копії позовної заяви відповідачу. Інших доказів направлення копії позовної заяви відповідачу заявником суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви відповідачу.

Згідно до п. 6 ст. 63 ГПК України, суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не надано доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

З огляду на вищевикладене, позовна заява КП «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 54, 56, 57, 58, п.п. 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Агросервіс-Кам'янка» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області, м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та додані до позову документи повернути заявнику без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 131 арк.

Суддя М.В. Мірошниченко